Рішення № 26699485, 18.10.2012, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 2012/6366/2012

Провадження № 2/2012/2133/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2012 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гаврилюк С.М.,

при секретарі Ткаченко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.. ОСОБА_2» про стягнення заборгованості з заробітної плати та відшкодування моральної шкоди ,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.. ОСОБА_2» про стягнення заборгованості з заробітної плати та відшкодування моральної шкоди .

Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона працювала на Державному підприємстві «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка». В порушення ст. 115 КЗпП України відповідач не виплатив їй нараховану заробітну плату за період з листопада 2008 року по січень 2012 року включно у сумі 14729 гривень , що підтверджується відповідною довідкою, у зв'язку з чим вона просить стягнути з Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.. ОСОБА_2»на її користь вказану заборгованість з заробітної плати з урахуванням відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України трьох процентів річних від простроченої суми, індексу інфляції та відшкодувати моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях позивачки.

У судове засідання позивачка не зявилась, надала суду заяву , в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі , просила розглядати справу за її відсутності .

Представник відповідача ОСОБА_3, у судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій позов щодо стягнення заборгованості з заробітної плати визнав в частині нарахованої, але не виплаченої позивачеві заробітної плати , що підтверджена відповідною довідкою , заперечував проти вимог щодо стягнення індексу інфляції , 3% річних та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на мораторій на задоволення вимог кредиторів , яким заборонено нарахування фінансових санкцій за невиконання грошових зобовязань , запроваджений ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2009 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку , що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого в ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 працювала на Державному підприємстві «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка».

Позивачка не отримала нараховану відповідачем заробітну плату за листопад-грудень 2008 року, березень-квітень 2009 року, березень, квітень, червень, липень, серпень,вересень, жовтень ,листопад 2010 року, лютий, березень, червень, липень, серпень ,вересень, жовтень. листопад, грудень 2011 року, січень 2012 року у загальній сумі 14 729 грн. 00 коп. , що підтверджується довідкою Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.. ОСОБА_2» від 13.02.2012 року ( а.с. 27).

Статтею 61 ЦПК України встановлено, що обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню не підлягають.

Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості з заробітної плати ґрунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню, що не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Частиною 5 ст. 95 КЗпП України передбачено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Відносини, які пов'язані з індексацією заробітної плати, регулюються Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»від 03.07.1991 року № 1282-ХП і Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМ України від 17.07.2003 року № 1078.

Виходячи з вищенаведеного сума заборгованості з заробітної плати відповідача перед ОСОБА_1 з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення становить:(101,5/100)*(102,1/100)*101,4/100)*100,9/100)*100,9/100)*(99,7/100)*(99,4/100)*(99,6/100)*(99,8/100)*101,2/100)*(102,9/100)*(100,5/100)*(100,3/100)*(100,9/100)*(101,4/100)*(100,4/100)*(98,7/100)*(99,6/100)*(100,1/100)*(100,0/100)*(100,1/100)*(100,2/100)*(100,2/100)=1,124*14729 грн.( сума заборгованості по заробітній платі )= 16 555,40 грн.

Щодо вимоги позивачки сплатити суму заборгованості з заробітної плати з урахуванням 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України , то застосування вказаної норми цивільного законодавства України є неможливим, оскільки предметом спору є порушення трудових прав позивачки, а саме права несвоєчасної виплати заробітної плати.

Стаття 4 Кодексу законів про працю України передбачає, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Таким чином, основним законодавчим актом, що регулює трудові та пов'язані з ними відносини, є Кодекс законів про працю України , що має перевагу при правозастосуванні перед нормами інших законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Цивільного кодексу України положення даного Кодексу застосовуються для врегулювання трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що виникає на підставі юридичних фактів та породжує цивільні права та обов'язки. Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

При укладанні трудового договору між працівником та роботодавцем виникають трудові, а не зобов'язальні правовідносин, на які не поширюється дія ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя .

Згідно правової позиції Верховного Суду України , викладеної у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача , наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем ОСОБА_1 не надано суду жодних належних та допустимих доказів заподіяння їй саме діями відповідача моральної шкоди .

Оскільки, позивачі у справах за позовами про стягнення заробітної плати звільнені від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», на підставі ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача в доход держави судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

Згідно з ч. 1 п. 2 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст. ст. 8, 43 Конституції України, ст. 115 ,ст. 237-1 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 61, 88, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_4 Володимирівни до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.. ОСОБА_2» про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення моральної шкоди задовольнити частково .

Стягнути з Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка»( м. Харків, вул. Жовтневої революції, 99, код. ЄДРПУ 14315500) на користь ОСОБА_1 (код. НОМЕР_1) суму невиплаченої заробітної плати з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 16 555 ( шістнадцять тисяч пятсот пятдесят пять ) грн. 40 коп.

Стягнути з ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченко»( м. Харків, вул. Жовтневої революції, 99, код. ЄДРПУ 14315500) на користь держави судовий збір у сумі 214 ( двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Рішення суду в межах заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.М. Гаврилюк