Вирок № 26736415, 21.02.2012, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 613/1-19/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2012 року 21.02.2012

Любарський районний суд Житомирської області в складі

головуючого-судді І.І.Замеги

при секретарі Г.М.Войтович

з участю прокурора В.Д.Колотюка

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт.Любар кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, не військовозобовязаного, ІНФОРМАЦІЯ_4, розлученого, не працюючого, не судимого відповідно ст..89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 199 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2011 року ОСОБА_1 позичив у свого знайомого ОСОБА_2 грошову купюру, номіналом у 100 гривень серії ЕБ №-8634859, яка являється грошовим знаком Національного банку України та відповідає аналогічним, які знаходяться в офіційному обігу на території України.

Завідомо усвідомлюючи, що отримана грошова купюра є підробленою ОСОБА_1 зберігав її при собі та в подальшому вирішив збути пенсіонерці ОСОБА_3 З цією метою в цей же день, близько 19 год. 00 хв., він прийшов до домогосподарства ОСОБА_3, що по вул. Куйбишева 10 в с. Стрижівка, Любарського району, де придбав в останньої 2 літри домашнього вина вартістю 60 гривень, розрахувавшись вищевказаною грошовою купюрою. Оглянувши отриману грошову купюру, ОСОБА_3 помітила, що вона сумнівної якості та через декілька хвилин повернула її ОСОБА_1, а тому останній не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі.

В судовому засіданні в предявленому обвинуваченні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю і пояснив, що 19 грудня минулого року, близько 18 год. 00 хв. в с. Стрижівка він зустрів свого знайомого ОСОБА_2 та попросив у нього позичити гроші в сумі 100 гривень, на що останній погодився та сказав, щоб він пішов до його дружини та взяв у неї гроші, так як при ньому таких грошей не має. Тоді він пішов до домогосподарства останнього, де у його дружини узяв гроші в сумі 100 гривень однією купюрою. Після цього він пішов у магазин «Вишенька», що в с. Стрижівка, де придбав за вказані гроші продукти харчування та вийшов із магазину і за ним із магазину вибігла продавщиця на імя Ніна, яка забрала у нього продукти харчування та віддала йому 100 гривень, якими він розраховувався, повідомивши, що вони фальшиві.

Оглянувши дану грошову купюру, він дійсно переконався, що вона підроблена, так як мала темніший колір, чим звичайні купюри номіналом в 100 гривень та папір на дотик був як простий папір. Усвідомлюючи те, що дана грошова купюра є фальшивою, він вирішив піти до пенсіонерки ОСОБА_3 та придбати у неї домашнього вина, розраховуючи на те, що вона не помітить підробки грошової купюри. Він пішов до домогосподарства останньої та придбав у неї два літри вина, розрахувавшись підробленою грошовою купюрою. Взявши вино та здачу в сумі 40 гривень, він пішов в напрямку домогосподарства свого знайомого ОСОБА_4, який проживає в смт. Любар коло автопарку. По дорозі він зайшов по особистих справам до ОСОБА_5, який проживає в с. Стрижівка і коли виходив з домогосподарства останнього, то до нього підійшла ОСОБА_3 та повернула йому грошову купюру номіналом в 100 гривень, яку він їй дав, сказавши про те, що вона підроблена. Взявши грошову купюру він пішов у своїх справах, а на другий день повернув грошову купюру ОСОБА_2, пояснивши йому, що вона підроблена.

Свідок ОСОБА_3, на досудовому слідстві пояснила що 19.12.2011 року, близько 19 год. 00 хв., до неї до доми прийшов ОСОБА_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_5, який попросив продати йому домашнього вина. Вона не хотіла цього робити, так як продажем останнього не займається, а виготовила домашнє вино для своїх потреб. Однак той умовив її і вона продала йому два літри домашнього вина, за що він розрахувався грошовою купюрою номіналом в 100 гривень. В свою чергу вона дала йому здачу в сумі 40 гривень і той пішов. Після цього вона розглянула грошову купюру, яку дав ОСОБА_1 і їй здалось, що вона фальшива. Тоді вона взяла свою грошову купюру номіналом в 100 грн. і порівняла їх та побачила, що грошова купюра, яку дав ОСОБА_1, відрізняється від іншої темнішим кольором та виявила на ній відсутність магнітної лінії. Тоді вона відразу пішла шукати ОСОБА_1, щоб віддати йому його грошову купюру. Знайшовши останнього, вона запитала в нього, навіщо він її обманув, на що він вибачився та пообіцяв повернути гроші в сумі 100 гривень і вона віддала йому його грошову купюру.

Свідок ОСОБА_6 пояснила що 19.12.2011 року, близько 18-ї год. 00 хв., до її домогосподарства прийшов підсудний та сказав, що він розмовляв із її співмешканцем ОСОБА_2 і що останній сказав, щоб вона позичила йому 100 гривень. Тоді вона з грошових заощаджень взяла 100 гривень однією купюрою та дала їх ОСОБА_1 . На другий день від свого співмешканця вона дізналась про те, що ОСОБА_1 повернув йому грошову купюру, яку вона йому дала, так як вона підроблена. Про те, що дана грошова купюра підроблена їй нічого відомо не було, так як вона не звертала на неї уваги і не помічала підробки. Дана купюра залишилась в її співмешканця і куди той її подів їй не відомо.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що 19.12.2012 року, близько 18-ї год. 00 хв., на вул. Леніна в с. Стрижівка, Любарського району, він зустрів свого знайомого ОСОБА_1, з яким раніше їздив заготовляти піря. Той попросив позичити йому гроші в сумі 100 гривень, на що він погодився, однак при собі грошей він не мав і сказав ОСОБА_1, щоб той пішов до нього додому та узяв гроші у його співмешканки ОСОБА_6. ОСОБА_7 пішов до його будинку, а він продовжив займатися своїми справами. Наступного дня до нього знову прийшов ОСОБА_7 та пояснив, що 100 гривень, які він узяв в його співмешканки підроблені і повернув дану купюру йому назад. Він оглянув дану купюру та порівняв її з аналогічною і побачив що відмінність між ними лише в тому, що купюра, яку повернув ОСОБА_7 темнішого кольору, а всі інші позначення та водяні знаки такі ж самі, а тому він вирішив, що дана купюра не є підробленою та поклав її у кишеню свого одягу і ні на що не витрачав. 28.12.2011 року він знаходився в домогосподарстві ОСОБА_8, що в смт. Любар, куди приїхали працівники міліції та вилучили у нього вказану грошову купюру, пояснивши, що вона може бути підробленою і щоб це встановити необхідно провести відповідну експертизу. Хто і коли дав йому вказану грошову купюру він не знає, так як уваги на неї раніше не звертав і не помічав, що вона відрізняється своїм кольором від аналогічних грошових купюр.

Протокол огляду місця події від 28.12.2011 року вказує, що в домогосподарстві ОСОБА_8, що по вул. Радянській 42 в смт. Любар, Любарського району, під час огляду у гр. ОСОБА_2 було вилучено грошову купюру номіналом у 100 гривень з серією та номером ЕБ 8634859.

Висновок судово-криміналістичної експертизи №-1/73 від 26.01.2012 року вказує, що грошова купюра номіналом 100 гривень з серією та номером ЕБ 8634859 являється грошовим знаком Національного банку України та відповідає аналогічним, які знаходяться в офіційному обігу на території України.

Аналізуючи всі досліджені по справі докази суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в умисних діях, безпосередньо спрямованих на зберігання та збут підробленої національної валюти України у виді банкнот, які були доведені до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від волі доведена повністю і кваліфікує його дії за ст.ст. 15 ч.2, 199 ч.1 КК України.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує ступіть тяжкості вчиненого ним злочину, а тому обирає його в межах санкції ст.199 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим суд врахувавши особу підсудного, його негативну характеристику по місцю проживання, його майновий та соціальний стан, умови проживання, при цьому прийнявши до уваги обставини, що помякшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю вчиненого ним злочину і обставини, що обтяжують покарання: вчинення злочину щодо особи похилого віку вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції його від суспільства, а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням у відповідності із ст.ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,

Суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст.ст.15 ч.2, 199 ч.1 КК України і обрати йому покарання за цим законом, у вигляді 3 /три/ роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 /два/ роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Покласти на ОСОБА_1 відповідно до ст.76 КК України, обовязки повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично зявлятися на реєстрацію в її органи.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області код 25574601 на р/р 31258272211843 УДК в Житомирській області МФО 811039 - 168.84 грн. за проведення судово-технічної експертизи.

Речові докази по справі: грошову купюру номіналом 100 гривень з серією та номером ЕБ 8634859, яка знаходиться на зберіганні в бухгалтерії Любарського РВ УМВС, після вступу вироку в законну силу конфіскувати в дохід держави.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Житомирської області через Любарський районний суд протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_4