Рішення № 26749599, 08.08.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/9454/2012

н/п 2/2018/2587/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2012 року

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий суддя Золотарьова Л.І.

за участю секретаря - Бломберус С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Базис», Національного банку України про стягнення банківського вкладу з відсотками,-

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить достроково розірвати договір банківського вкладу №221/2 від 16 грудня 2010 року та закрити банківський рахунок відкритий відповідно до цього договору; стягнути з ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Базис»суму банківського вкладу 150000 грн., відсотки за користування коштами за 65 днів у розмірі 4995,20 грн., також витрати на праву допомогу у розмірі 500 грн.

В своїх доводах посилається на те, що нею та АКБ «Базис»укладено договір банківського вкладу від 16.12.2010 року, за яким вона внесла загальну грошову суму на депозитний рахунок у розмірі 150000 грн, а банк зобовязався повернути вклад та проценти за вкладом 16.12.2015 року зі сплатою 19,50 % річних. Через невиконання своїх зобовязань щодо виплати відсотків 07 травня 2012 року вона звернулась до банку з письмовою заявою про розірвання договору. В порушення умов договору банк припинив нарахування відсотків по депозиту і виплачувати їх.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Базис» позов не визнала в повному обсязі, пояснив 07 травня 2012 року позивач звернувся до банку з заявою про дострокове припинення договору, перерахунку виплачений відсотків та повернення вкладу 10 травня 2012 р. Відповідно до п. 6.2. Договору договір припиняє дію при достроковому поверненні вкладу за ініціативою позивача.

Враховуючи умови Договору та заяву Позивача щодо дострокового припинення договору, перерахунку відсотків та дострокового повернення вкладу 10.05.2012 р. Договір було достроково припинено, депозитний рахунок № 26355430600020 закрито, а вклад був перерахований на поточний рахунок позивача №26203430400020, що підтверджується виписками за період з 16.12.2010 р. по 30.07.2012 р.

Таким чином, вимоги позивача щодо дострокового припинення Договору, перерахунку відсотків та дострокового повернення вкладу були виконані Позивачем 10.05.2012 р., тому у суду немає законних підстав для задоволення позовних вимог Позивача.

Що стосується закриття Договору банківського рахунку №43060 від 16.12.2010 р. Оскільки на рахунку позивача містяться грошові кошти, відповідач не має правових та технічних можливостей для його закриття.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 500 гривень витрат на правову допомогу при цьому не підтверджуючи витрати ніякими доказами.

Представник відповідача НБУ позов не визнав у повному обсязі.

Суд, вислухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору банківського вкладу №221/2 від 16 грудня 2010 року укладеного між ПАТ «АКБ «Базис» та ОСОБА_1, вкладник зобовязується в день підписання сторонами цього договору внести грошову суму у розмірі 150 000 грн. на депозитний рахунок, а банк зобовязується повернути цю грошову суму вкладнику після закінчення строку, вказаного в п. 1.2 даного договору, і виплачувати відсотки на неї, в розмірі 19,50 % річних на умовах та в порядку, встановленому в договорі.

Відповідно до п. 1.2 договору депозит є строковим і надається на умовах «ОСОБА_2 Перспектива Плюс» строк зберігання коштів з 16 грудня 2010 року по 16 грудня 2015 року.

Відповідно до п. 2.3.5 договору видати вклад на першу вимогу вкладника.

07 травня 2012 року позивачем було подано заяву до банку про розірвання договору, повернути вклад, провести перерахунок сплачених відсотків та виплатити їх. Строк повернення вкладу 10 травня 2012 року.

Згідно п. 4.3. Договору для дострокового розірвання дії договору або повернення частини вкладу за бажанням вкладника, вкладник зобов'язаний повідомити про це банк шляхом подання письмової заяви. У заяві, яка складається за довільною формою, вкладник, зокрема, має зазначити номер та дату укладання договору банківського вкладу,суму вкладу або його частину, яка підлягає поверненню, а також зазначити дату, коли банк зобов'язаний повернути кошти вкладнику. Таку заяву вкладник подає до банку у двох примірниках не пізніше ніж за два робочих дні до дати отримання коштів, зазначеної в заяві, на протязі яких банк перераховує розмір відсотків згідно п. 3.4. договору.

Відповідно до п. 6.2. Договору договір припиняє дію при достроковому поверненні вкладу за ініціативою позивача.

Відповідно до п. 6.3. Договору депозитний рахунок Позивача закривається після закінчення строку дії договору та повернення коштів Позивачу.

Таким чином, позовні вимоги щодо розірвання договору банківського вкладу №221/2 від 16 грудня 2010 року є безпідставними і задоволенню не підлягають, оскільки договір було розірвано 10.05.2012 року за заявою позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення відсотків за користування коштами суд зазначає наступне. Позивач просить стягнути суму відсотків за користування її грошима за квітень, травень 2012 року з суми вкладу 150000 грн. за 65 днів, що складає 4995,20 грн. Тобто вбачається, що позивач просить нараховувати відсотки як вказано у договорі банківського вкладу, однак не зміг пояснити за якими ставками відсотків здійснено ці нарахування, посилаючись на адвоката, який розрахував суму відсотків.

Однак позивачем не враховано, що договір банківського вкладу №221/2 від 16 грудня 2010 року був розірваний 10 травня 2012 року.

Тому після розірвання договору банківського вкладу, відсотки по депозиту за договором не нараховуються.

