Вирок № 26700852, 03.07.2012, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа 2017/396/2012

В И Р О К

Іменем України

смт. Кегичівка 03 липня 2012 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Криворотова С.В., при секретарі Михальчук В.В., з участю сторін: з боку обвинувачення державного обвинувача Зінченка С.К, з боку захисту підсудного ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу, за якою

ОСОБА_1, який народився 18.11.1992 року в с. Тернова Чугуївського району Харківської області, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одружений, утриманців не має, не працює, інвалідності не має, проживав до позбавлення волі вул. Тимурівців, 33б м. Харків, засуджений Московським районним судом м. Харкова 09.11.2011 року за ч.2 ст.296, ч.2,3 ст.186, ч.1 ст.152КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, вирок набрав законної сили, покарання не відбуте,

- обвинувачується за ч.1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

29.05.2011 року о 3год.30хв., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись поблизу магазина ПП «Машинський» по вул. Волошина смт. Кегичівка Харківської області, шляхом зловживання довірою, з корисливих мотивів, заволодів мобільними телефонами: NOKIA 6303, вартістю 661грг., з карткою мобільного оператора МТС, вартістю 25грн., у ОСОБА_3 а також Sony Ericsson К-330, вартістю 242грн., карткою мобільного оператора МТС, вартістю 25грн., у ОСОБА_4, чим спричинив потерпілим збитки на суму 686грн. та 267грн. відповідно.

У предявленому обвинуваченні за ч.1 ст. 190 КК України у судовому засіданні підсудний винним себе визнав повністю, дати пояснення погодився і пояснив:

28.05.2012 року приїхав з м. Луганськ в м. Харків, а потім і в смт. Кегичівка до товариша Артема, з яким разом ви пивали. Коли Артем заснув на базарі, він пішов за пивом в магазин, потім повернувся його шукати. Біля магазина, приблизно о 3-4год. ранку 29.05.2012 року зустрів ОСОБА_3 і ОСОБА_4, вони були пяні. Вирішив заволодіти їх мобільними телефонами, попросив спочатку одного дати йому подзвонити, потім сказав, що там немає коштів, і узяв телефон в іншого. Став за рогом, зробив вигляд, що розмовляє, а потім утік. Зранку поїхав в Харків та продав телефони невідомому чоловіку. У вчиненому щиро розкаюється, працівникам міліції розповів, де переховувався, як вивіз телефони і продав.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_3, належним чином сповіщені про день та час розгляду справи, у судове засідання не зявились. Попередньо подали заяви, згідно з якими претензій до підсудного не мають, показання дані на досудовому слідстві підтримують в повному обсязі, просять справу розглянути без їх участі. Заслухавши думку учасників розгляду, суд, на підставі ст. 290 КПК України, визнав можливим зясувати обставини події, захистити права і законні інтереси потерпілих та розглянути справу у відсутність цих осіб, оскільки це не тягне порушення їх прав.

У судовому засіданні досліджені: довідка про вартість викраденого майна (а.с.13); висновок експерта №1019 від 2003.2012 року, відповідно до якого вартість мобільних телефонів: NOKIA 6303 з комплектною картою памяті «MicroSD 2Gb» - 661грн, Sony Ericsson К-330 - 242, вартість проведеного дослідження становить 715,30грн. (а.с.58-60); копія паспорта підсудного з підтвердженням анкетних даних (а.с.76); копія картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (а.с.77); негативні характеристика зі школи-інтернату та Центру ПТО №2, де навчався ОСОБА_1 (а.с.78,80); довідки, відповідно до яких підсудний на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває (а.с.82,84); довідки, копія вироку, відповідно до яких ОСОБА_1 засуджений Московським районним судом м. Харкова 09.11.2011 року за ч.2 ст.296, ч.2,3 ст.186, ч.1 ст.152КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі (а.с.85,86,88-90).

Суд визнає, що зазначені докази по справі зібрані у порядку і відповідно до вимог закону, є належними, допустимими та достатніми для постановлення вироку.

Відповідно до ст. 299 КПК України, суд, за ініціативою прокурора та згодою усіх учасників процесу, вважає недоцільним дослідження решти доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони відповідають показанням підсудного і ніким не оспорюються. При цьому зясовано, що підсудний та інші учасники розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також у розумінні того, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Заслухавши пояснення підсудного, дослідивши докази у справі, суд вважає, що предявлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.

Суд вважає доведеним, що підсудний умисно, шляхом зловживання довірою заволодів чужим майном, отже, його її дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України.

Обставиною, що помякшує покарання, відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки підсудний дав правдиві показання про раніше невідомі обставини переховування, вивезення і продажу телефонів, це підтверджується його поясненнями, які ніким не оспорюються. Обставиною, що обтяжує покарання, згідно з п.13 ч.1 ст.67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного спяніння.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає, що згідно із класифікацією за ст. 12 КК України, він є невеликої тяжкості, потерпілі претензій не мають.

Призначаючи вид та розмір основного покарання у межах санкції закону за скоєння цього злочину, також береться до уваги, що підсудний у вчиненому розкаявся, характеризується за місцем колишнього навчання негативно, збитки не відшкодовано. Даний злочин було вчинено до винесення попереднього вироку, за яким він відбуває покарання у виправній установі. У звязку з цим, суд не знаходить підстав для призначення таких видів покарань як штраф, громадські роботи чи виправні роботи, а вбачає необхідність визначити його у вигляді обмеження волі із відбуванням його у виправній установі.

При таких умовах, суд не вбачає підстав для висновку про можливість застосування ст.ст. 69, 75 КК України. Зазначені відомості, що характеризують як обставини злочинів, так і особу підсудного, у своїй сукупності дають підстави для висновку про необхідність його виправлення в умовах ізоляції від суспільства, тобто, для призначення реального позбавлення волі та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Таке покарання суд визнає достатнім для виправлення та перевиховання підсудного, попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання щодо міри запобіжного заходу, суд вважає, що у звязку з перебуванням підсудного у місцях позбавлення волі за попереднім вироком, підстав для її обрання не вбачається.

Згідно з попереднім вироком Московського районного суду с. Харкова від 09.11.2011р., ОСОБА_1 утримується під вартою і відбуває покарання з 09.06.2011р.

Судові витрати (вартість експертизи) в сумі 715,30 грн., згідно з ч.1 ст.93 КПК, підлягають покладенню на підсудного.

Речових доказів по справі не має. Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.190 КК України, і призначити йому покарання 2 роки обмеження волі .

За правилами п.1 «б» ст.72 КК України, перевести це покарання в 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за правилами ч.1-3 цієї статті, зарахувати покарання, яке призначене йому попереднім вироком Московського районного суду с. Харкова від 09.11.2011 року за ч.2 ст.296, ч.2,3 ст.186, ч.1 ст.152КК КК України у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Остаточно, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу не обиралась, згідно з постановою суду та на підставі попереднього вироку, до набрання цим вироком законної сили, він утримується під вартою в слідчому ізоляторі м. Харкова.

Строк відбування покарання відраховувати з часу затримання за попереднім вироком, тобто, з 09.06.2011 року.

Стягнути із засудженого 715,30грн. на НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській області код по ОКПО 25574728, р/р № 31253272210487 в УДКС в Харківській області МФО 851011 «за товарознавчу експертизу» (висновок №1019 від 202.03.2012р.).

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 15 діб: засудженим з часу отримання його копії, рештою учасників - з моменту його проголошення.

СуддяС.В. Криворотов