Рішення № 26740612, 06.01.2012, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 2-20/12

РІШЕННЯ

іменем України

06 січня 2012 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Коваленка А.В.,

при секретарі Гапоненко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуки цивільну справу за позовом

публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Альфа-Банк", ТОВ "Агрікор" про визнання недійсним договору поруки та виключення підпункту "г" пункту 2.1 з ОСОБА_2 про відкриття кредитної лінії, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року ЗАТ „Альфа ОСОБА_2, в подальшому ПАТ „Альфа-Банк звернулося до суду з позовом до ТОВ „Агрікор та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів за цим договором та пені.

В позовній заяві посилалось на те, що 25.05.2007 року між Банком та Підприємством було укладено кредитний договір №142-МВ\07, за умовами якого цьому підприємству відкрито мультивалютну невідновлювану кредитну лінію, з встановленням ліміту кредитної лінії 3.700.000.00 доларів США, та на підставі додаткових угод до цього ОСОБА_2 окремими траншами надавався Позичальнику кредит у порядку і умовах , визначених кредитним ОСОБА_2.

Позивач зазначав, що на підставі п.1.1 цього договору Позичальник зобовязувався повернути кредит у строки встановлені ОСОБА_2 та сплатити проценти за користування зазначеним кредитом.

Також зазначає, що згідно пп.9.1, 11.6 цього ОСОБА_2 має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та пені, якщо Позичальник порушує строки сплати процентів та погашення кредиту, встановлені ОСОБА_2.

Крім того, вказував, що пунктом 6.2 зазначеного ОСОБА_2 передбачено обовязок Позичальника сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше 5 числа кожного місяця.

В вересні 2009 року ОСОБА_2 збільшив свої позовні вимоги та просив стягнути солідарно з ТОВ „Агрікор і ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором по процентам та пені в загальному розмірі 865765.28 швейцарських франків.

25.05.2007 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки №183-П\07, за умовами якого ОСОБА_1 зобовязався перед Банком відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ТОВ „Агрікор, зобовязань за кредитним договором.

Додатковими угодами до ОСОБА_2 про відкриття кредитної лінії 29.05.2007 року, 23.10.2007 року та 14.12.2007 року, ТОВ „Агрікор надано транш в сумі 3610055.00 швейцарських франків і встановлені строки та порядок повернення кредиту.

Оскільки Підприємство не виконало в повному обсязі свої зобовязання з повернення чергового траншу кредиту та зі сплати процентів за користування кредитом, ОСОБА_2 вимагав дострокового повернення Позичальником та солідарним боржником ОСОБА_1 на його користь частини кредиту, що залишилася та сплати процентів за зазначеним договором та пені загальною сумою 865765.28 швейцарських франків.

10 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ „Альфа-Банк, ТОВ „Агрікор, в подальшому він змінив підстави позовних вимог та просив визнати недійсним договір поруки №183-П\07 від 25.05.2007 року та виключити підпункт „г пункту 2.1 з ОСОБА_2 №142-МВ\07 від 25.05.2007 року про відкриття кредитної лінії. Вказував, що договір поруки був укладений з Банком під впливом обману щодо обставин, які мають істотне значення. А саме, на час укладання договору поруки, ОСОБА_2 свідомо надав кредит завідомо некредитоспроможному ТОВ „Агрікор, а також свідомо ввів в оману Позивача з метою забезпечення останнім завідомо неповоротного кредиту, посилаючись на ст.ст.230, 1054 ЦК України просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 2011 року було закрито провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні представник ПАТ «Альфа-банк»підтримав позовні вимоги свого довірителя, не визнав позовних вимог ОСОБА_1 та просив відмовити в його задоволенні з тих мотивів, що чинним законодавством не передбачений обов»язок банку з»ясовувати матеріальне становище поручителя. Представник ТОВ «Агрікор»позовні вимоги ОСОБА_1 визнав та не заперечував п роти їх задоволення. Представник ОСОБА_1 позов його довірителя підтримав та заперечував проти задоволення позову ПАТ «Альфа-банк» і просив відмовити у його задоволенні повністю, при цьому пояснив, що ОСОБА_1 уклав договір поруки під впливом обману, оскільки ПАТ «Альфа-банк», знаючи про некредитоспроможність ТОВ «Агрікор»не повідомив дану обставину поручителю, який, за наявності такої інформації, не погодився б укласти договір поруки та відповідати за зобов»язаннями ТОВ «Агрікор»перед банком за договором кредиту.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.05.2007 року між ЗАТ „Альфа ОСОБА_2 та ТОВ „Агрікор укладено Договір про відкриття кредитної лінії №142-МВ\07, за умовами якого цьому підприємству відкрито кредитну лінію, ліміт кредитної лінії на момент укладання ОСОБА_2 становив 3.700.000.00 доларів США, вказані кошти позичальник зобов»язався повертати траншами у строки, що визначені додатковими угодами та сплачувати проценти за користування цими коштами.

