Рішення № 26661693, 20.08.2012, Красногвардійський районний суд

Справа № 111/3422/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2012 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Проскурні С.М.,

секретаря Грабовенко К.А.,

за участю: представника позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи Янтарненської сільської ради ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на частину земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні власністю, зобовязання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, треті особи відділ Держкомзему у Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим, Янтарненська сільська рада,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 у липні 2012 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи відділ Держкомзему у Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим, Янтарненська сільська рада, про визнання права власності на частину земельної ділянки, яка належить ОСОБА_5 на праві власності та розташована за адресою: вул. Ювілейна, буд.53 с. Красний Партизан Красногвардійського району, що становить 1247 кв.м, призначеної для обслуговування житлового будинку. Позивачка також просила зобовязати відповідача демонтувати каналізаційну трубу та привести в первинний стан пошкоджене асфальтове покриття на її земельній ділянці, зобовязати ОСОБА_5 не чинити перешкод у користуванні виділеною їй земельною ділянкою та стягнути заподіяну моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Вимоги обґрунтовані набуттям позивачкою права власності на частину жилого будинку, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває у власності відповідача, який, порушуючи її права, наприкінці червня 2012 року, без згоди ОСОБА_4, зруйнувавши асфальтове покриття у дворі, проклав каналізаційну трубу до її вигрібної ями.

У судовому засіданні позивачка і її представник підтримали позовні вимоги та доводи в їх обґрунтування, зазначені в позовній заяві. Представник позивачки ОСОБА_1, посилаючись на статті 377, 378 Цивільного кодексу, 120 Земельного кодексу України, просила визнати за позивачкою право власності на частину земельної ділянки розміром 1247 кв.м, призначеної для обслуговування жилого будинку, розташованого по вул. Ювілейній, 53 в с. Красний Партизан, яка була виділена їй у користування на підставі рішення Красногвардійського районного суду від 06 травня 2011 року при поділі спільного майна, припинити право власності ОСОБА_5 на цю частину земельної ділянки, зобовязати останнього демонтувати каналізаційну трубу та привести в первинний стан зруйноване ним асфальтове покриття, зобовязати відповідача не чинити позивачці перешкоди в користуванні її земельною ділянкою, відшкодувати заподіяну моральну шкоду та судові витрати у справі.

У судовому засіданні ОСОБА_2, який представляв інтереси відповідача, позовні вимоги не визнав. В обґрунтування заперечень щодо позову представник відповідача посилався на відсутність у позивачки права власності на жилий будинок, яке виникає лише після державної реєстрації прав на нерухомість. ОСОБА_5, як власник земельної ділянки, має право її використовувати за власним розсудом відповідного до її цільового призначення, та прав позивачки не порушував. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи Янтарненської сільської ради ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначила про належність земельної ділянки площею 0.2500 га, розташованої за адресою: вул. Ювілейна, 53 с. Красний Партизан, ОСОБА_5 Вказану земельну ділянку було надано для обслуговування житлового будинку на підставі рішення 24 сесії 5 скликання Янтарненської сільської ради № 188 від 24.06.2008 р.

Представник третьої особи відділу Держкомзему у Красногвардійському районі АР Крим у судове засідання не зявився, надіславши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини другої статті 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи № 2-10/2011 та інші письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною третьою статті 10, частиною першою, третьою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до частин першої, третьої статті 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 06 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна було поділено в натурі цілий жилий будинок № 53 з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в с. Красний Партизан на вул. Ювілейна Красногвардійського району АР Крим, що перебував у спільній сумісній власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4, виходячи з рівності часток співвласників.

ОСОБА_4 на 1/2 частки були виділені наступні будівлі: частина жилого будинку літер «А»(приміщення № 1-8, № 1-5) загальною площею 28,5 кв.м; частина прибудови літер «а»(приміщення № 1-1, 1-2, 1-3 загальною площею 16,2 кв.м); гараж літер «Г»; навіс літер «а2», що відповідає 56/100 частки.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 56/100 частки зазначеного нерухомого майна.

ОСОБА_5 на 1/2 частки були виділені наступні будівлі: частина жилого будинку літер «А»(приміщення № 1-6, № 1-7) загальною площею 22,4 кв.м; частина прибудови літер «а»(приміщення № 1-4 площею 10,2 кв.м); сарай літер «Б», що відповідає 44/100 частки.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на 44/100 частки зазначеного нерухомого майна.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для поділу жилого будинку в натурі необхідно було здійснити відповідні переобладнання, зазначені в експертному висновку № 1841 від 14.02.2011 р.

Вищевказаним рішенням суду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у користування кожному виділено земельну ділянку площею 1247 кв.м, включаючи площу, зайняту під будівлями (на схематичному плані додатку № 2 експертного висновку № 1842 від 14.02.2011 р. ділянки позначені зеленим та синім кольором, межа поділу позначена червоним кольором з усіма необхідними привязками). Для технічного обслуговування будівель частину земельної ділянки площею 6,0 кв.м (на схематичному плані додатку № 2 позначена рожевим кольором) виділено у спільне користування ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Право спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на цілий жилий будинок № 53 з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в с. Красний Партизан на вул. Ювілейній Красногвардійського району, зареєстрований за ОСОБА_5, припинено.

14 листопада 2011 року на підставі рішення 24 сесії 5 скликання Янтарненської сільської ради № 188 від 24.06.2008 р. для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_5 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.2500 га, серія ЯЖ № 973902, розташовану за адресою: Красногвардійський район, с. Красний Партизан, вул. Ювілейна, 53.

Посилаючись на статті 377, 378 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статтю 120 Земельного кодексу України (далі ЗК України) позивачка і її представник просили визнати за ОСОБА_4 право власності на частину вищевказаної земельної ділянки розміром 1247 кв.м посилаючись на набуття позивачкою права власності на частину жилого будинку, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває у власності ОСОБА_5, та, відповідно, припинити право власності відповідача на цю частину земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці обєкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Втім, в аспекті частини шостої вказаної статті, перехід права на частину земельної ділянки здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Згідно з частиною першою та другою статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобовязаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною другою статті 81 ЗК України іноземні громадяни можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані обєкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Частиною третьою статті 81 ЗК України передбачено, що іноземні громадяни можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані обєкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

ОСОБА_4 після поділу у натурі жилого будинку, розташованого на вул. Ювілейна, буд.53 в с. Красний Партизан, право власності на виділені їй 56/100 частки зазначеного нерухомого майна у БТІ не зареєструвала, виділення частини земельної ділянки розміром 1247 кв.м в окрему земельну ділянку з присвоєнням їй окремого кадастрового номера не здійснювалось.

Зважаючи на зазначене, суд не вбачає підстав для визнання за позивачкою права власності на частину земельної ділянки, що належить ОСОБА_5 на праві власності на підставі державного акту, розташованої під жилим будинком за адресою: вул. Ювілейна, 53 с. Красний Партизан, що становить 1247 кв.м, призначеної для обслуговування житлового будинку, та припинення права власності на неї відповідача.

Відповідно до положень статей 373 ЦК України, 79 ЗК України право власності на землю гарантується Конституцією України.

Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (грунтовий) шар, розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

ОСОБА_5, будучи власником земельної ділянки, розташованої в с. Красний Партизан, вул. Ювілейна, 53, має право використовувати її відповідно до її цільового призначення на свій розсуд, самостійно господарювати на землі, споруджувати виробничі та інші будівлі і споруди.

Здійснюючи роботи з прокладення каналізаційної труби від своєї частини жилого будинку до вигрібної ями, спорудженої з метою технічного обслуговування усього будинку, ОСОБА_5 діяв в межах прав, передбачених статтями 373 ЦК України, 90 ЗК України.

Відповідно до положень статей 395-396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, в тому числі на відшкодування завданої майнової та моральної шкоди (стаття 386 ЦК України).

ОСОБА_4, як користувач частини земельної ділянки, призначеної для обслуговування житлового будинку, на підставі статті 386 ЦК України має право вимагати від відповідача привести у первинний стан відремонтувавши пошкоджене ним при прокладенні каналізаційної труби покриття на земельній ділянці на вул. Ювілейна, 53 в с. Красний Партизан та, маючи підстави передбачити можливість порушення свого права у майбутньому, зобовязати ОСОБА_5 не чинити їй перешкод у користуванні нею виділеною земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку.

У вказаній частині позовні вимоги ОСОБА_4 є обгрунтованими, які підлягають задоволенню.

Заявляючи вимоги про відшкодування спричиненої моральної шкоди, ОСОБА_4 у своїй позовній заяві посилалася на погіршення стану свого здоровя, втомленість, душевні страждання, так як увесь бруд, котрий утворився від дій відповідача за відсутності асфальтового покриття у дворі, заноситься в будинок.

Між тим, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Позивачка повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Посилаючись на погіршення стану здоровя та душевні страждання у звязку із діями відповідача, ОСОБА_4 не надала жодних належних та допустимих доказів зазначеним доводам та не заявляла клопотань про їх витребування в порядку, встановленому статтею 134 ЦПК України.

Доказів заподіяння з вини ОСОБА_5 моральної шкоди ОСОБА_4 суду представлено не було, відтак в цій частині позовні вимоги також не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 84 ЦПК України витрати, повязані з оплатою правової допомоги, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

У січні 2012 року набрав чинності Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»від 20 грудня 2011 року № 4191-VІ.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно з частиною першою статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В межах заявлених позовних вимог, документально підтвердженими судовими витратами є витрати ОСОБА_4 по сплаті судового збору в розмірі 214,60 грн. за вимогами майнового характеру (а.с.1), 107,30 грн. за вимогами немайнового характеру (а.с.20), а також витрати на правову допомогу її представника ОСОБА_1, яка брала участь у попередньому судовому засіданні та під час розгляду справи по суті протягом 55 хвилин.

З урахуванням мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, визначеної статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», яка з 1 липня становить 1102 грн., витрати на правову допомогу ОСОБА_4, які можуть компенсуватися за рахунок відповідача у разі задоволення позову у повному обсязі, складають 404,06 грн. (1102 грн. х 40% = 440,80 грн.; 440,80 грн. : 60 хв. х 55 хв. = 404,06 грн.).

Витрати ОСОБА_4 на іншу правову допомогу (складання процесуальних документів тощо) компенсації за рахунок відповідача не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, на користь ОСОБА_4 з відповідача ОСОБА_5 підлягає стягненню частина понесених судових витрат по сплаті судового збору за вимогами немайнового характеру в розмірі 53,65 грн. та частина витрат на правову допомогу в розмірі 202,03 грн., всього 255,68 грн.

На підставі пункту 9 частини першої статті 80 ЦПК України, з позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову (49825 грн.) відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011р., що з урахуванням сплачених нею при подачі позову 214,60 грн., становить 283 грн. 65 коп.

Керуючись статтями 182, 373, 386, 395, 396 ЦК України, 79, 81, 90, 120 ЗК України, статтями 10, 11, 60, 61, 88, 158, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_5 привести у первинний стан відремонтувавши пошкоджене ним при прокладенні каналізаційної труби покриття на земельній ділянці за адресою: вул. Ювілейна, 53 с. Красний Партизан Красногвардійського району АР Крим та не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні нею виділеною земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 255 грн. 68 коп. (Двісті пятдесят пять грн. 68 коп.) компенсації понесених нею судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 283 грн. 65 коп. (Двісті вісімдесят три грн. 65 коп.) на рахунок № 31218206700130 УДКСУ в Красногвардійському районі АР Крим 22030001, ЄДРПОУ 37668678, МФО 824026, банк ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь (Красногвардійський районний суд, код ЄДРПОУ 02897193, пункт № 1.1).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Суддя