Рішення № 26697934, 15.10.2012, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 2505/2456/2012

провадження № 2/2505/471/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2012 м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі : головуючого судді Березовського О.Д., при секретарі Швачко О.В., за участю представника позивача ОСОБА_1., представника прокуратури Городнянського району Чернігівської області ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом органу опіки та піклування в особі Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області в інтересах малолітнього позивача ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ :

Голова Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_5, діючи в інтересах малолітнього позивача ОСОБА_4, звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, про позбавлення останньої батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_4, 09.10.2010 року, та стягнення з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліментів на користь та утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку ( доходу ), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

З позовної заяви виходить, що вона подана з метою захисту прав малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який через свій малолітній вік не в змозі самостійно захистити свої порушені права.

Відповідачка ОСОБА_6 в порушення вимог чинного законодавства, а саме ст. ст. 150, 180 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ухиляється від виконання своїх обовязків по вихованню та утриманню своєї дитини, а саме сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Дана родина перебуває на постійному контролі відповідних служб. З ОСОБА_6 проводилась профілактична робота, вона неодноразово попереджалась про відповідальність. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходиться на лікуванні в дитячому відділенні Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру. Дитина перебуває на лікуванні з 21.01.2011 року з діагнозом міліарний туберкульоз. За цей час мати ОСОБА_6 неодноразово порушувала режим лікування, а з серпня 2011 року самовільно пішла з відділення, залишивши дитину. Про стан здоров'я сина не цікавиться, необхідними речами не забезпечує. Останній раз відвідувала дитину у вересні місяці 2011 року. Дане питання розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Городнянській районній державній адміністрації від 17.08.2012 року № 8. На засіданні комісія вирішила доручити службі у справах дітей підготувати позов до Городнянського районного суду про позбавлення батьківських прав ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою судді від 19 вересня 2012 року відкрито провадження у зазначеній справі.

Представник позивача ОСОБА_1, яка представляє інтереси органу опіки та піклування в особі Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області на підставі відповідної довіреності від 22.06.2012 року № 02-16/601, у судовому засіданні уточнила заявлені позивачем позовні вимоги та через зміну відповідачкою прізвища з «Потапенко»на «Яцуценко», у звязку зі вступом останньою в повторний шлюб, уточнила особу і прізвище відповідачки та просила суд позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, а також стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на користь та утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку ( доходу ) але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення нею повноліття. На підтвердження викладеного, представник позивача ОСОБА_1 надала до суду письмову заяву від 15.10.2012 року про уточнення позовних вимог. У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі уточнені позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. Підтвердила обставини викладені в позовній заяві. Вказала, що з громадянкою ОСОБА_3В.( раніше її прізвище було ОСОБА_7, потім ОСОБА_4 ) вони мають справу з 2005 року. Саме цього року відповідачка була позбавлена батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_7, яка згодом була усиновлена. У 2006 році відповідачка народила сина ОСОБА_8, була під контролем відповідних служб. Постійного місяці проживання відповідачка не мала, дитину часто залишала зі сторонніми людьми, виїжджала з району і залишала дитину на виховання своїй бабусі. Неодноразово дитину відповідні служби забирали від сторонніх людей, ОСОБА_3 викликали та з нею проводилась профілактична робота. Через деякий час ОСОБА_3 виїхала з м. Городні, а дитину ОСОБА_9 залишила у знайомої жінки, та періодично навідувала сина. ОСОБА_3В, проживала в м. Чернігові, де 09.10.2010 року народила другого сина ОСОБА_10. Відомості про батька дитини були записані зі слів матері в порядку ч. 1 ст. 135 СК України. Відповідачка з сином ОСОБА_10 перебували на обліку служби у справах дітей Деснянського району м. Чернігова. Зясувалось, що дитина хвора і вже тривалий час, а саме з 21.01.2011 року і до теперішнього часу, ОСОБА_4 перебуває на лікуванні в Чернігівському обласному протитуберкульозному диспансері. Перший час відповідачка знаходилась в лікарні поряд з сином, там вона перебувала до серпня 2011 року. За даними адміністрації лікувального закладу ОСОБА_3 постійно порушувала дисципліну, самовільно залишила відділення. Одного разу відповідачка забрала сина ОСОБА_10 з собою чим поставила життя дитини під загрозу. Її дії призвели до того, що дитина після повернення в лікувальний заклад потрапила до реанімаційного відділення. ОСОБА_3 судом була притягнута до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 166 КК України. З вересня 2011 року відповідачка до Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру не зявлялась, дитину не провідувала, не цікавилась станом здоровя сина, не телефонувала. У липні 2012 року відповідачку викликали до служби у справах дітей, з нею проводили бесіди, її попереджали про відповідальність. У серпні 2012 року ОСОБА_3 знову викликалась на засідання комісії з питань захисту прав дитини, де вирішувалось питання щодо звернення до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав. Було зясовано, що відповідачка ніяких дій для виправлення ситуації з її сином ОСОБА_4 не зробила та вона продовжує ухилятись від виконання батьківських обовязків по вихованню свого сина ОСОБА_4.

