Ухвала суду № 26683886, 03.05.2012, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

03.05.2012 2-з/1224/2207/12

1224/13/12

Суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Томко В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, посилаючись на наступні обставини.

Ухвалою від 18.04.2012 р. було відкрито провадження у справі за її позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів на загальну суму 12637,05 грн. Відповідач у цій справі ОСОБА_2 згідно з довідкою КП «КП БТІ»РМР № 582 від 26.03.2012 р. є власником 1/3 частини квартири, розташованої за адресою: Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Строітелів, 26/16.

Заявниця зазначає, що протягом тривалого часу відповідач порушує її права, повідомлений про її намір звернутися до суду і у зв`язку з цим має намір позбутися зазначеного майна, а також повідомив їй, що не буде виконувати рішення суду і виплачувати їй гроші, які потрібні їх дитині, яка потребує дорогого лікування.

Таким чином, заявниця просить забезпечити її позов шляхом накладення арешту на майно, належне відповідачу 1/3 частини квартири, розташованої за адресою: Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Строітелів, 26/16, а також заборонити відповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо вказаного майна, а саме: продавати, дарувати, обмінювати, здавати в оренду або будь-яким іншим чином відчужувати, або передавати у користування будь-яким особам.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зазначена заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають буду співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Судом встановлено, що 18 квітня 2012 року Рубіжанським міським судом Луганської області було винесено ухвалу про відкриття провадження у справі № 1224/210/12 (провадження № 2/1224/1666/12) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів (а.с. 3).

Як вбачається з довідки Комунального підприємства «БТІ»Рубіжанської міської ради № 582 від 26.03.2012 р. ОСОБА_2 є власником 1/3 частини квартири, розташованої за адресою: Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Будівельників, 26/16 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Відділом житлово-комунального майна від 03.01.2007 р. (а.с. 4).

Суд приходить до висновку, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Крім того, адекватність виду забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту. Заявниця зазначає, що сума позову становить 12637,05 грн. В той же час, заявниця не додає до заяви ніяких відомостей щодо вартості майна, що належить відповідачу, арешт на яке вона просить накласти як захід забезпечення позову.

За таких обставин, враховуючи, що підтвердженої доказами реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається, а також враховуючи неможливість судом встановити, чи є співмірним вид забезпечення позову, який просить застосувати заявниця, із заявленими нею позовними вимогами, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд шляхом подачі в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя В.В. Томко