Рішення № 26757514, 04.10.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/16812/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 жовтня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарях Регіній І.Ю., Голубенко Т.В., Івченко В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до ОСОБА_1, про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(далі позивач) звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості. З врахуванням уточнень позовних вимог просить стягнути з відповідача на його користь 13667,25 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 3% річних та інфляційну складову боргу сумою 3413,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії, яку надає йому позивач. Відповідач не сплачує за спожиту електроенергію, в результаті чого станом на день розгляду справи утворився борг в розмірі 13667,25 грн. Посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) просив стягнути з відповідача 3% річних та суму інфляційних.

Ухвалою від 03.08.2012 року відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти позову. Зазначив, що два роки тому без його відома було змінено лічильник. Вважає, що, оскільки, лічильник не був новий, то він вже був з якимось показниками. Також відповідач просив застосувати строк позовної давності до позовних вимог про стягнення боргу до 18 березня 2009 року. На думку відповідача дії позивача щодо відключення електроенергії є зловживанням монопольним становищем, а заборгованість є підроблена та сфальсифікована.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що у 2002-2003 роках разом з відповідачем працював у Миколаєві. Також, йому відомо, що у 2002 році відповідач робив ремонт у квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, показання свідка дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 Цивільного процесуального Кодексу України (далі ЦПК України)рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією довідки (а. с. 14).

В матеріалах справи наявна копія виписки з рахунку відповідача, відповідно до якої борг відповідача перед позивачем становить 13 667,25 грн.

Як вбачається з копій повідомлень про відключення побутового споживача (а. с. 17, 18) позивача було повідомлено про відключення електропостачання та про можливість відновлення такого електропостачання після оплати заборгованості.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як передбачено ст.3 Закону України «Про електроенергетику» відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Взаємовідносини між громадянами (фізичними особами-споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, в тому числі порядок укладання договорів та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, регулюються відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. за № 1357.

Згідно з п.2 Правил користування електричною енергією для населення, об'єктом споживача є житловий будинок, гараж, майстерня або інша електрифікова на споруда, що належить споживачу на правах власності або користування.

Пунктом 42 вищевказаних Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до п. 27 Правил користування електричною енергією для населення у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії.

Відповідно до п. п. 19, 21 Правил користування електричною енергією розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. За власним рішенням енергопостачальник має право самостійно знімати показання приладів обліку у споживача.

Іншими словами, кількість спожитої енергії має щомісяця визначатися самостійно відповідачем за фактичними показаннями приладу обліку електроенергії. Вартість електроенергії визначається як добуток обсягу споживання електроенергії на тариф, що діяв у періоді, за який здійснюється оплата.

З наведених позивачем розрахунків вбачається, що розмір заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію визначався саме шляхом множення обсягу спожитої електроенергії на діючий тариф.

Розрахунки позивача, відповідачем, з посиланням на належні та допустимі докази, спростовані не були.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання по розрахунках за спожиту електроенергію виникла заборгованість в розмірі 13667,25 грн. Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми боргу або ж спростовували доводи позивача, суду не подані.

Окрім цього, суд звертає увагу, що згідно п. 28 Правил у разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність. Відповідач до позивача з такою заявою не звертався.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення 13667,25 грн. заборгованості за спожиту електроенергію є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Як передбачено ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно з п. 48 Правил користування електричною енергією для населення споживач несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію.

Отже, в контексті вищезазначених норм права, відповідач, який прострочив оплату за спожиту електроенергію повинен сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Тому позовна вимога про стягнення з відповідача 3413,10 грн. також підлягає до задоволення.

Статтею 297 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Тому доводи відповідача про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за період до 18 березня 2009 року лежать поза строками позовної давності, є безпідставними, оскільки як вбачається з копії виписки з рахунку позивача він здійснював оплату за надану електричну енергію у 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008 та 2011 роках, таким чином відповідач визнав свій борг, строк давності було перервано.

Твердження відповідача, що змінений працівниками відповідача лічильник був не новий, тому він вже був з якимось показниками, суд не приймає до уваги, як не підтверджене належними доказами.

Щодо доводів відповідача, що заборгованість є підроблена та сфальсифікована, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які би свідчили про фальсифікацію заборгованості відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, позов є законним та обґрунтований, а тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»-задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1(і.н. НОМЕР_1) на користь ПАТ «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(код ЄДРПОУ 26187763) 13 667(тринадцять тисяч шістсот шістдесят сім)грн. 25 коп. боргу за спожиту електричну енергію та зарахувати на рахунок із спеціальним режимом використання № 26038301201 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк»МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305.

Стягнути з ОСОБА_1(і.н. НОМЕР_1) на користь ПАТ «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(код ЄДРПОУ 26187763) суму 3% річних та інфляційні у розмірі 3413(три тисячі чотириста тринадцять)грн. 10 коп. та зарахувати на р/р № 26008013002300 у АТ «Сбербанк Росії»МФО 320627, код ЄДРПОУ 26187763.

Стягнути з ОСОБА_1(і.н. НОМЕР_1) на користь ПАТ «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(код ЄДРПОУ 26187763) суму судового збору у розмірі 214(двісті чотирнадцять)грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя: