Рішення № 26742237, 30.07.2012, Гагарінський районний суд міста Севастополя

Гагарінський районний суд м. Севастополя

______________

Перша інстанція

Код суду 27-02

справа 2702\5304\12

провадження по справі 2\2702\3258\12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2012 року Гагарінський районний суд міста Севастополя

у складі: головуючого судді Євдокімової І.А.

при секретарі Ткаченко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Севастопольського відділення, ОСОБА_3, 3-я особа орган опіки та піклування ( служба у справах дітей) Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя про визнання недійсним іпотечного договору,

встановив

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Севастопольського відділення, ОСОБА_3, 3-я особа орган опіки та піклування ( служба у справах дітей) Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя про визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 05 травня 2008 року в забезпечення виконання зобов,язання ОСОБА_3 перед публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» за кредитним договором, предметом якого є нерухоме майно двокімнатна квартира, загальною площею 54,60 кв.м., житловою площею 29,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Казачья бухта, будинок 10 квартира номер 37.

Свої вимоги мотивує тим, що у вищезазначеної квартирі на момент укладення договору проживали вона, її донька ОСОБА_4 та неповнолітній син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та в порушення вимог Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» не була отримана згода органів опіки та піклування при укладенні спірного іпотечного договору, що є підставою недійсності правочину і недотриманням вимог ч.1 ст. 203 ЦК України.

Просить визнати недійсним іпотечний договір, укладений між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 05 травня 2008 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала, пояснив, що позивачем умисно були приховані дані про наявність неповнолітньої дитини, просить застосувати строк позовної давності, так як вважають, що позивачем він пропущений.

Представник органу опіки та піклування ( служба у справах дітей) Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Позивач ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_3 та його представник в судове засідання не з,явились.

Суд, вважає можливим розглянути справу у відсутність позивач ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_3 та його представника.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, представника органу опіки та піклування ( служба у справах дітей) Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 05 травня 2008 року між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк»та ОСОБА_3 укладений договір про надання відновленої кредитної лінії № 945\0-397, в забезпечення виконання зобов,язання за вищезазначеним договором 05 травня 2008 року кладений іпотечний договір, предметом якого є нерухоме майно двокімнатна квартира, загальною площею 54,60 кв.м., житловою площею 29,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Казачья бухта, будинок 10 квартира номер 37.

При оформленні договору кредиту та іпотечного договору ОСОБА_3 була пред,явлена довідка № 697 від 29 квітня 2008 року про склад сім,ї, згідно якої у квартирі, переданої в іпотеку банку неповнолітніх дітей не зареєстровано та не проживає, позивачем ОСОБА_1 написана заява, яка нотаріально засвідчена, про згоду на укладення її чоловіком ОСОБА_3 договору іпотеки під забезпечення кредитного договору, а також позивачем дана згода на припинення користування квартирою у випадку невиконання умов кредитного договору.

Крім цього, позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 підписані заяви 21 квітня 2008 року, згідно яких вони підтверджують, що на момент кладення договору іпотеки дітей не мають, зі змістом ст.. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», ст.. ст.. 190,192,222 КК України ознайомлені.

Проте, згідно довідки комунального підприємства «ремонтно експлуатаційного підприємства № 9»№ 1693 від 12 травня 2012 року у квартирі № 37 в будинку № 10 по бухті Казачья у м. Севастополі зареєстровано три чоловіка з 20 січня 2004 року, а саме позивач ОСОБА_1, її донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та її син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Крім цього, факт реєстрації неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 з 20 січня 2004 року підтверджується формою № 16.

Відповідно до ст.. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна.

Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.

Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.

Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Відповідно до ст.. 17 Закону України «Про охорону дитинства»батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Відповідно до ст.. 18 Закону України «Про охорону дитинства»діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Відповідно до ч.1 ст.. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.6 ст.. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Тобто, законом встановлена підвищена правова охорона прав та інтересів соціально вразливої категорії фізичних осіб. При цьому положення ч. 6 ст. 203 ЦК забороняє батькам (усиновлювачам) вчиняти правочини, що стосуються як конкретного суб'єктивного права, належного малолітнім, неповнолітнім чи непрацездатним дітям, так і тих їх інтересів, що обумовлюють їх особливий правовий статус. При вчиненні таких правочинів батьки (усиновлювачі) мають дотримуватися як відповідних положень ЦК, так і інших законодавчих актів, наприклад, Сімейного Кодексу України, Закону України "Про охорону дитинства".

Оскільки батьки (усиновлювачі) відповідно до ст. 242 ЦК є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей, то вони мають вчиняти правочини в інтересах останніх з урахуванням правил про представництво.

У зв,язку з наведеним, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, так як неповнолітня дитина ОСОБА_2 мав право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки, оскільки був зареєстрований та проживав у квартирі з 20 січня 2004 року.

Будь-який правочин має набути чинності, тобто набрати юридичної сили. Для цього він має відповідати вимогам, встановленим законом.

В даному випадку договір іпотеки укладений без дотримання вищеперерахованих вимог, тому підлягає визнанню недійсним.

Стосовно строку застосування позовної давності, то суд вважає, що він не можу бути застосований та не пропущений, так як відповідно до 4 ст.. 261 ЦК України встановлення законодавцем початку перебігу строку позовної давності для вимог щодо порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи з дати її повноліття, обумовлене виникненням у цієї особи повної цивільної дієздатності (ч. 1 ст. 34 цього Кодексу) саме з дати досягнення цією особою вісімнадцятирічного віку. В зв'язку з досягненням особою повноліття, у такої особи виникає можливість об'єктивної оцінки власних прав та інтересів, що обумовлює виникнення у такої особи суб'єктивного право на захист, встановленого ст. 20 ЦК.

Керуючись ст. ст. 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», Законом України «Про охорону дитинства», ст.. ст.. 202, 203, ч.4 ст. 261 ЦК України, постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5, суд

ВИРИШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати недійсним іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрований у реєстрі за номером 904, укладений між публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 05 травня 2008 року, предметом якого є двокімнатна квартира, загальною площею 54,60 кв.м., житловою площею 29,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Казачья бухта, будинок 10, квартира номер 37, що належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу від 27 серпня 2003 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Гагарінського

Районного суду м. Севастополя І.А. Євдокімова