Рішення № 26748741, 06.07.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/9035/2012

н/п 2/2018/2511/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2012 року

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий суддя Золотарьова Л.І.

за участю секретаря - Бломберус С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до тимчасової адміністрації ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Базис», ПАТ АКБ «Базис»про стягнення банківського вкладу, процентів та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ПАТ АКБ «Базис»грошову суму строкового банківського вкладу у розмірі 22400 доларів США, моральну шкоду у розмірі 10000 грн., відсотки за фактичне використання коштів.

В своїх доводах посилається на те, що ним та АКБ «Базис»укладено договір банківського вкладу від 23.11.2011 року, за яким він вніс загальну грошову суму на депозитний рахунок у розмірі 22400 доларів США, а банк зобовязався повернути вклад та проценти за вкладом 24.11.2012 року зі сплатою 7,50 % річних. 15 травня 2012 року вона звернутись до банку з письмовою заявою про повернення вкладу. Банк повинен сплачувати проценти за фактичне користування грошима. Внаслідок неправомірних дій відповідача, невиконання банком умов договору депозитного вкладу у вигляді неодержаних сум, їй дійсно була заподіяна моральна шкода. Вона розраховувала на можливість отримання з свого вкладу грошей. Оскільки вона була позбавлена такої можливості, вона переживала та хвилювалась, змушена була витрачати час на звернення до відповідача щодо захисту своїх прав, що завдавало моральних страждань та переживань.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнала в повному обсязі, пояснила 15 травня 2012 року позивач звернулася з заявою про повернення депозиту та нарахованих процентів відповідно до умов договору банківського вкладу. Але, Постановою Правління НБУ від 20.04.2012 №168 у ПАТ "АКБ "БАЗИС" призначена тимчасова адміністрація строком на шість місяців з 23.04.2012 р. до 23.10.2012 р. та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на три місяці з 23.04.2012 р. до 23.07.2012 року. Тому на час дії мораторію всі виплати по сплаті грошової суми припиняються.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору банківського вкладу №154/2-в від 23 листопада 2011 року укладеного між ПАТ «АКБ «Базис»та ОСОБА_1, вкладник зобовязується в день підписання сторонами цього договору внести грошову суму у розмірі 18500 доларів США на депозитний рахунок, а банк зобовязується повернути цю грошову суму вкладнику після закінчення строку, вказаного в п. 1.2 даного договору, і виплачувати відсотки на неї. в розмірі 7,50 % річних на умовах та в порядку, встановленому в договорі.

Відповідно до п. 1.2 договору депозит є строковим і надається на умовах «ОСОБА_2 Інвест»строк зберігання коштів з 23 листопада 2011 року по 24 листопада 2012 року.

Відповідно до п. 2.3.5 договору видати вклад на першу вимогу вкладника.

Відповідно до п. 3.6 договору у разі дострокового повернення депозиту або його частини вкладнику за його вимогою згідно ст. 1060 ЦК України, проценти за депозитом або його частиною, яка повертається, підлягають перерахунку за весь період та виплачується в розмірі процентів за вкладом за вимогою, які є чинними на день звернення вкладника про повернення депозиту або його частину.

Відповідно до п. 3.7 у випадку припинення дії договору нарахування відсотків припиняється з дня, що передує даті його припинення , а сума депозиту та нараховані. згідно з умовами цього договору відсотки, перераховуються на поточний рахунок вкладника.

Відповідно до п.3 додатку №1 до договору банківського вкладу №154/2-в від 23.11.2011 року внесення додаткових коштів дозволяється до 23.05.2012 року.

Відповідно до квитанцій №а5840 від 23.11.2011, №а4137 від 25.11.2011, №а9095 від 25.11.2011, №а5974 від 29.11.2011, №а4483 від 05.01.2012, №а6778 від 05.03.2011 вкладником внесено кошти на депозитний рахунок згідно договору банківського депозиту 154/2-в у розмірі 22400 доларів США.

Відповідно п. 6.3 договору для дострокового розірвання дії цього договору або повернення частини вкладу за бажанням вкладника, вкладник зобовязаний повідомити про це банк шляхом подання письмової заяви. У заяві вкладник, зокрема, має зазначити номер і дату укладання договору банківського вкладу, суму вкладу або його частину, яка підлягає поверненню, а також зазначити дату, коли банк зобовязаний повернути кошти вкладнику.

15 травня 2012 року позивачем було подано заяву до банку про повернення банківського вкладу, строк повернення 18 травня 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі»у разі предявлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Таким чином, вимоги щодо стягнення банківського вкладу у розмірі 22400 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на день ухвалення рішення становить 179032 грн. (22400 х 7,9925 грн.), підлягають задоволенню.

Відповідно п. 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року N 4, спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються судами, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених статтями законодавством, яким встановлено відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, що підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, якими врегульовано такі зобов'язання і передбачено відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі на відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, відшкодування моральної шкоди не передбачено укладеним між сторонами договором банківського вкладу та іншими нормативно-правовими актами, а тому ці вимоги задоволенню не підлягають.

Вимоги щодо стягнення відсотків за фактичне використання коштів задоволенню не підлягають у звязку з недоведеністю, оскільки позивачем не було заявлено навіть розмір грошової суми, яка підлягає стягненню за відсотками, період за який необхідно здійснювати нарахування, розрахунок заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно п. 17 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір»за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Оскільки вимоги позивача задоволені частково в частині стягнення суми у розмірі 22400 доларів США (в еквіваленті на день ухвалення рішення 179032 грн.), то суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ «АКБ «Базис» на користь держави судовий збір у розмірі 1790,32 грн.

Суд вважає за необхідне стягнути з банку в дохід держави судовий збір.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 611, 1058, 1060 ЦК України, п. 14 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі», п. 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року N 4, ч. 1 ст. 6, п. 17 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про судовий збір», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «АКБ «Базис»на користь ОСОБА_1 банківський вклад у розмірі 22400 (двадцять дві тисячі чотириста) доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 06.07.2012 р. становить 179032 (сто сімдесят девять тисяч тридцять дві) грн. 00 коп.

Стягнути з ПАТ «АКБ «Базис»судовій збір у спеціальний фонд Державного бюджету України у розмірі 1790 (одна тисяча сімсот девяносто) грн. 32 коп. на рахунок № 31219206700004, УДК у Київському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ суду 02893746, код одержувача 24134573, банк утримувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001.

В частині вимог щодо стягнення моральної шкоди відмовити.

В частині вимог щодо стягнення відсотків за користування грошовими коштами - відмовити за недоведеністю.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий -