увійти
УКР
К-38909/06
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
________________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
Іменем України
01 липня 2008 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Федорова М.О.
суддів: Брайка А.І.
Маринчак Н.Є.
Карася О.В.
Рибченко А.О.
секретар судового засідання Патюк А.О.
за участю представників згідно журналу судового засіданні від 01.07.08р. (в матеріалах справи)
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Балаклійському районі Харківської області на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2006 та постанову господарського суду Харківської області від 30.08.2006
у справі № АС-13/369-06
за позовом Районного комунального підприємства «Балакліянафтопродукт»
до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
РКП „Балакліянафтопродукт" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Балаклійської МДПІ Харківської області № 0001412301/0 від 23.06.06 про застосування та стягнення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 14697,25 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 7348,63 грн.
Постановою господарського суду Харківської області від 30.08.2006, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2006 у справі № АС-13/369-06, позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі акту №20/23-104/30193405 від 20.06.2006 виїзної планової документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.05 р. по 31.12.05.
Згідно акту перевірки, перевіряючими встановлено порушення підприємством вимог п. 5.3.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", пов'язане з тим, що до валових витрат у вересні 2005 року було включено суму 40000грн., яка не підтверджена відповідними документами про виконання робіт СПД ФО ОСОБА_1за договором № 20-07 від 20.07.05 р. Крім того, виявлено порушення позивачем вимог п. 8.1.2 та п. 8.2.1 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" у зв'язку з нарахуванням амортизаційних відрахувань на легковий автомобіль, який не використовується в основній діяльності підприємства, що призвело до завищення цих нарахувань на суму 18789,0 грн. (а.с.42-47).
Стосовно порушення підприємством вимог п. 5.3.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) та СПД ФЛ ОСОБА_1.(виконавець) було укладено договір №20-7 від 20.07.2005, згідно п.1.1 якого виконавець приймає на себе обов'язки по проведенню дослідження ринку нафтопродуктів Північно-Східного регіону України (а.с.10).
Пунктом 3.1 договору №20-7 передбачено, що приймання і оцінка всього об'єму робіт виконується згідно з вимогами технічного завдання (технічне завдання до Договору №20-7 від 20.07.2005) і оформляються актом прийому-здачі виконаних робіт (а.с.11).
В технічному завданні п.4 передбачено, що дослідження ринку нафтопродуктів повинно включати в себе аналіз цінового стану ринку України як в цілому, так і Північно-Східного регіону України; виявлення основних тенденцій і перспектив його розвитку; викриття його структури; аналіз оптового і роздрібного ринку нафтопродуктів (а.с.14).
В акті приймання-здачі робіт від 30.09.2005 по Договору №20-7 від 20.07.2005 відмічено, що результати роботи оформлені як звіт і передані замовнику (позивачу) - на 10 (десяти) листах формату А4 в одному екземплярі, що відповідає вимогам технічного завдання (а.с.12).
Проте, в матеріалах справи відсутні документи підтверджуючи дослідження ринку нафтопродуктів окрім акту приймання-здачі робіт від 30.09.2005.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне зазначити, що акт приймання-здачі робіт не є єдиним документом який підтверджує виконання обов'язків прийнятих на себе виконавцем згідно Договору №20-7 від 20.07.2005. Отже, витрати пов'язані з виконанням роботи СПД ФЛ ОСОБА_1було включено до валових витрат без належного обґрунтування, суд не витребував і не дослідив інші доводи які б свідчили про виконану роботу.
Відносно порушення позивачем вимог п. 8.1.2 та п. 8.2.1 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" судова колегія звертає увагу не таке.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було передано легковий автомобіль MITSUBISHI Pajero Балаклійській районній державній адміністрації згідно Договору позички № б/н від 08.01.2004, строком дії до 08.01.2005. Згідно з п.3.2 цього договору, якщо за 1 місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не заявить письмово про припинення цього Договору, він вважається продовженим на такий же термін (на один рік) (а.с.16).
Відповідно до п.п.8.1.2 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №334/94-ВР), амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання...
Згідно п.п.8.2.1 Закону №334/94-ВР, під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Пунктом.1.32 Закону №334/94-ВР визначено, що господарська діяльність - будь яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах...
Матеріали справи свідчать про те, що згідно Договору позички позивач безоплатно передав Балаклійській райдержадміністрації в користування автомобіль, судом не з'ясовано якій час автомобіль перебував у безоплатній оренді.
Отже, аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що позивачем безпідставно нараховувалась амортизація на легковий автомобіль який не використовувався ним у господарській діяльності, в зв'язку з чим завищувались валові витрати.
Враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин, викладені обставини свідчать про не дослідження всіх доказів у їх сукупності всупереч приписам ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч.2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під час нового розгляду справи суду слід всебічно та повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно з'ясували обставини справи, не перевірив доводів і заперечень сторін та доказів по справі в зв'язку з чим ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2006 та постанова господарського суду Харківської області від 30.08.2006 у справі № АС-13/369-06 підлягають скасуванню, а справа № АС-13/369-06, відповідно до п. 6 ч.1 ст.223 КАС України, передається на розгляд суду першої інстанції
Керуючись ст.ст. 220, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у Балаклійському районі Харківської області задовольнити частково.
Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2006 та постанову господарського суду Харківської області від 30.08.2006 у справі № АС-13/369-06 - скасувати.
Справу № АС-13/369-06 направити на новий розгляд до суду першої інстанції
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
