Ухвала суду № 26746543, 26.01.2011, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-1350/11

У Х В А Л А

"26" січня 2011 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Божко В.В. розглянувши заяву позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ та викуп частки з майна що є у спільній сумісній власності та виключення майна з акту опису й арешту, -

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до відповідача про виділ та викуп частки з майна що є у спільній сумісній власності та виключення майна з акту опису й арешту. Свої вимоги обґрунтовують тим, що на підставі свідоцтва про право власності позивачам та відповідачу ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1. По вині відповідача ОСОБА_4 на частину зазначеної квартири накладений арешт. Позивачі вважають, що факт накладення арешту на майно порушують їх конституційні права щодо володіння та користування квартирою. У зв*язку з чим просять суд виділити в натурі частку в спільній сумісній власності відповідачу ОСОБА_4 спірної квартири, зобов*язати позивачів сплатити вартість виділеної частки ОСОБА_4, виключити спірну квартиру з акту опису та арешту.

Позивачі звернулись з клопотанням про забезпечення позову та просили вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження № 22430159 про накладення арешту на майно ОСОБА_4, яке належить йому на праві власності. В обґрунтування своїх доводів посилаються на те, що накладення арешту на квартиру, що належить сторонам по справі на праві спільної сумісної власності, перешкоджає позивачам користуватися їх конституційним правом щодо володіння та користування квартирою, крім того, ОСОБА_4 має власну квартиру АДРЕСА_2, а сума його боргу є нижчою, ніж оціночна вартість даної квартири.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає клопотання таким, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову передбачені цим Кодексом.

Згідно до ч.2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) Причини, у зв*язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Так, позивачами не надано доказів в обґрунтування їх доводів щодо забезпечення позову, а саме: матеріали справи не містять копій документів про відкриття виконавчого провадження, копію постанови про накладення арешту на майно ОСОБА_4 та відсутні відомості, яким саме ВДВС накладено арешт на майно. Крім того, до участі у справі позивачами не залучено відповідний ДВС.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

В заяві про забезпечення позову позивачі просять суд зупинити виконавче провадження про накладення арешту на все майно, що належить на праві власності ОСОБА_4, однак ці вимоги значно перевищують вимоги, що заявлені у позовній заяві.

Керуючись ст. ст.151-153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволення клопотання позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-дений строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя