Вирок № 26685046, 17.10.2012, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 1814/1176/2012

Пр. № 1/1814/139/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2012 року Путивльський районний суд Сумської області

в особі : головуючого - судді Токарєва С.М.

при секретарі Ковальовій К.В.

з участю: прокурора Шпака Д.Г.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Шевченко, Добропільського району, Донецької області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, одруженого, має на утриманні малолітнього сина, тимчасово не працюючого, у відповідності до ст. 89 КК України раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 cт. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 01.08.2012 року близько 15-ї години, перебуваючи на лузі між с. Ротівка та с. Кочерги Путивльського району Сумської області разом з мешканцем с. Кочерги Путивльського району ОСОБА_1 розпивав спиртні напої.

Близько 17-ї години ОСОБА_2 почувши як ОСОБА_1 лається на свою дружину, на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, вирішив провчити останнього.

Підійшовши до потерпілого ОСОБА_1 підсудний ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у виді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, навмисно, наніс один удар правою рукою в область нижньої щелепи ОСОБА_1, а потім ще один аналогічний удар лівою рукою, від чого ОСОБА_1 впав на землю та на короткий час втратив свідомість.

В результаті побиття потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у виді двобічного перелому нижньої щелепи зі зміщенням: справа ментальний, зліва ангулярний, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров'я більш ніж 21 день.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і підтвердив обставини, вказані вище. У вчиненому кається, запевняє суд, що він більше не буде вчиняти протиправних дій, фактичні обставини справи не оспорює, позов визнав.

Беручи до уваги те, що такі показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються, сумнівів в правильності розуміння останніми змісту цих обставин, добровільності та істинності їх позицій у суду немає, тому обмеживши дослідження доказів допитом підсудного і оголошенням характеризуючих його матеріалів, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні цього злочину за обставин викладених у вироку.

Його злочинні дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Як особа, ОСОБА_2 на час вчинення цього злочину відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, постійно проживав в с. Ротівка Путивльського району, де характеризується негативно, одружений, має на утриманні малолітнього сина, не працює.

Щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, суд визнає за обставини, що пом'якшують його покарання.

Вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, суд визнає за обставину, що обтяжує його покарання.

Враховуючи такі дані за особу підсудного, а також те, що потерпілий претензій до нього не має та примирився з ним і просить не призначати підсудному суворого покарання, беручи до уваги характер скоєного злочину, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе шляхом призначення йому покарання у виді обмеження волі, але звільнивши від відбування призначеного покарання з випробовуванням з іспитовим строком, тобто примінивши положення ст. 75 КК України.

Заявлений цивільний позов прокурора району про стягнення з підсудного ОСОБА_2 1790 грн. 20 коп. - витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на користь Головного фінансового управління Сумської обласної державної адміністрації, на підставі ст. 1206 ЦК України, підлягає повному задоволенню, оскільки дійсно, внаслідок злочинних дій підсудного ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження, у зв'язку з чим він знаходився 10 ліжко-днів на стаціонарному лікуванні у Комунальному закладі Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня»і на його лікування лікувальним закладом була затрачена заявлена сума (а.с.63).

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, призначивши йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробовуванням з іспитовим строком в один рік шість місяців.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 слідуючі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, в установлені ними дні.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 1790 грн. 20 коп. - витрат за стаціонарне лікування потерпілого від злочину, перерахувавши їх на рахунок Обласного бюджету Сумської області, розрахунковий рахунок 31415544700001, Управління Державного казначейства у Сумській області, МФО 837013, код 23632949, код бюджетної класифікації за доходами 24060300 «Інші надходження».

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення всіма учасниками процесу.

Суддя підпис

Копія вірна

Суддя

Путивльського районного суду С.М.Токарєв