Рішення № 26684171, 29.05.2012, Рубіжанський міський суд Луганської області

Дата ухвалення
29.05.2012
Номер справи
1224/46/12
Номер документу
26684171
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2012 2/1224/607/12

1224/46/12

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Москаленко В.В.

при секретарі - Прудовій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя ,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про поділ майна та визнання права власності, посилаючись на те, що 23.07.2004 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою. Після укладення шлюбу, відповідачка разом з ОСОБА_3 за договором обміну від 27.07.2004 року у рівних частинах набула право власності на квартиру АДРЕСА_1.

28.01.2010 року шлюб між ним та відповідачкою було розірвано. Згоди про добровільний розподіл майна, яке є їхньою спільною власністю подружжя, вони не досягли, тому просить суд визнати за ним право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_2.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги і просив їх задовольнити, пояснив,що перебуваючи в шлюбі ,відповідачка разом із своє матір»ю ОСОБА_3 обміняла квартиру ,яка належала їм на праві власності в рівних частках і знаходилася за адресою:м.Рубіжне ,вул..Будівельників,30/133 на спірну квартиру.Оскільки на той час відповідачка перебувала в шлюбі з позивачем ,то він має право на 1/4 частку спірної квартири. Крім того обмін між сторонами не міг би відбутися ,якщо б позивач не оплатив витрати на оформлення договору обміну та не сплатив би борги за комунальні послуги за квартиру .

Представник відповідачки в судовому засіданні позовні вимоги не визнала ,зазначила,що 1/2 частки квартири за адресою:Луганська область,м.Рубіжне ,вул..Будівельників,30/133 належала відповідачці до шлюбу ,інша 1/2 частка цієї квартири належала її матері ОСОБА_3Тобто зазначена частка квартири-це особиста приватна власність відповідачки , тому вона мала право перебуваючи в шлюбі розпоряджатися своїм особистим майном. . Після укладення шлюбу з позивачем ,відповідачка та її мати обміняли зазначену квартиру на спірну квартиру АДРЕСА_3 обмінена однокімнатна квартира на рівноцінну однокімнатну ,тільки на нижчому поверсі. Таким чином частка спірної квартири була отримана позивачкою у власність за рахунок її особистого майна і до об»єктів права спільної сумісної власності подружжя не відноситься. Будь яких спільних грошових чи трудових вкладів в спірну квартиру не здійснювалось ,комунальні платежі по кватирі сплачувала мати відповідачки .Отже позивач не має право на поділ її особистого майна.

Третя особа на стороні відповідачки ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог,пояснила,що вона отримала квартиру № 133 по вул..Будівельників в м.Рубіжне Луганської області в 1985 році.В 2002 році вона та її дочка відповідачка приватизували зазначену квартиру в рівних частках.Фактично обмін квартири відбувся ще до реєстрації шлюбу сторін,вона переїхала в спірну квартиру,робила там ремонт, але договір обміну був оформлений нотаріально через декілька днів після реєстрації шлюбу її дочки. Сторони в спірній квартирі не проживали оскільки уїхали до Київа.Ніяких грошових коштів на оформлення договору обміну,утримання квартири вона у сторін не брала. При договорі обміну борги за комунальні послуги числилися за обома квартирами і тому було вирішено,що кожна із сторін договору обміну сплатить свої борги .Так заборгованість за послуги газопостачання та водопостачання були сплачені її дочкою шляхом переведення коштів ,які знаходилися на її ощадній книжці Ощадбанку СРСР .Вона вважає,що позивач не має права ділити спірну квартиру оскільки ця квартира була обмінена на квартиру ,яка була сумісною власністю її дочки та її ,ще до реєстрації останньою шлюбу з позивачем.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача,третю особу , дослідивши докази й оцінивши представлені письмові докази в справі в їхній сукупності, вважає, що позовні вимоги слід залишити без задоволення за необгрунтованістю.

Судом встановлено, що позивач перебувала з відповідачем у шлюбі, зареєстрованому 23 липня 2004 року (свідоцтво про шлюб-а.с.9) ,який розірвано 28.01.2010 (свідоцтво про розірвання шлюбу-а.с.10).

На час розгляду справи відповідачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 і тому її прізвище змінено на прізвищє ОСОБА_4(свідоцтво про шлюб-( а.с.30 ).

Відповідно договору обміну від 27.07.2004 року (а.с.3,4) відповідачка з третьою особою ОСОБА_3 обміняли квартиру № 133 в будинку № 30 по вул .Будівельників в м.Рубіжне Луганської області ,яка належала їм на підставі свідоцтва про право власності на житло,виданого управлінням міського комунального майна Рубіжанської міськради 20.03.2002 року на квартиру АДРЕСА_4.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.09.2004 року (а.с.5) квартира АДРЕСА_4 належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в рівних частках по 1/2 частці кожній .

Відповідачка виплатила борги за квартиру № 117 в будинку в будинку № 30 по вул.Будівельників в м.Рубіжне (а.с.30-40).

Відповідно до ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу.

Відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином в судовому засіданні встановлено,що 1/2 частка квартири№ 133 в будинку № 30 по вул..Будівельників в м.Рубіжне Луганської області належала відповідачці на праві приватної власності до реєстрації її шлюбу з позивачем .Отже в період шлюбу було здійснено обмін майна,набутого відповідачкою до шлюбу.

Суд вважає,що 1/2 частка квартири АДРЕСА_4 є приватною власністю дружини ,як майно набуте нею до шлюбу .

Підставою даного позову є те,що позивач вважає,що спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя оскільки обмін квартир здійснився після укладення шлюбу сторонами,але доказів на підтвердження позовних вимог не надано.

Суд не бере до уваги посилання представника позивача на те,що позивач оплатив нотаріальне оформлення договору обміну та сплатив заборгованість по комунальним пла тежам оскільки ці факти не є підставою позову,крім того доказів на їх підтвердження представником позивача також не було надано.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 57 СК України ,постановою Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 ., ст.ст.10, 11, 60, 88, 212 - 215 , ЦПК України ,суд

вирішив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишити без задоволення за необгрунтованістю.

Скасувати заходи забезпечення позову згідно ухвали Рубіжанського міського суду від 22.05.2012 року шляхом зняття арешту з ? частки квартири АДРЕСА_4,яка належить на праві власності ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави суму недоплаченого судового збору в розмірі 141,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.В.Москаленко

Попередній документ : 26684170
Наступний документ : 26684173