Рішення № 26725374, 05.09.2012, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/2020/1802/12 Справа № 2020/5731/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2012 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

при секретарі судового засідання Ємельяненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому з урахуванням уточнень просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь матеріальну шкоду у розмірі 11761,90грн., з яких 8835 грн. втрачений заробіток, 1966,90грн. витрати на придбання лікарських засобів, 960грн. неотриманий дохід дружини позивача внаслідок необхідності догляду за ним, а також моральну шкоду у розмірі 8000грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.07.2011 року біля будинку № 12 по вул. Танкопія у м. Харкові позивачеві було заподіяно легкі тілесні ушкодження. За даним фактом було порушено кримінальну справу № 62120002 та пред'явлено обвинувачення відповідачеві ОСОБА_2. Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.05.2012 року кримінальна справа № 62120002 по обвинуваченню громадянина ОСОБА_2 була закрита в зв'язку з застосуванням акта амністії.

В зв'язку з заподіянням позивачеві тілесних ушкоджень, він потребував лікування, а тому з 26.07.2011 року по 22.08.2011 року знаходився на лікуванні у денному стаціонарі у лікарні № 5, на придбання ліків ним було витрачено 1966, 90грн. Крім того, позивач є приватним підприємцем, для здійснення підприємницької діяльності орендує торгові місця в ТОВ «Спорт-сервіс». В зв'язку з перебуванням у лікарні протягом серпня місяця 2011 року він не працював, однак орендна плата в розмірі 1585 грн. ним була сплачена. Також ним не було отримано середньомісячний дохід за зазначений період, який за його розрахунком склав 7250грн. Крім того, в зв'язку з необхідністю догляду за чоловіком, дружина позивача у період з 26.07.2011 року по 22.08.2011 року не працювала, а тому недоотримала дохід у розмірі мінімальної заробітної плати за вказаний період, що складає 960грн. Враховуючи викладене, позивачем пред'явлено до стягнення з відповідачів матеріальну шкоду у загальному розмірі 11761,90грн.

Також позивач зазначає, що діями ОСОБА_2 йому заподіяно моральну шкоду, яку ним оцінено у 8000грн.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 є неповнолітнім, позов пред'явлено як до нього самого, так і до його батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять суд їх задовольнити.

Відповідачі проти позову заперечують, просять в задоволенні позову відмовити в звязку з його необґрунтованістю.

Доводи своїх заперечень обґрунтовують посиланням на те, що згідно матеріалів кримінальної справи позивачеві було заподіяно легкі тілесні ушкодження, а тому лікарські засоби, які призначались позивачеві під час його перебування у денному стаціонарі, не могли бути використані саме для лікування зазначених ушкоджень. Крім того, позивачем не надано квитанції про оплату ліків, які використовувались саме для лікування легких тілесних ушкоджень. Позивачем не надано документи, що свідчили б про його непрацездатність за період з 26.07.2011 року по 22.08.2011 року, відсутні докази необхідності стороннього догляду за ОСОБА_1 Довідка № 9 від 17.12.2011 року про суму витрат на оплату орендної плати не відповідає договорам оренди, укладеним позивачем. Згідно декларації про доходи немає можливості визначити дохід позивача, оскільки не надана книга доходів та витрат приватного підприємця. Крім того, під час інциденту, що трапився 23.07.2011 року, ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння, сам напав на неповнолітнього ОСОБА_2

З огляду на викладене, вважають, що підстави для задоволення позову відсутні. У судовому засіданні відповідачі свої заперечення підтримали.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що проведеним розслідуванням по кримінальній справі № 62120002 встановлено, що 23.07.2011 року близько 23 годин неповнолітній ОСОБА_2, знаходившись біля будинку № 12 по вул. Танкопія у м. Харкові під час конфлікту, що виник, з хуліганських мотивів, без будь-якої причини став чіплятися до раніше йому невідомого ОСОБА_1 Після цього, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи неповагу до суспільства, став бити потерпілого, наніс йому не менше 4 ударів кулаками та ногами по різним частям тіла. Внаслідок зазначеного, протиправними діями ОСОБА_2 ОСОБА_1 були спричинені легкі тілесні ушкодження.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.05.2012 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 296 ч. 1 КК України закрито в зв'язку з застосуванням акта амністії. Зазначена постанова набрала законної сили, в установленому законом порядку не оскаржувалась.

Цивільний позов в межах кримінальної справи ОСОБА_1 не заявлявся.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок заподіяння позивачеві тілесних ушкоджень ОСОБА_1 24.07. 2011 року знаходився на стаціонарному лікуванні у Харківській клінічній лікарні швидкої невідкладної медичної допомоги. За наслідками надання ОСОБА_1 медичної допомоги йому було рекомендовано подальше лікування у хірурга поліклініки.

З 26.07.2011 року по 22.08.2011 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у денному стаціонарі КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 5», що підтверджується випискою № 263 з медичної карти хворого..

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно роз'яснень, викладених в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»(зі змінами та доповненнями) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Як вбачається з виписки № 263 з медичної карти хворого ОСОБА_1, під час його лікування у денному стаціонарі за період з 26.07.2011 року по 22.08.2011 року застосовувались певні лікарські засоби, які були придбані позивачем за власні кошти. Згідно товарних чеків № № 355, 356 від 26.07.2011 року позивачем за призначенням лікаря придбано лікарські засоби на загальну суму 1966,90грн.

Посилання відповідачів на те, що зазначені товарні чеки не можуть бути прийняті до уваги у якості належного доказу оплати вартості лікарських засобів, не прийняті судом до уваги, оскільки вони містять всі необхідні реквізити (номер, дата видачі, найменування лікарського препарату, одиниця виміру, кількість, ціна, загальна вартість, підпис особи, що здійснив продаж, печатка фізичної особи підприємця, що здійснює продаж ліків).

При цьому суд зауважує, що вказаний у товарному чеку № 355 під № 6 лікарський засіб «бетасерк 16»згідно виписки № 263 з карти хворого ОСОБА_1 останньому не призначався, а тому відсутні підстави для відшкодування його вартості у розмірі 110,72грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачем вартості придбаних позивачем ліків у розмірі 1856, 18грн.

Щодо наявності підстав для відшкодування втраченого заробітку у розмірі 8835грн. суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець, що підтверджується відповідним свідоцтвом серія В04 № 021696.

У відповідності до чч. 1-3 ст. 1198 ЦК України розмір доходу фізичної особи-підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців.

Розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, визначається на підставі даних органу державної податкової служби. Розмір доходу, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, обчислюється виходячи з розміру доходу, який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, у сумах, нарахованих до вирахування податків.

Як вбачається з декларації про доходи, одержані ОСОБА_1 за 2010рік, доходи одержані ним від підприємницької діяльності за вказаний період склали 87000грн.

З огляду на викладене, розмір його доходу, втраченого за період з 24.07.2011 року по 22.08.2011 року внаслідок ушкодження здоров'я, згідно ст. 1198 ЦК України склав 7250грн. (87000/12).

Доводи відповідачів щодо недоведеності розміру неотриманих позивачем доходів, оскільки необхідно досліджувати безпосередньо книгу доходів та витрат підприємця, не прийняті судом до уваги, оскільки згідно ч. 2 ст. 1198 ЦК України розмір доходу визначається на підставі даних державної податкової служби. Надана позивачем до матеріалів справи в підтвердження розміру отриманого у 2010 році доходу декларація, містить штамп ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про її прийняття 27.01.2011 року, а тому згідно ст. 58 ЦПК України є належним доказом розміру доходу, отриманого ОСОБА_1 за 2010 рік.

Крім того, для здійснення підприємницької діяльності позивач орендує торгові місця в ТОВ «Спорт-сервіс». Так, згідно договору оренди № р-59/11 від 01.01.2011 року позивачеві передано в оренду торгове місце та склад; розмір орендної плати визначено сторонами договору оренди у розмірі 885грн. за місяць. Згідно договору оренди № р-49/11 від 01.01.2011 року позивачеві передано в оренду торгове місце та склад; розмір орендної плати визначено сторонами договору оренди у розмірі 700грн. за місяць.

Довідкою ТОВ «Спорт-сервіс»№ 33 від 14.08.2012 року підтверджується, що за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року ОСОБА_1 підприємницьку діяльність не здійснював, сума сплаченої орендної плати склала 1585 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача 8835грн. неотриманого доходу та суми сплаченої за серпень 2011 року орендної плати.

Відносно наявності підстав для відшкодування за рахунок відповідачів 960грн.доходу, неотриманого дружиною ОСОБА_1 внаслідок необхідності догляду за ним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки матеріалами справи не доведено наявності необхідності здійснення стороннього догляду за позивачем.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що неправомірними діями ОСОБА_2 позивачу завдано матеріальної шкоди на загальну суму 10691, 18грн.

Щодо наявності підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 8000грн. суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно роз'яснень, викладених в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами та доповненнями), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом встановлено, що в результаті заподіяних тілесних ушкоджень ОСОБА_1 вимушений був лікуватися у медичних закладах, відчував почуття приниженості внаслідок заподіяння йому ушкоджень неповнолітнім, змушений був змінити свій звичайний спосіб життя.

З огляду на це, суд дійшов висновку про те, що неправомірними діями ОСОБА_2 позивачеві ОСОБА_1 завдано моральної шкоди. При визначенні розміру моральної шкоди суд вважає, що відшкодуванню підлягає моральна шкода у розмірі 1000грн.

Відносно наявності підстав для солідарного стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 суми матеріальної та моральної шкоди, суд зазначає, що у відповідності до чч. 1, 2 ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Враховуючи, що ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності на житло від 27.10.2006 року, неповнолітній ОСОБА_2 відповідає за завдану ним шкоду самостійно на загальних підставах.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, враховуючи, що позивач згідно п. 6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подання даного позову, сума судового збору підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь держави.

При цьому суд враховує, що згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п. 6 підпункту 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому відношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Для звернення особи з позовом до суду про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору визначається з урахуванням ціни позову, що встановлюється згідно з підпунктом 1 цього пункту. Згідно пп. 1 п. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, ст. ст.1166, 1179 ,1195, 1198 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, матеріальну шкоду у розмірі 10691, 18грн., з яких 1856,18грн. вартість придбаних лікарських засобів, 8835грн. втрачений заробіток, а також моральну шкоду у розмірі 1000грн., а всього 11691 (одинадцять тисяч шістсот девяносто одна) грн. 18 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави (отримувач: Управління Державної казначейської служби України у Комінтернівському районі м.Харкова Харківської області, код отримувача /код за ЄДРПОУ/-37999680, банк отримувача: ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, р/р 31218206700005, код класифікації доходів бюджету: 22030001) судовий збір в розмірі 214,60 грн. та судовий збір у розмірі 214,60грн., а всього 429 (чотириста двадцять девять)грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

ОСОБА_5