Рішення № 26711403, 06.07.2012, Старобільський районний суд Луганської області

06.07.2012

Справа № 2/1230/459/2012р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2012 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник С. В.,

при секретарі Яковенко А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську Луганської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»(далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування свого позову позивач ПАТ КБ «ПриватБанк»посилається на те, що 11.04.2008 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № LGХRRС17490084, згідно якого Банк надав відповідачеві кредит в сумі 6600 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.04.2010 року. За умовами кредитного договору, позичальник зобов'язаний погашати отриманий кредит згідно графіка, який є невід'ємною частиною дійсного договору. Однак, незважаючи на умови кредитного договору відповідач ОСОБА_1 ухиляється від виконання взятих обов'язків по сплаті кредитних платежів та відсотків за користування кредитом. Заборгованість перед позивачем станом на 21.03.2012 року становить 37550,87 гривень, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 6118,88 гривень, 735,69 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом, 1900,80 гривень заборгованість по комісії за користування кредитом, 26531,17 гривень пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 5.3 умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень штраф (фіксована частина), 1764,33 гривень штраф (процентна складова). Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом № LGХRRС17490084 від 11.04.2008 року в розмірі 37550,87 гривень, а також судові витрати в розмірі 375,51 гривень.

У судове засідання представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк»-Пузін Р.О. не з'явився, надавши суду письмову заяву про підтримання позову, розгляд справи у відсутності представника відповідача.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав частково в розмірі заборгованості за кредитом у сумі 6118,88 гривень, 735,69 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом, 1900,80 гривень заборгованість по комісії за користування кредитом. В іншій частині позов не визнав.

Дослідивши матеріали справи, письмові пояснення сторін, суд вважає позов частково обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами склалися правовідносини врегульовані Цивільним Кодексом України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1048 ЦК України зазначено, що позикодавець має право на одержання від позивальника процентів від суми позики якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Сторони не заперечують, що відповідно до укладеного договору № LGХRRС17490084 від 11.04.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно до якого ПАТ КБ «ПриватБанк»надав відповідачеві кредит в розмірі 6600 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.04.2010 року.

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення з нього 8755,37 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом, ці обставини слід вважати доведеними, так як згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно умов укладеного договору договір складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, завдатком.

Згідно з ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинений із недодержанням письмовою форми, е нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Єдина умова для стягнення неустойки - це обов'язкове складання умови про неустойку позичальником та позикодавцем в письмовій форму та підписання уповноваженими представниками.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами. Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто неустойка ділиться на законну (розмір та підстави стягнення якої визначаються актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення якої визначаються договірними сторонами в самому договорі).

Оскільки Умови підписані лише однією стороною -Банком, то в цій ситуації не вважається дотриманою проста письмова форма. В даній ситуації відсутній доказ погодження умови про неустойку, або доказ про ознайомлення позивача з Умовами.

Заявою, яка в даному випадку підписана обома сторонами неустойка не передбачена, а отже договором не визначена. А відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, слід замітити те, що за змістом ст. 549 ЦК України пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій. За порушення позичальником строків виконання зобов'язання за кредитним договором банком одночасно нарахована пеня та штраф. Отже банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й та саме порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності та розумності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення пені та штрафів на суму 28795,50 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 10,11,12,27,31,88,169,215,218 ЦПК України, ст.ст. 207,215,526,546,547,549,1048,1049,1050,1054 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_2 виданий 16.08.1997 року Старобільським РВ УМВС України в Луганській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором № LGХRRС17490084 від 11.04.2008 року 6118,88 гривень заборгованість за кредитом; 735,69 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом; 1900,80 гривень заборгованість по комісії за користування кредитом, всього 8755 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 37 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 64993919400001, МФО 305299 судові витрати у розмірі 87(вісімдесят сім) гривень 55 копійок.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»- відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. В. Олійник