Щодо нарахування відсотків за депозитом за квітень, то Постановою Правління Національного банку України від 20.04.2012 №168 у ПАТ «АКБ «БАЗИС»введено повний мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на три місяці з 23.04.2012 року до 23.07.2012 року. Тому з 23.04.2012 року по 10.05.2012 року (день розірвання договору банківського вкладу) відсотки не нараховуються.

Відповідно до п. 3.4. договору якщо депозит або його частина повертається вкладнику за його вимогою до закінчення терміну дії договору, то нараховані відсотки за останній неповний календарний рік підлягають перерахуванню за ставкою депозиту на вимогу, що встановлена в Банку на дату повернення депозиту та його частини. За попередній повний календарний рік (роки) знаходження депозиту в Банку перерахунок процентів не здійснюється. При цьому вкладник надає банку право, згідно ст. 1071 ЦК України, самостійно, без розпорядження вкладника, списувати з депозитного рахунку надмірно нараховану та сплачену вкладнику суму процентів за депозитом або його частиною в день дострокового повернення депозиту або його частини.

Оскільки позивач звернувся до банку з вимогою достроково повернути вклад, то банк нараховані відсотки (які раніше нараховувались за ставкою вказаною у договорі та виплачувались позивачу) перерахував за ставкою депозиту на вимогу, списував з депозитного рахунку надмірно нараховану та сплачену вкладнику суму процентів за депозитом, тому з урахуванням вказаного кінцева сума за договором банківського вкладу, яка підлягає поверненню позивачу, складає 140608,85 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення відсотків за договором банківського вкладу за користування коштами у розмірі 4995,20 грн. задоволенню не підлягають, а вимоги щодо стягнення суму банківського вкладу 150000 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 140608,85 грн.

Щодо позовних вимог про закриття банківського рахунку суд зазначає наступне.

Відповідно до договору банківського рахунку №43060 від 16.12.2010 року, укладеного між ПАТ «АКБ «Базис»та ОСОБА_1, банк відкриває клієнту поточний рахунок №26203430600020.

Відповідно до п. 2.4.1 договору банківського вкладу №221/2 від 16 грудня 2010 року банк має право здійснювати виплату відсотків по депозиту шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок вкладника №26203430600020 в банку.

Відповідно до виписок грошові суми вкладів були перераховані на поточний рахунок позивача №26203430400020, де на теперішній час і знаходяться.

Заявляючи вимоги про закриття банківського рахунку, позивачем не наведено причин або порушення відповідачем вимог в цій частині, тому зазначені вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з ст. 1075 ЦК України позивач не звертався до банку з заявою про розірвання договору банківського рахунка.

Крім того, у задоволенні позовних вимог, що предявлялися до НБУ, необхідно відмовити, оскільки НБУ є неналежним відповідачем.

Так відповідно до ч. 3 ст. 5 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»Національний банк України не відповідає за зобов'язаннями банків.

Відповідно до ч.1 ст. 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Національний банк України стороною договору банківського вкладу від 16 грудня 2010 року не являється, і відповідно, будь-яких прав та обов'язків перед сторонами договору не має.

Вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 500 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Вона допускається до участі у розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно зазначеної норми склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки). Недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам. До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною витрати.

Жодних з вказаних документів позивачем не надано.

Крім того, у судовому засіданні позивач у порядку виконання рішення просила встановити відповідачу найкоротшій термін повернення вкладів та відсотків у повному обсязі, а представник ПАТ «АКБ «Базис»просив надати відстрочку виконання рішення строком до 23 жовтня 2012 року.

Суд у задоволенні вказаних вимог відмовляє з наступних підстав.

Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Стаття 367 ЦПК України встановлює вичерпний перелік справ, у яких допускається негайне виконання рішень.

Оскільки у зазначеному переліку не зазначено справ про стягнення заборгованості за банківським вкладом, то суд не може допустити його негайне виконання, як просить позивач.

Представник ПАТ «АКБ «Базис»просив надати відстрочку виконання рішення строком до 23 жовтня 2012 року, посилаючись на те, що банк відновлює свою платоспроможність, тому це може привести до унеможливлення подальшої діяльності банку.

Однак, зазначені причини суд не вважає достатніми для визначення порядку виконання рішення, а саме - відстрочити виконання рішення строком до 23 жовтня 2012 року.

Більш того, стягнення заборгованості за банківським вкладом є наслідком невиконання зобов'язань банком. Тому розстрочка виплати вказаної заборгованості, що стягується за цим же рішенням суду, не відповідає умовам укладеного договору, що фактично встановлює нові умови договору банківського вкладу.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно п. 17 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян.

Враховуючи зміст позовних вимог та часткове їх задоволення, суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ «АКБ «Базис»на користь держави судовий збір у розмірі 1406 грн. 09 грн. (140608,85 грн. х 0,01 = 1406,09 грн.)

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 56, 60, 84, 88, 212-215, 217, 367 ЦПК України, ст.ст. 1058, 1071, 1075 ЦК України, ст.ст.5, 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Базис»на користь ОСОБА_1 банківський вклад у розмірі 140608 (сто сорок тисяч шістсот вісім) грн. 85 коп.

Стягнути з ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Базис»судовий збір у спеціальний фонд Державного бюджету України у розмірі 1406 (одну тисячу чотириста шість) грн. 09 коп. на рахунок № 31219206700004, УДК у Київському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ суду 02893746, код одержувача 24134573, банк утримувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий -