Рішення № 26757213, 27.09.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-3812/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 вересня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарях Коршак Л.А., Пироговській Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», ОСОБА_2, про відшкодування страхового відшкодування та моральної шкоди, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі -Позивач) 26 липня 2010 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі -Відповідач № 1) про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07 червня 2010 року Відповідач № 1, керуючи автомобілем марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався у другій смузі руху, не ввімкнувши покажчик повороту, перестроївся у крайню смугу руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Міцубіші», державний номерний знак НОМЕР_2, під його керуванням. Вказує, що наслідком дорожньо-транспортної пригоди стали механічні пошкодження його автомобіля. Зауважує, що працівниками ДАІ було складено протокол про адміністративне правопорушення, проте, згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва, провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП, закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, вважає, що Відповідач № 1, як інший учасник вказаної дорожньо-транспортної пригоди, є особою, з вини якої сталася зазначена дорожньо-транспортна пригода. Зауважує, що його автомобілю завдано механічних пошкоджень і, що вартість відновлювального ремонту його автомобіля, згідно відповідного висновку, складає 13 965 грн. 89 коп., які просив суд стягнути із Відповідача № 1 на його користь, а також відшкодувати на його користь кошти у розмірі 600 грн., сплачених ним за проведення автотоварознавчого дослідження та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. і присудити судові витрати, пов'язані із розглядом справи, у тому числі 2 000 грн. за надання правової допомоги.

В ході судового розгляду справи, 13 травня 2011 року Позивач подав уточнену позову заяву, згідно якої в якості Відповідача № 2 було притягнуто Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», оскільки, як йому стало відомо, між Відповідачами укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого ліміт відповідальності складає 25 500 грн. та франшиза у розмірі 510 грн. Зауважує, що Відповідач № 1 сплатив йому франшизу і, що Відповідач № 2 страхове відшкодування не сплатив. Просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідач № 2 на його користь страхове відшкодування у розмірі 14 055 грн. 89 коп., із Відповідача № 1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн., та присудити із Відповідачів, солідарно, судові витрати пов'язані із розглядом справи, у тому числі 2 000 грн. за надання правової допомоги.

У судовому засіданні представник Позивача, з урахуванням уточненої позовної заяви, позов підтримав у повному обсязі, просив суд позов задоволити.

Відповідач № 1 у судовому засідання щодо позовних вимог, пред'явлених до нього, заперечував, хоча при цьому підтвердив факт сплати Позивачеві франшизи у розмірі 510 грн.

Представник Відповідача № 2 у судовому засіданні щодо задоволення позову в частині пред'явлених до Відповідача № 2 вимог заперечував, мотивуючи тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, оскільки Відповідач № 1, в установленому законом порядку, не визнаний судом винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої автомобіль Позивача було пошкоджено. Крім того, оскільки Позивач не повідомляв Відповідача № 2 про страхову подію, на його думку, страховий випадок не настав, тому Відповідач № 2 не повинен нести будь-якої цивільно-правової відповідальності. Просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У справі за клопотанням представника Позивача була призначена судова автотехнічна експертиза, у зв'язку з чим, у судовому розгляді справи була оголошена перерва.

Після повернення справи із експертної установи, Відповідачі у судове засідання не з'явилися. Про місце, день та час судового розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши думку представника Позивача, який не заперечував щодо розгляду справи у відсутність Відповідачів, суд знаходить можливим розгляд справи без участі останніх, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що 07 червня 2010 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням Відповідча № 1 та автомобіля марки «Міцубіші», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням Позивача.

Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2010 року, провадження у справі про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. (а. с. 7).

Згідно висновку експерта № 09-12 від 13 червня 2012 року, з технічної точки зору дії водія автомобіля «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1 не відповідали вимогам пунктів 10.1. і 10.3. Правил дорожнього руху і могли привести до факту зіткнення автомобіля «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1 і автомобіля марки «Міцубіші», державний номерний знак НОМЕР_2.

Технічна можливість попередити зіткнення для водія автомобіля автомобіля «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1 полягала у виконанні вказаних вище вимог пунктів 10.1. і 10.3. Правил дорожнього руху, для чого у нього не було перешкод технічного характеру (а.с. 105-107).

Відповідно до Звіту № 56 про оцінку автомобіля Позивача від 05 липня 2010 року, складеного за заявою Позивача, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Міцубіші», який належить Позивачеві, складає 13 965 грн. 89 коп. (а. с. 8-13). Оплату у розмірі 600 грн. за проведення вказаного автотоварознавчого дослідження здійснив Позивач. (а. с. 23, 26).

Судом встановлено, що 04 серпня 2009 року між Відповідачами було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1. Строк дії Поліса до 03 серпня 2010 року (а.с. 36).

Як вбачається із матеріалів справи, Відповідач № 1 звертався до Відповідача № 2 із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором, 10 вересня 2010 року (а.с. 45-46). Проте, про наявність будь-якого рішення, прийнятого Відповідачем № 2 на підставі вказаної заяви, суду невідомо.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

За змістом статті 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням транспортного засобу.

Крім того, за змістом статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно висновку оцінювача, матеріальний збиток, завданий Позивачеві внаслідок пошкодження його автомобіля складає 13 965 грн. 89 коп. (а.с. 8-13).

Судом встановлено, що представник Позивача отримав від Відповідача № 1 510 грн., як сплату франшизи за договором страхування, про що свідчить розписка у справі. (а. с. 47).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що сума страхового відшкодування складатиме 13 455 грн. 89 коп. Як встановлено судом, виплата вказаного страхового відшкодування Відповідачем № 2 здійснена не була.

За змістом статті 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи із фактичних обставин справи, суд знаходить, що страхове відшкодування у розмірі 13 455 грн. 89 коп. підлягає стягненню із Відповідача № 2 на користь Позивача. Крім того, Позивачем були понесені витрати у зв'язку із проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 600 грн., які також підлягають стягненню із Відповідача № 2 на користь Позивача.

Крім того, Позивач просить суд стягнути із Відповідача № 1 на його користь моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, з таких підстав.

За змістом статті 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортного засобу. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Крім того, за змістом частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За змістом статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Судом встановлено, що через порушення Відповідачем № 1 Правил дорожнього руху, 07 червня 2010 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль марки «Міцубіші», державний номерний знак НОМЕР_2, власником якого є Позивач, отримав пошкодження. Вина Відповідача № 1 встановлена судом в ході розгляду справи на підставі зібраних у справі доказів в їх сукупності.

З огляду на викладене, суд визнає встановленим той факт, що вчинення Відповідачем № 1 дорожньо-транспортної пригоди, призвело до пошкодження майна Позивача та до порушення звичного для нього способу життя. Тому суд, зважаючи на характер та обсяги душевних страждань Позивача, характер майнових та немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, враховуючи вимоги розумності та справедливості, визначає відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 грн., які підлягають стягненню із Відповідача № 1 на користь Позивача.

Крім того, у відповідності до вимог статей 79, 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача № 1 на користь Позивача підлягають присудженню судові витрати, пов'язані із розглядом справи, зокрема, судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 грн., а із Відповідача № 2 підлягають присудженню судовий збір в розмірі 140 грн. 56 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 грн., та витрати, понесені Позивачем при проведенні судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 1 027 грн. 90 грн.

Крім того, Позивач просить суд стягнути із Відповідачів на його користь судові витрати, пов'язані із наданням правової допомоги у розмірі 2 000 грн.

Вказані витрати не підлягають присудженню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 56 Цивільного процесуального кодексу України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, при наявності Договору про надання правової допомоги у цивільній справі, укладеного між Позивачем та адвокатом ОСОБА_3 від 16 липня 2010 року, останній представ інтереси Позивача на підставі довіреності, виданої на його ім'я 12 липня 2010 року. Із заявою про допуск його до участі у розгляді справи, як особу, яка надає правову допомогу Позивачеві, представник Позивача до суду не звертався взагалі.

З огляду на викладене, підстави для присудження на користь Позивача судових витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, відсутні.

А всього із Відповідача № 1 на користь Позивача підлягає стягненню 1 068 грн. 50 коп.; із Відповідача № 2 на користь Позивача підлягає стягненню 15 284 грн. 35 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 23, 526, 979, 1167, 1187 Цивільного кодексу України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись статтями 8, 10, 11, 13, 56, 57, 60, 79, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», ОСОБА_2, про відшкодування страхового відшкодування та моральної шкоди, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою -з а д о в о л ь н и т и частково.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (ідентифікаційний код 20474912) на користь ОСОБА_1 15 284 (п'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят чотири) гривні 35 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 068 (одна тисяча шістдесят вісім) гривень 50 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог -в і д м о в и т и.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.