Рішення № 26661095, 25.07.2012, Красногвардійський районний суд

Справа № 111/2111/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Проскурні С.М.,

секретаря Грабовенко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пятихатської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку успадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у квітні 2012 року звернувся до суду з позовом до Пятихатської сільської ради про визнання права власності на 1/2 частки земельної ділянки в порядку успадкування за законом.

Вимоги мотивовані тим, що після смерті батька ОСОБА_2, у вересні 2007 року його мати ОСОБА_3 успадкувала за законом право власності на 1/2 частки земельної ділянки площею 4,67 га, що розташована на території Пятихатської сільської ради Красногвардійського району АР Крим. Оформити правовстановлюючий документ на землю на себе мати не встигла, оскільки 22 грудня 2008 року померла. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері постановою державного нотаріуса від 19 грудня 2011 року йому було відмовлено через відсутність у неї державного акту на право приватної власності на землю.

У судове засідання сторони не зявились.

Позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності.

Від Пятихатської сільської ради до суду також надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача, та про визнання позову.

Відповідно до частини другої статті 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною третьою статті 10, частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною першою статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, який було видано 19.06.2001 р., належала земельна ділянка площею 4,67 га в межах згідно з планом, розташована на території Пятихатської сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8).

26 жовтня 2006 року ОСОБА_2 помер (а.с.9).

07 вересня 2007 року державним нотаріусом Красногвардійської державної нотаріальної контори АР Крим спадкоємцям за законом дружині ОСОБА_3 та сину ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину (а.с.11-12).

Спадкове майно, на яке видані ці свідоцтва, складалось з права власності на земельну ділянку площею 4,67 га, що розташована на території Пятихатської сільської ради Красногвардійського району АР Крим, призначеної для ведення товарного сільгоспвиробництва, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на землю серії ІІ-КМ № 008184. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стали спадкоємцями 1/2 частки майна ОСОБА_2 кожний.

Ці свідоцтва були підставою для одержання нового державного акту на право приватної власності на землю.

Згідно з частиною першою статті 1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобовязаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу).

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується свідоцтвом про право на спадщину (пункт б) частини 2 статті 126 ЗК).

Відповідно до частини другої статті 1299 ЦК України, статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

22 грудня 2008 року ОСОБА_3 померла (а.с.10).

Відділом Держкомзему у Красногвардійському районі АР Крим на адресу суду було повідомлено, що ОСОБА_3 не зверталась з заявою про державну реєстрацію права на спадщину 1/2 частки земельної ділянки площею 4,67 га, розташовану на території Пятихатської сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 (а.с.24).

Постановою державного нотаріуса Красногвардійської державної нотаріальної контори АР Крим ОСОБА_4 від 19 грудня 2011 року у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 на 1/2 частки земельної ділянки, розташованої на території Пятихатської сільської ради, було відмовлено, оскільки правовстановлюючого документу про належність цього майна спадкодавцеві представлено не було (а.с.13).

Оскільки право власності на земельну ділянку у ОСОБА_3, яка не здійснила державної реєстрації свого права на спадщину, не виникло, відтак і ОСОБА_1, відповідно до вимог статті 1218 ЦК України, не набуває будь-яких прав на вказану земельну ділянку у порядку успадкування за законом після смерті своєї матері.

За наявності правовстановлюючих документів на спадкове майно, документального підтвердження місця, часу відкриття спадщини, підстав закликання до спадкування та за відсутності спору між спадкоємцями свідоцтво про право на спадщину на підставі статей 1296, 1297 ЦК України, статті 34 Закону України «Про нотаріат»видається нотаріусом.

ОСОБА_1 до нотаріуса про прийняття спадщини за законом у вигляді іншої 1/2 частки вищевказаної земельної ділянки після смерті батька ОСОБА_2 не звертався. Суд не може виконувати функції, які відповідно до діючого законодавства покладені на нотаріуса.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний звязок представлених доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в межах заявлених ним вимог.

Керуючись статтями 1216, 1218, 1225, 1299 ЦК України, 125, 126 ЗК України, статтями 10, 11, 60, 88, 158, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Пятихатської сільської ради про визнання у порядку успадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої 22.12.2008 року, права власності на 1/2 частки земельної ділянки площею 4,67 га, яка розташована на території Пятихатської сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя