Рішення № 26726668, 07.08.2012, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 2027/12267/12

РІШЕННЯ

іменем України

07.08.2012 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Погасій О.Ф.

секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Ліквідатора фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_2 Мондей арбітражного керуючого ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу ОСОБА_4 про скасування постанов, зобовязання вчинити нотаріальні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу ОСОБА_4 про скасування постанов про відмову у вчинені нотаріальних дій.

Приймаючи до уваги, що Постановою Господарського суду Харківської області від 20.02.12 р. по справі № 5023/190/12, та від 20.02.12 р. по справі № 5023/189/12 скасовуються арешти накладені на майно боржників і інші обмеження, що до розпорядження майном боржників позивач вважає відмову нотаріуса, такою що підлягає скасуванню, а приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_4 просить зобов'язати вчинити нотаріальні дії що до зняття арештів та інших обмежень.

Крім того, Постановами від 6.03.2012 р. ПН ХМНО ОСОБА_4 було відмовлено у вчинені нотаріальних для скасування усіх арештів, та інших обмежень, щодо розпорядження майном боржників Позивачі вважають, що Постанови підлягають скасуванню, оскільки в зазначених Постановах нотаріус посилається на Закон України «Про нотаріат»та «Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріуса України»і не приймає до уваги Постанову Господарського суду Харківської області від 20.02.12 р. по справі № 5023/190/12, та від 20.02.12 р. по справі № 5023/189/12, згідно з резолютивною частиною яких скасовано арешти, накладені на майно боржників та інші обмеження щодо розпорядження майном боржників.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, викладені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, направив лист, згідно з яким просить суд розглянути справу за її відсутності.

Суд, з'ясувавши фактичні обставини справи, відповідні їм правовідносини та дослідивши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню і ухвалює рішення в межах позовних вимог і на підставі наданих доказів.

Матеріалами справи встановлено, що Постановою Господарського суду Харківської області від 20.02.12 р. по справі № 5023/190/12 ФОП ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження: м. Харків, Салтівське Шосе, 145, кв. 101 визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Ліквідатором підприємця-банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 (ліцензія: серія АВ № 502912 від 20.10.2011 р.).

Постановою Господарського суду Харківської області від 20.02.12 р. по справі № 5023/189/12 ФОП ОСОБА_2 Мондей, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місцезнаходження: м. Харків, Салтівське Шосе, 145, кв. 101, визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Ліквідатором підприємця-банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 (ліцензія: серія АВ № 502912 від 20.10.2011 р..).

Зазначеними Постановами, відповідно до приписів ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатора було зобов'язано реалізувати майно боржників, що увійшло до ліквідаційної маси і спрямувати отримані грошові кошти на погашення вимог кредиторів. 3 моменту винесення вищевказаної Постанови Господарського суду скасовано всі арешти на майно боржників та інші обмеження щодо розпорядження майном боржників (банкрута).

На виконання приписів ст. 30 Закону, з метою реалізації майна боржника ліквідатор (арбітражний керуючий) ОСОБА_3 звернувся до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 для скасування усіх арештів та інших обмежень, щодо розпорядження майном боржника щодо: нерухомого майна ? частини квартири 101 у будинку 145 по Салтівському Шосе у місті Харкові, яка належить Угіагбі Мондей, та ? частини квартири 101 у будинку 145 по Салтівському Шосе у місті Харкові, яка належить ОСОБА_2

Однак, приватний нотаріус після розгляду звернення ліквідатора ОСОБА_3 відмовив у вчиненні нотаріальної дії, про що було винесено Постанови від 6.03.2012 р.

В зазначених Постановах нотаріус посилається на Закон України «Про нотаріат»та «Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріуса України»і не приймає до уваги Постанови Господарського суду Харківської області від 20.02.12.. у справі № 5023/190/12, та у справі № 5023/189/12 згідно з резолютивною частиною яких скасовано арешти, накладені на майно боржників та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Перевіркою за даними, які містяться у Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек нотаріусом було виявлено наступні заборони та арешти:

заборона на відчуження нерухомого майна, запис № 7314346 про реєстрацію іпотеки, зареєстровані на підставі іпотеки, посвідченої ПН ХМНО ОСОБА_5 3.06.2008 р. реєстровий № 689.

заборона на відчуження нерухомого майна, запис № 7314544 про реєстрацію іпотеки, зареєстровані на підставі іпотеки, посвідченої ПН ХМНО ОСОБА_5 3.06.2008 р. реєстровий № 689.

Внаслідок дій приватного нотаріуса порушуються права кредиторів у справі про банкрутство, оскільки ліквідатор не має змоги реалізувати майно боржників та розрахуватися з кредиторами банкрутів.

Таким чином, приватний нотаріус порушив вимоги Постанови Господарського суду Харківської області від 12.10.09 р. у справі № Б-50/112-09 та вимоги чинного законодавства України, оскільки зазначена Постанова Господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підлягає безумовному виконанню.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно до ст. ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України (ГПК), господарські суди здійснюють правосуддя шляхом винесення обов'язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 31.01.1992р. «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні»,

«При задоволенні скарги на нотаріальні дії суд має їх скасувати, зазначивши, які саме нотаріальні дії, коли і ким вчинені, скасовуються. Задовольняючи скаргу на відмову у вчиненні нотаріальної дії, суд в резолютивній частині рішення зазначає про скасування постанови (іншого відповідного акта) про це (з наведенням дати і органу, що її прийняв) і яку нотаріальну дію та хто повинен вчинити.»

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовуються арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

Відповідно до ст. 25 зазначеного Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Постанова суду є юридичним фактом, із яким закон повязує скасування арештів та інших видів обмежень, щодо розпорядження майном такого боржника, якого визнано банкрутом і закон не встановлює будь яких виключень із цього правила постанова суду є достатньою підставою для скасування арештів та інших видів обмежень щодо розпорядження майном, незважаючи на те, що вона не передбачена у якості підстави для зняття заборони у Законі України «Про нотаріат» та Інструкції.

Згідно із пунктом 1.1. Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що затверджено наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 р. N 31/5 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2004 р. за N 1020/9619 Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - Реєстр заборон) - це електронна база даних, яка містить відомості про: обтяження нерухомого майна, тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з Реєстру заборон.

Пунктом 1.5 Положення визначено, що право внесення та вилучення записів до реєстру про заборони, арешти щодо нерухомого майна та вчинення інших дій належить реєстраторам.

Реєстраторами виступають: державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу; державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що нотаріус може діяти у статусі нотаріуса (при вчинені нотаріальних дій) та у статусі реєстратора (при вчинені реєстраційних дій).

У разі виконання повноважень реєстратора, нотаріус не здійснює нотаріальних дій, оскільки дія із технічного внесення та вилучення запису з реєстру заборон не є нотаріальною та не підпадає під перелік нотаріальних дій, що визначені статтею 34 Закону України «Про нотаріат».

Згідно пункту 2.3 Положення реєстратор відмовляє у внесенні відомостей до Реєстру заборон, якщо в заяві або постанові відомості, передбачені пунктами 2.1.2 - 2.1.3 цього Положення, відсутні або вказані неповністю, нечітко або нерозбірливо; формат та засоби подання заяв в електронній формі не відповідають вимогам, встановленим Адміністратором; у заяві в електронній формі відсутній електронний цифровий підпис або сертифікат відкритого ключа електронного цифрового підпису скасований або заблокований.

Відповідно до вимог пункту 2.4 Положення відмова в унесенні відомостей до Реєстру заборон надається у письмовій формі із зазначенням причин відмови.

Пунктом 3 Інструкції про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 серпня 2004 р. N 85/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2004 р. за N 1021/9620 передбачено, що вилучення запису з Реєстру здійснюється Реєстратором на підставі "Заяви про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна".

З наведеного вбачається, що вилучення записів з реєстру заборон здійснюється на підставі наданої заяви. Законодавством визначений вичерпний перелік підстав для відмови у вилученні записів, який не містить підстави, на яку посилається відповідач у своїх постановах від 6.03.2012 року, з якими не погодився позивач.

На підставі наведеного суд вважає позов обґрунтованим і задовольняє позов.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,208,209,212,213,215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Ліквідатора фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_2 Мондей арбітражного керуючого ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 6.03.2012 р.., яки винесени приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4, згідно яких було відмовлено в знятті заборони на відчуження обєктів нерухомого майна ? частини квартири 101 у будинку 145 по Салтівському Шосе у місті Харкові, яка належить Угіагбі Мондей, та ? частини квартири 101 у будинку 145 по Салтівському Шосе у місті Харкові, яка належить ОСОБА_2.

Зобов'язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 зняти заборону відчуження нерухомого майна з Єдиного Реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, шляхом виключення запису № 7314346 (контрольна сума 1141Е0Д421) та виключити запис з Державного реєстру іпотек № 7314544 (контрольна сума Б00Б0624Д7).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Ф.Погасій