Додатковими угодами до зазначеного договору про відкриття кредитної лінії, укладеними між Банком та ТОВ „Агрікор, 29.05.2007 року Банком надано ТОВ „Агрікор транш в сумі 3.610.055.00 швейцарських франків, під 11% річних та встановлені строки і порядок повернення коштів.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Агрікор порушив свої обвязки за кредитним договором № 142-МВ\07 від 25.05.2007 року і з 29.03.2009 року мало перед банком обовязок зі сплати чергового траншу у сумі 50.982.70 швейцарських франків та з 07.04.2009 року борг по процентам за користування кредитом в сумі 7259.37 швейцарських франків.

З ОСОБА_2 поруки № 183-П\07 від 25.05.2007 року, та п.п. „г п.2.1 ОСОБА_2 про відкриття кредитної лінії №142-МВ-07 вбачається, що ОСОБА_1 зобов»язувався відповідати за виконання ТОВ „Агрікор зобов»язань, як солідарний боржник.

30.04.2009 року ОСОБА_2 направив ТОВ „Агрікор та солідарному боржнику ОСОБА_1 вимогу про дострокове виконання зобовязань \а.с.31-32 том 1\.

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору станом на 10.09.2009 року загальна заборгованість складала 865.765.28 грн. \а.с.159 т.2\.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов ОСОБА_2 та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

Частиною 1 ст.554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову \субсидіарну\ відповідальність поручителя.

Відповідно до частин 1,2,4 ст.543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржника \солідарних боржників\ кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого із них окремо. Солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний в повному обсязі. Виконання солідарного обовязку у повному обсязі одним із боржників припиняє обовязок решти солідарних боржників перед кредитором.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредиту, Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.ст. 1048, 1054 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України та ст. 11.6 ОСОБА_2 про відкриття кредитної лінії у разі суттєвого порушення Позичальником ОСОБА_2, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним і виконання усіх інших зобовязань Позичальника за цим ОСОБА_2 у строк не пізніш 10 днів з дати предявлення Позичальнику відповідної вимоги.\а.с.17 том 1\.

Виходячи з аналізу ст. 230 ЦК України, правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладання правочину. Ознакою обману є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї.

Тобто, наявність умислу в діях відповідача, обставини щодо яких особу введено в оману і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину істотного значення не має.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 не повідомив його про некредитоспроможність Позичальника апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки відсутня правова норма, що зобовязує ОСОБА_2 в правовідносинах, що витікають з договору поруки, надавати поручителю інформацію щодо Підприємства боржника. Крім того ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів на вчинення обману ПАТ «Альфа-банк»в розумінні ст.230 ЦК України.

У статті 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту прав та інтересів передбачені ст.16 ЦК України.

Отже, оскаржений підпункт „г пункту 2.1 ОСОБА_2 про відкриття кредитної ОСОБА_2, де ОСОБА_1 не є стороною ОСОБА_2, не породжує для позивача будь-яких правових наслідків. Більш того, рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 16 вересня 2010 року у позові ОСОБА_1 до ТОВ „Агрікор, ПАТ „Альфа-Банк про визнання ОСОБА_2 про відкриття кредитної лінії недійсним було відмовлено.

За таких обставин,

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10,60,88,212-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, як солідарного боржника, на користь Публічного Акціонерного товариства „Альфа-Банк заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №142-МВ\07 від 25.05.2007 року в сумі 865765 \ вісімсот шістдесят пять тисяч сімсот шістдесят пять\ швейцарських франків 28 центів.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк, товариства з обмеженою відповідальністю „Агрікор про визнання недійсним договору поруки №183-П\07 від 25 травня 2007 року укладеного між публічним акціонерним товариством „Альфа-Банк та ОСОБА_8 та виключення підпункту „г пункту 2.1 з ОСОБА_2 про відкриття кредитної лінії лінії №142-МВ\07 від 25.05.2007 року укладеного між публічним акціонерним товариством „Альфа-Банк та товариством з обмеженою відповідальністю „Агрікор - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства „Альфа-Банк,1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Суддя А.В.Коваленко