Рішення № 26754311, 11.10.2012, Березанський районний суд Миколаївської області

11.10.2012

Справа 2/1403/28/12

2-419/11

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

11 жовтня 2012 року Березанський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді- Дорошенко А.В.

при секретарі- Якубець С.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка цивільну справу за позовом ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ КБ ПриватБанк 04.08.2011 р. звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 17.02.2006р. відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У порушення умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконує, в звязку з чим станом на 31.05.2011р. має заборгованість в сумі 24700,58 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 9842,96 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 13205,21 грн., а також штрафи відповідно до п.8.6 умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) в сумі 500,00 грн. та штраф (процентна складова) в сумі 1152,41 грн.. Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 24700,58 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 247,01 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн..

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Заперечення відповідача на позовну заяву вважає безпідставними, т.я. відповідач при підписанні анкети-заяви був ознайомлений з умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, підписав її, чим висловив свою згоду на укладення договору. Відповідач систематично користувався картковим рахунком, що вбачається з руху коштів на його особовому рахунку, знімаючи з рахунку гроші та повністю погашаючи кредит. Остання операція з поповнення рахунку в сумі 150 грн. була виконана відповідачем 02.03.2009р., тому строки звернення до суду позивачем не пропущені. Обґрунтовуючи заборгованість по відсоткам пояснив, що на поточну заборгованість в сумі1939,34 грн. банком нараховано 36% річних згідно з умовами кредитного договору, на прострочену заборгованість в сумі 7909,42 грн. відповідно до тарифів банку відповідачу нараховано 72% в розмірі подвійної базової ставки.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що зважаючи на тривалий час, що минув з 2006р., відповідач не памятав, чи взагалі отримував картку та чи користувався нею, оскільки в Приватбанку він отримував декілька кредитів. Незважаючи на те, що під заявою позичальника стоїть підпис відповідача і зазначено про ознайомлення з умовами надання банківських послуг та правилами користування платіжною карткою і тарифами банку, зазначені документи відповідачу ніхто для ознайомлення не надавав, в звязку з чим він з ними не знайомився і не погоджувався, про що свідчить відсутність його підпису з відповідною вказівкою про ознайомлення та згоду з умовами та Тарифами банку. Позивачем в копіях до позовної заяви надані умови та правила надання банківських послуг, а не умови надання банківських послуг і правила користування платіжною карткою, в звязку з чим неможливо зрозуміти, станом на яку дату вони набули чинності, протягом якого періоду діють, чи діють взагалі, та чи є вони додатком до будь-якого договору, чи ні. Не встановлено строк дії картки, не доведена належність картки відповідачу, відсутні докази отримання відповідачем картки та що саме ним здійснювалося користування карткою. Дії по рахунку проводилися анонімно, їх могла вчиняти будь-яка особа. Сторонами не досягнуто згоди за всіма істотними умовами: в позивача є тільки заява на видачу картки, посилання на те, що вона має силу будь-якого договору немає. Висновком експертизи не встановлено, що саме відповідач підписував зазначену заяву. Тому вважає, що позов є не обґрунтованим та не обєктивним. Враховуючи зазначені обставини просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступного.

Матеріалами справи встановлено,що 17.08.2006 р. між позивачем та відповідачем відповідно до вимог ст.ст.1054,1055 ЦК України укладено кредитний договір, згідно якого банком надано відповідачу фінансовий фіксований кредитний ліміт в сумі 10000 грн. з базовою відсотковою ставкою 3% в місяць із розрахунку 360 днів на рік. Як зазначено в заяві про надання банківських послуг термін дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки; погашення заборгованості по кредитному ліміту здійснюється як шляхом внесення коштів на карту клієнтом так і списанням банком коштів з дебетної картки (а.с.7,79).

Згідно вказаних Умов та Правил надання банківських послуг, позичальник сплачує заборгованість за кредитом, відсотки за користування кредитними коштами та комісію, які були передбачені договором. А при порушенні строків платежів позичальник сплачує банку штраф у розмірі 500,00 грн. + 5% від суми позову.

Продовження строку вкладу передбачено п.3.13 та п.9.3 Умов і правил надання банківських послуг. Пунктом 5.3 передбачено зміну розміру кредиту.

Відповідно до вимог ст.ст.525,526,530 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином і в строк встановлений в договорі, одностороння відмова від зобовязання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Згідно з вимогами ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Наслідки порушення договору позики врегульовані нормами ст.ст.1050,1048,625 ЦК України. Стаття 1048 ЦК України передбачає обовязок позичальника повернути позикодавцеві крім позики проценти від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлено договором. Ст.625 ЦК відносно розміру процентів є відсилочною, в залежності від розміру процентів встановлених договором або законом.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором сплаті підлягає заборгованість за кредитом в сумі 9842,96 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 13205,21 грн., в т.ч. за несплачені проценти на поточну заборгованість 69,35 грн., несплачені проценти на прострочену заборгованість 13135,86 грн., заборгованість по судовим штрафам в сумі 1652,41 грн., всього 24700,58 грн. (а.с.3-6).

Згідно з ч.1 ст.638 та ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Законодавець повязує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики (ст.1046 ЦК України). Однак кредитний договір є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.60, ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справ (ч.2 ст.60 ЦПК). Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір (ч.3 ст.60 ЦПК).

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано заяву ОСОБА_3 про надання банківських послуг від 17.02.2006р., Умови і Правила надання банківських послуг, згідно яких відповідач отримав кредитну картку та погодився з вказаними Умовами та Правилами.

Доводи представника відповідача про те, що відповідач кредитну картку не отримував, а відтак відсутні будь-які кредитні зобовязання між сторонами, не можуть бути взяті до уваги, оскільки як встановлено судом між сторонами укладено договір у простій письмовій формі, в якому визначено суму кредитного ліміту, порядок його погашення, дата укладення, строк дії договору визначений строком дії отриманої картки.

Доказом отримання кредитної картки відповідачем ОСОБА_3 є і висновок судово-почеркознавчої експертизи № 1600 від 03.07.2012р., згідно якого почерк, яким заповнені графи заяви про надання банківських послуг від 17.02.2006р. виконаний ОСОБА_3 (а.с.119-121).

Як вбачається з виписки з особового рахунку, відповідачем 20.02.2006р. отримано готівкою 4000,00 грн. та в подальшому кошти періодично знімалися з рахунку з подальшим погашенням кредиту, в т.ч. з повним погашенням тіла кредиту 22.03.2006р., 26.05.2006р., 28.04.2006р., 10.10.2006р., 02.11.2006р., 05.06.2007р., 20.08.2007р., 10.09.2007р., 21.10.2007р., 06.12.2007р., 22.01.2008р., 04.04.2008р., 05.05.2008р., 22.07.2008р., 19.09.2008р., 22.10.2008р.. Останнє погашення кредиту здійснено відповідачем в сумі 150,00 грн. 02.03.2009р..

Тому, на думку суду, посилання відповідача в письмових запереченнях та його представника в судовому засіданні на те, що відповідач не користувався вказаною кредитною карткою є безпідставними.

Не приймає суд до уваги і посилання представника відповідача на сплив строків позовної давності.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 5 ст.261 ЦК України передбачено, що за зобовязаннями з визначенням строків виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобовязаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання.

Враховуючи, що відповідачем умови договору виконувалися до 02.03.2009р., а позовна заява про стягнення заборгованості направлена позивачем до суду 04.08.2011р., підстави для застосування судом позовної давності відсутні.

Тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у вигляді тіла кредиту в сумі 9842,96 грн. підлягають задоволенню.

Разом з тим, заборгованість по процентам за користування кредитом підлягає зменшенню.

Так, представником позивача в судовому засіданні надано довідку про умови кредитування з використанням платіжної карти Кредитка універсальна (а.с.132), з якої вбачається, що процентна ставка на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування визначається в розмірі базової процентної ставки по кредитному ліміту.

Надану довідку суд вважає неналежним доказом, оскільки в ній не зазначено час дії тарифів, доказів того, що вказані в довідці тарифи діяли на час укладення кредитного договору з відповідачем позивачем не надано.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, і вказане підтверджується наданим розрахунком заборгованості, по несплаченим процентам на поточну заборгованість в сумі 1933,54 грн. нараховано 36%, на несплачені проценти на прострочену заборгованість в сумі 7909,42 грн. нараховано 72%, що становить 13135,86 грн..

Виходячи з викладеного, підлягає зменшенню сума несплачених процентів на прострочену заборгованість і, відповідно, сума штрафу за порушення строків платежів: процентна складова (5% від суми позову).

Таким чином стягненню з відповідача підлягає :

-заборгованість за непогашений кредит в сумі 9842,96 грн.,

-заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 6637,28 грн. (несплачені проценти на поточну заборгованість - 69,35 грн. + несплачені проценти на прострочену заборгованість 6567,93 грн. ( базова процента ставка 36% річних, а не 72%, яка зазначено в розрахунку, наданому позивачем), всього 16480,24 грн..

Крім цього стягненню підлягає: штраф за порушення строків платежів: фіксована частина - 500,00 грн. та процентна складова 824,01 грн. (16480,24х5:100).

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача судові витрати, понесені позивачем за сплату держмита при подачі позовної заяви та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ ПриватБанк на р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 17804 (сімнадцять тисяч вісімсот чотири) грн. 25 коп., в т.ч. заборгованість за непогашений кредит - 9842,96 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 6637,28 грн., штраф за порушення строків платежів: фіксована частина - 500,00 грн. та процентна складова 824,01 грн.

та на р/р 64993919400001 судові витрати в сумі 308,20 грн., в т.ч. по сплаті судового збору в сумі 188,20 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120,00 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

Рішення в повному обсязі виготовлено 16.10.2012 року.