У судовому засіданні представник прокуратури Городнянського району Чернігівської області ОСОБА_2 підтримала в повному обсязі заявлені та уточнені позивачем позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. Зазначила, що з матеріалів справи вбачається, що відповідачка не проживає з дитиною, дитина знаходиться на лікуванні в дитячому відділенні Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру. У судовому засіданні знайшов підтвердження факт ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх обовязків по вихованню дитини, а також було підтверджено, що відповідачка була засуджена за вчинення умисного злочину щодо свого сина ОСОБА_4, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні предявлений позов не визнала у повному обсязі та заперечувала з приводу його задоволення. Вказала, що вона не відвідувала сина, оскільки у неї не було можливості і засобів. На даний час вона вийшла заміж та хоче забрати сина ОСОБА_10 з лікувального закладу. Її теперішній чоловік виказував намір усиновити її дитину. Підтвердила, що сина ОСОБА_10 вона бачила останній раз десь близько 10 місяців тому. До диспансеру вона не телефонувала, оскільки не знала номеру телефону. Пенсію, яку вона отримувала по втраті годувальника в розмірі близько 800 грн., витрачала на старшого сина ОСОБА_8, оскільки його батько їй аліментів не платить. На меншого сина ОСОБА_10 коштів від держави вона не отримувала і на нього не витрачала. У період з червня 2012 року по серпень 2012 року вона працювала в кафе в м. Чернігові, де і познайомилась з її теперішнім чоловіком. Вони офіційно одружились і відсвяткували весілля. За весь час її роботи в м. Чернігові вона сина ОСОБА_10 в лікарні не відвідувала, так як у неї не було грошей. Також пізніше вона приїжджала до м. Чернігова у власних справах, але сина ОСОБА_10 не відвідувала. Підтвердила, що у липні та серпні 2012 року її попереджали про необхідність змінити ставлення до свого сина ОСОБА_10 та попереджали, що її можуть позбавити батьківських прав. Підтвердила, що її притягували до кримінальної відповідальності за ст. 166 КК України та суд призначив їй покарання у виді позбавлення волі умовно з іспитовим строком 1 рік. Її було звинувачено у причетності до хвороби сина ОСОБА_10, оскільки вона з сином проживала у співмешканця, який хворів на туберкульоз та заразив меншого сина ОСОБА_10. Особисто вона зі старшим сином ОСОБА_8 лежали в лікарні і йому давали ліки від туберкульозу. Підтверджує, що після того як син ОСОБА_10 сам залишився на лікуванні в Чернігівському обласному протитуберкульозному диспансері вона не телефонувала туди, не цікавилась станом здоровя дитини, не відвідувала сина. У лікарні вона вела себе нормально, а виписалась звідти, оскільки виписали старшого сина ОСОБА_8 і його нікуди було дівати. Вказала, що на даний час вона знаходиться на 8-му місяці вагітності, перебуває на лікарняному по вагітності та пологам, стан її здоровя задовільний. Аліментів вона нікому не платить.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника прокуратури Городнянського району Чернігівської області, зясувавши позицію відповідачки по суті заявлених позовних вимог та заслухавши її пояснення по суті спору, допитавши свідків, дослідивши письмові докази та вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно вимог ст. 150 СК України батьки зобовязані виховувати дітей в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, зобовязані піклуватися про здоровя дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, зобовязані забезпечити здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, готувати їх до самостійного життя, зобовязані поважати дітей.

В судовому засіданні встановлено, і даний факт не заперечувався сторонами, що ОСОБА_3 є рідною матірю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно свідоцтва про народження серії І-ЕЛ № 126269 встановлено, що ОСОБА_4 народився 09.10.2010 року та його батьками значаться ОСОБА_11 та ОСОБА_6 ( а.с. 7 ).

Відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ( а.с. 8 ).

Факт зміни ОСОБА_6 прізвища на «Яцуценко»після реєстрації нею 21.07.2012 року шлюбу з ОСОБА_12 підтверджується довідкою Городнянського РС УДМС України в Чернігівській області від 19.09.2012 року № 74.16.1/87, а також паспортом відповідачки ( а.с. 26, 28-29 ).

Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер своїм листом від 24.05.2011 року звертався до служби у справах дітей Городнянської Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області та просив посприяти у вилученні ОСОБА_4 з сімї. Було зазначено, що ОСОБА_4 з 2101.2011 року знаходиться на лікуванні в дитячому відділенні з діагнозом : міліарний туберкульоз. Мати ОСОБА_6 порушує режим лікування дитини, самовільно забирає дитину з відділення, тим самим перериває лікування, що може призвести до прогресування захворювання, а у гіршому випадку до летального наслідку ( а.с. 9 ).

З дослідженої в судовому засіданні довідки Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру від 14.12.2011 року встановлено, що дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходиться на лікуванні в дитячому відділенні з 21.01.2011 року. По догляду за дитиною у відділенні знаходилась мати дитини, ОСОБА_6, жителька м. Чернігів, вул. Г.Полуботка, 120/52. За час перебування у відділенні мати дитини неодноразово порушувала режим лікування дитини, самовільно забирала її з відділення, тим самим переривала лікування. 16.08.2011 року мати самовільно залишила відділення і була виписана за порушення режиму. Дитина знаходиться у відділенні під наглядом медичного персоналу дитячого відділення. Мати не піклується станом здоров'я дитини, не утримує її матеріально, не відвідує регулярно сина у диспансері ( з 16.08.2011 року мати відвідувала дитину в жовтні місяці ), не цікавиться станом його здоров'я та розвитком ( а.с. 10 ).

Довідкою Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру від 30.07.2012 року підтверджено, що ОСОБА_4 знаходиться на лікуванні в дитячому відділенні з 21.01.2011 року по теперішній час. Мати дитини, ОСОБА_6, знаходилась по догляду за дитиною в дитячому відділенні з 21.01.2011 року по 08.2011 року. Самовільно пішла з відділення, залишивши дитину. Про стан здоровя сина не піклується, речами не забезпечує, дитину не відвідує ( а.с. 11 ).

Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 06.07.2011 року ОСОБА_6 була засуджена за вчинення злочину, передбаченого ст. 166 КК України, за злісне невиконання матірю встановлених законом обовязків по догляду за сином ОСОБА_4, що спричинило наслідки у вигляді тяжкого захворювання дитини ( а.с 31-32 ).

З витягу з протоколу № 8 засідання комісії з питань захисту прав дитини Городнянської райдержадміністрації від 17.08.2012 року встановлено, що комісія за результатами розгляду питання про подальшу долю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, вирішила доручити службі у справах дітей райдержадміністрації підготувати позов до Городнянського районного суду про позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 4 ).

Орган опіки та піклування в особі Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області адресував суду клопотання від 11.09.2012 року за вих. № 02-16/751 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 відносно її сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. З клопотання виходить, що ОСОБА_4 з 21.01.2011 року і по теперішній час перебуває на лікуванні в Чернігівському обласному протитуберкульозному диспансері. Мати дитини, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, життям дитини не цікавиться, не відвідує її, ніякої допомоги не надає ( а.с. 6 ).

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сімї ОСОБА_3 від 30.07.2012 року встановлено, що сім'я складається з чотирьох осіб : чоловік ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, працює охоронником у «Редан 2000»м. Чернігів, син ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, бабуся чоловіка ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, пенсіонерка, ніде не працює, проживають в ІНФОРМАЦІЯ_8. Займають житлове приміщення ( будинок ) загальною площею 70 кв.м., є 2 кімнати та коридор. Санітарно-гігієнічні умови нормальні, в будинку чисто. Для дитини є свій куточок. Взаємовідносини у сім'ї нормальні ( а.с. 13 ).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 показав, що він являється двоюрідним братом біологічного батька ОСОБА_4 ОСОБА_15. Вказав, що відповідачка вже більше року не відвідує дитини в лікувальному закладі. Вони з дружиною відвідують дитину та постійно перебувають на звязку з лікарем, який лікує ОСОБА_4. Мати викрадала дитину з лікарні, десь возила, а потім дитина потрапила до реанімації. Якщо дитину після виписки повернуть матері, то він не впевнений, що ОСОБА_4 знову не стане гірше.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 показала, що відповідачка разом з ОСОБА_15 викрали сина ОСОБА_10 з лікарні, потім вони ходили з ним по нічним клубам та дитину залишили у дідуся. Після повернення дитини до лікарні вона перебувала в реанімаційному відділенні. Вона та ОСОБА_14М, який являється її чоловіком, відвідують дитину в лікарні та підтримують постійний звязок з лікарем, який лікує ОСОБА_4. У жовтні 2011 року вони зустрічались з відповідачкою та просили дати їм дозвіл на опіку над дитиною. ОСОБА_3 спочатку погодилась, але її цивільний чоловік ОСОБА_15 відмовився і вона теж відповіла відмовою, сказавши, що вони самі будуть відвідувати дитину, а потім заберуть її. Однак відповідачка дитину з жовтня 2011 року так і не відвідувала. У серпні 2012 року вона телефонувала в службу у справах дітей, де їй сказали, що відповідачка буде відвідувати дитину і займатися нею. Однак відповідачка з серпня 2012 року так нічого і не зробила. ОСОБА_4 не вистачає матері, з дитиною нікому гуляти. Якщо чоловік відповідачки має намір усиновити дитину, то чого ж вони не відвідували дитину і не цікавились нею до цього часу. Сьогодні перед засіданням вона спілкувалась з відповідачкою і та сказала їй, що ще не знає, що їй робити з дитиною.

Згідно висновку органу опіки та піклування Городнянської райдержадміністрації від 11.09.2012 року за вих. № 02-16/752 встановлено, що родина ОСОБА_6 перебуває на постійному контролі відповідних служб. З ОСОБА_6 проводилась профілактична робота, вона неодноразово попереджалась про відповідальність. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходиться на лікуванні в дитячому відділенні Чернігівського обласного протитуберкульозному диспансері, дитина перебуває на лікуванні з 21.01.2011 року, з діагнозом міліарний туберкульоз. За цей час мати ОСОБА_6 неодноразово порушувала режим лікування, а з серпня 2011 року самовільно пішла з відділення, залишивши дитину. Про стан здоров'я сина не цікавиться, необхідними речами не забезпечує. Останній раз відвідувала дитину у вересні місяці 2011 року. Дане питання розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Городнянській райдержадміністрації від 17.08.2012 року № 8. Орган опіки та піклування в особі Городнянської райдержадміністрації Чернігівської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_6 відносно її малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, так як це робиться в інтересах дитини ( а.с. 5 ).

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів, заслухавши пояснення представника позивача, представника прокуратури Городнянського району, пояснення відповідачки, показання свідків, судом встановлено, що ОСОБА_3 в порушення ст. ст. 150, 155, 180 СК України ухиляється від виконання батьківських обовязків по вихованню та утриманню свого малолітнього сина, зокрема : утримувати дітей до досягнення ними повноліття, виховувати дітей, піклуватися про здоровя дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дітьми освіти.

Встановлені в судовому засіданні факти в сукупності свідчать про те, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обовязків по вихованню свого малолітнього сина. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 була засуджена судом за вчинення умисного злочин, передбаченого ст. 166 КК України, а саме за злісне невиконання встановлених законом обовязків по догляду за сином ОСОБА_4, що спричинило наслідки у вигляді тяжкої хвороби останнього.

Відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на ухилення відповідачкою від виконання батьківських обовязків по вихованню своєї дитини та наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 155, 164 - 166, 171, 180-182, 193 СК України, ст. ст. 10, 11, 74, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов органу опіки та піклування в особі Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області в інтересах малолітнього позивача ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав відносно її сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Передати малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на опікування органу опікування та піклування в особі Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_9, українки, громадянки України, зареєстрованої проживаючою за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_10, фактично проживаючої за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_11, аліменти на користь і утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 вересня 2012 року і до 09.10.2028 року.

Стягнення суми в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 214 грн. 60 коп. судового збору судового збору для зарахування на рахунок № 31210206700101 УДКС України у Городнянському районі, код одержувача 37715958, ГУДКУ м. Чернігів, МФО 853592.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили направити державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. Д. Березовський

позов задоволено повністю