Справа № 2018/2-2229/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/З А О Ч Н Е/
"21" вересня 2011 р. Київський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого судді Божко В.В.
за участю секретаряГрецьких М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ФО-П ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заробітну плату у розмірі 8.460 грн., моральну шкоду у розмірі 15.000 грн., судові витрати у розмірі 750 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 250 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на наступне.
З 09.11.2010 р. між нею та відповідачкою був укладений трудовий договір, відповідно до умов якого мене було прийнято на посаду касира ТОВ «аптека №9»строком до 21.02.2011 р. зі встановленою заробітною платою у розмірі 940 грн. щомісячно. З 05.02.2011 р. по 09.02.2011 р. позивачка перебувала на лікарняному. 10.02.2011 р. ОСОБА_1 вийшла на своє робоче місце, однак до роботи з незрозумілих причин допущена не була, так позивачка з 10.02.2011 року по 21.02.2011 р. перебувала на робочому місці але не допускалася до роботи. 24.02.2011 р. позивачку з робочого місця вивели охоронники та повідомили що її звільнено, оскільки закінчений строк трудового договору. При цьому заробітну плату вона за січень не отримала, трудову книжку їй видано не було. Жодних підстав для відсторонення позивачки від роботи та подальшого звільнення відповідачка не пояснила. Такою поведінкою відповідачка завдала позивачці моральну шкоду, яку вона оцінює у 15.000 грн.
Позивачка, до судового засідання не з»явилася, надала суду заяву з прохання розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги в частині стягнення заробітної плати у розмірі 8.460 грн., судових витрат у розмірі 750 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 250 грн. підтримала в повному обсязі, в частині стягнення морільної шкоди змінила позовні вимоги та просила стягнути 1.000 грн.
Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання не зявилась, про місце та час слухання справи сповіщена належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України
Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
З 09.11.2010 р. між позивачкою та відповідачкою був укладений трудовий договір, відповідно до умов якого мене було прийнято на посаду касира ТОВ «аптека №9»строком до 21.02.2011 р. зі встановленою заробітною платою у розмірі 940 грн. щомісячно /а.с.5-6/.
З 05.02.2011 р. по 09.02.2011 р. позивачка перебувала на лікарняному.
10.02.2011 р. ОСОБА_1 вийшла на своє робоче місце, однак до роботи з незрозумілих причин допущена не була. Таким чином, позивачка з 10.02.2011 року по 21.02.2011 р. перебувала на робочому місці але не допускалася до роботи.
24.02.2011 р. позивачку з робочого місця вивели охоронники та повідомили що її звільнено, оскільки закінчений строк трудового договору.
Згідно до п.2 ст. 36 КЗпП України, підставою для припинення трудового договору є закінчення строку договору, кірм випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Окрім того, у разі розірвання трудового договору за ініціативою фізичної особи у випадках, визначених Кодексом законів про працю України, особа зобов»язана письмово повідомити про свій намір працівникові та у визначені строки провести передбачений законодавством розрахунок, що є порушення п.4 Постанови КМУ від 29.10 2009 р. «Про питання застосування законодавства про працю фізичною особою, яка використовує найману працю».
Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Зі змісту ст.. 116 КЗпП України, випливає, що при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Заробітну плату позивачка починаючи з січня 2011 року не отримує, станом на 21.09.2011 р. заборгованість складає -8.460 грн. Також позивачкою понесені витрати на правову допомогу у розмірі 250 грн. /а.с.8/.
Відповідно до ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Своєю протиправною поведінкою відповідачка грубо порушує вимоги Кодексу законів про працю України та Цивільного кодексу України. Жодних підстав для відсторонення позивачки від роботи та подальшого звільнення відповідачка не пояснила. Несправедливим і навіть жорстоким ставленням ОСОБА_2 завдала позивачці моральну шкоду, яку вона оцінює в 1 000 грн.
У відповідності зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна винними діями особи, відшкодовується цією особою.
Окрім того, згідно з ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати.
Таким чином, суд вважає позов підлягає задоволенню в повному обсязі..
На підставі викладеного, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 115, 116, 117 КЗпП України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 8.460/вісім тисяч чотириста шістдесят/ грн.
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1000/одна тисяча/ грн..
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 51 /п»ятьдесят одна/ грн.. та витрати на правову допомогу у розмірі 250 /двісті п»ятьдесят / грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії
Головуючий
Судове рішення № 26743836, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 21.09.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2018/2-2229/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: