Рішення № 26746103, 09.10.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/13283/2012

н/п 2/2018/3381/2012

З а о ч н е РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2012 Київський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого Судді Божко В.В.

при секретарі Пащук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис» про стягнення коштів та моральної шкоди, -

встановив :

Позивач ОСОБА_1 21.08.2012 р. звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на його користь 6957,46 доларів США, а також 3% річних у сумі 17,06 доларів США.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що між ним та відповідачем 25.01.2011 р. було укладено Договір банківського рахунку № 43429, відповідно до якого банк відкриває позивачу мультівалютний рахунок №26200434290020 та здійснює його розрахунково-касове обслуговування. Також 25.01.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу №2/4 з видачею депозитного сертифікату.

На виконання взятих на себе зобовязань, відповідно до Договору, позивач надав усі необхідні документи та у день підписання договору вніс суми вкладу на рахунок №33307434290121 і на рахунок 33308434290120 по 3 000 доларів США на кожний, що підтверджується квитанціями № а6465 та № а6450 від 25.01.2011 р.

25.01.2011 р. відповідач на виконання п.11 Договору банківського вкладу №2/4 видав два Ощадних сертифіката на предявника - №001845 та № 001846 від 25.01.2011 року, кожен на суму по 3000 доларів США, строк обігу яких встановлено з 25.01.2011 р. по 25.07.2012 р. По закінченні строку дії договорів та сертифікатів позивач звернувся із заявою до відповідача, однак відповідач, не зважаючи на закінчення строку дії Договору та обовязок щодо повернення банківського вкладу, не перерахував грошові кошти на вказаний ним рахунок.

Крім того, вважає, що відповідач зобовязаний відшкодувати інші його збитки. Оскільки відповідач своєчасно не виконав взяті на себе зобовязання, то повинен виплатити суму боргу з урахуванням встановлених відсотків, 3% річних від простроченої суми. Крім того, в звязку з порушенням відповідачем умов договору, він вважає що йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 10.000 грн.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив, надав суду письмові заперечення проти позовних вимог, просив суд провадження у справі закрити.

З огляду на це, враховуючи відсутність заперечень з боку представника позивача відповідно до ст. 224, 225 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Всебічно зясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено наступне.

Згідно ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»банки мають право

приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб.

Між сторонами 25.01.2011 р. було укладено Договір банківського рахунку № 43429, відповідно до якого банк відкриває позивачу мультівалютний рахунок №26200434290020 та здійснює його розрахунково-касове обслуговування. /а.с.6-8/.

Також 25.01.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу №2/4 з видачею депозитного сертифікату /а.с.9-11/.

Виконуючи умови п.1.1. Договору банківського вкладу №2/4 від 25.01.2011 р., у день підписання договору, позивач ОСОБА_2 вніс суми вкладу на рахунок №33307434290121 і на рахунок 33308434290120 по 3 000 доларів США на кожний, що підтверджується квитанціями № а6465 та № а6450 від 25.01.2012 р. /а.с. 13 -14/.

25.01.2011 р. відповідач ПАТ „АКБ „Базис зі свого боку, на виконання п.1.1. вищевказаного договору банківського вкладу видав позивачу два Ощадних сертифікати на предявника - №001845 та № 001846 від 25.01.2011 року, кожен на суму по 3000 доларів США, строк обігу яких встановлено з 25.01.2011 р. по 25.07.2012 р. /а.с.12/.

Згідно до п. 2.3.4, 5.1, Договору, банк зобовязується виконувати умови договору, повернути суму вкладу та нарахованих процентів відповідно до умов договору та забезпечити повернення вкладу і належних по ньому процентів усім своїм майном.

Пунктом 2.3.6 договору передбачено обовязки Відповідача повернути депозит у терміни, передбачені договором, тобто до 25.07.2012 року.

Після закінчення строку дії договорів, позивач звернувся до відповідача, відповідно до умов Договору із заявами про повернення вкладу. Але вклад не повернутий, чим відповідачем порушені взяті на себе зобовязання по Договору /а.с.15/.

Згідно ст.55 Закону України "Про банки та банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком.

Відповідно до ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 1060 ЦК України, передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі сплавом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Ч.2 ст.1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Однак, при вимозі та зверненні позивача до відповідача після спливу дати повернення депозитів, дія договорів не припинена, грошові кошти з депозитного рахунку позивачу відповідачем не видані.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Суд вважає за можливим задовольнити позовні вимоги частково, зобовязавши відповідача виконати умови укладеного договору, тобто повернути суму вкладу відповідно до умов договору та нараховані відсотки.

Крім того, позивач наполягає, на те, що оскільки відповідач своєчасно не виконав взяті на себе зобовязання, то повинен виплатити суму боргу з урахуванням встановлених відсотків, 3% річних від простроченої суми.

Так, відповідач прострочив погашення Сертифікатів на 30 днів, 3% річних за цей період становить 17,06 доларів США.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача нарахованих відсотків, трьох процентів від простроченої суми підлягають задоволенню, оскільки відповідачем умови укладеного договору не виконані, а зазначені нарахування передбачені договором.

Також суд вважає доведеними доводи позивача з приводу спричинення йому неправомірними діями відповідача моральної шкоди яка полягає у наступному.

У продовж 18 місяців позивач не має можливості отримати свої власні гроші від відповідача, якими останній користується в повному обсязі. Відповідач відмовлявся приймати від позивача заяви для погашення Сертифікатів, з якими позивач звертався неодноразово. У звязку з наведеним, через постійне перебування у напруженому нервовому стані та такому ганебному ставленню до себе з боку відповідача, у позивача погіршився стан здоровя.

Відповідно до п.4 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настає відповідальність у вигляді відшкодування моральної шкоди.

Згідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою яка її завдала за наявності її вини.

Вину відповідача у судовому засіданні доведено наданими доказами, яки свідчать про те, що саме відповідач ПАТ „АКБ „Базис не виконує покладені на нього обовязки щодо виконання Договору банківського вкладу №2/4 від 25.01.2011 р. та не виплачує процентів за користування коштами позивача.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє їх в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 10, 11, 60, 84, 174, 206, 209, 212 ЦПК України, ст. 15, 16, 598, 610, 611, 631, 1058, 1060 ЦК України, ст. 41 Конституції України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Публічного Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 56563 (пятьдесят шість тисяч пять сот шістдесят три) грн. 89 коп.

Стягнути з Публічного Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч ) грн.

Стягнути з Публічного Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 321 (триста двадцять одну) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ -