Рішення № 26653989, 10.07.2012, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 429/5580/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 липня 2012 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді:Бондаренко В.М.

при секретарі:Галенко А.А.

за участю позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлоград Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якій просила суд стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до повноліття дитини.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що він з відповідачем перебували у шлюбі, який 25.05.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області було розірвано. Від спільного подружнього життя вони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. На теперішній час син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає з ним та знаходиться на його утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, що ставить його у скрутне матеріальне становище. Сам же він не має можливостей для всебічного та повного забезпечення дитини.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі, в своїх поясненнях спирався на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, надав суду заперечення на позов, відповідно до змісту яких просила суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У судовому засіданні встановлено, що 25.05.2005року відділом РАЦС по м. Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.6).

Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно свідоцтв про народження (а.с.7,8).

15.07.2005 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_5, яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на «Кірієнко». Від цього шлюбу вони мають неповнолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно свідоцтва про шлюб та про народження дитини.

Позивач ОСОБА_1 знаходиться у відпустці по догляду за сином ОСОБА_7, що підтверджується витягом з наказу № 160 військового комісара Дніпропетровського обласного військового комісару від 14.10.2011 року про надання відпустки по догляду за хворою дитиною до досягнення дитиною шестирічного віку, тобто до 26 жовтня 2012 року (а.с.12).

Частина 3 статті 160 СК України передбачає, що якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Згідно рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2011 року позивача ОСОБА_1 звільнено від сплати аліментів на користь ОСОБА_8 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 за виконавчим листом №2-4566\2005 року (а.с. 3-4). Також, зазначеним рішенням встановлено, що син позивача ОСОБА_3 у теперішній час є ліцеїстом Донецького ліцею з посиленою військо-фізичною підготовкою і знаходиться на казарменому положенні, також він визначив своє місце проживання з батьком ОСОБА_1, а з відповідачем ОСОБА_2 він не проживає з червня 2011 року.

Також, відповідно до довідки № 716 від 09.02.2012 року, виданої Виконавчим комітетом Межівської селищної ради, встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає без реєстрації з батьком ОСОБА_9 за адресою: Дніпропетровська область, смт. Межова, вул. К.Маркса, 17а/12.

На теперішній час відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, що ставить позивача у скрутне матеріальне становище. Сам же позивач не має можливостей для всебічного та повного забезпечення дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнень за виконавчими документами з відповідача не проводиться.

Відтак, суд у даній справі бере до уваги викладені обставини та зважає на положення ст. 27 Конвенції про права дитини, відповідно до якої батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, а тому вважає за можливе зобовязати відповідача виплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти підлягають стягненню з моменту надходження позовної заяви в провадження судових органів України, тобто з 23 травня 2012 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 5-8, 10, 88, 212, 215, 367 ЦПК України, ст. ст. 180, 182, 183 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити в повному обсязі.

Стягнути аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 травня 2012 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (рахунок: 31215206700032, ЄДРПОУ суду: 26509623, отримувач: УДКСУ у м. Павлограді 22030001, код отримувача: 37936856, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012) судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:

ОСОБА_10