Ухвала суду № 26653376, 19.06.2012, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 429/3419/12

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2012 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

при секретарі Гармаш Ю.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 28 травня 2010 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої її неповнолітня дочка ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - автомобіля НОМЕР_1, яким на підставі довіреності керувала відповідач. Згідно медичних документів її дочка отримала закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, подряпини, гематоми лівої поперекової ділянки нижній кінцівок і лікарі оцінили її загальний стан як середньої тяжкості, що свідчить про перенесений нею фізичний біль та страждання і заподіяння моральної шкоди, яку позивач оцінює у 5000 грн.

У судовому засіданні позивач та представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, причину неявки суду не повідомила. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Частиною 5 ст. 1187 ЦК України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Постановою Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області встановлено, що 28 травня 2010 року о 13 год. 10 хв. неповнолітня ОСОБА_2, керуючи велосипедом, на перехресті вул.Артамонова та вул.Орджонікідзе в с.Варварівка Юр'ївського району порушила вимоги п.16.12 Правил дорожнього руху України, не надавши переваги у русі автомобілю НОМЕР_1, що наближався справа, скоївши зіткнення з зазначеним автомобілем (а.с.18).

ОСОБА_4 при здійсненні ДТП керувала автомобілем на підставі довіреності (а.с.17)

Згідно акту судово-медичного обстеження № 248 від 18 червня 2010 року у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження: забій м'яких тканин волосистої частини голови в області потилиці, забої м'яких тканин (гематоми, садна) поперекової області зліва з розповсюдженням на ділянку сідниць і обох гомілок по задній поверхні. Спричинені пошкодження за своїм характером відносяться до ступеня легких. Виставлений діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку не підтверджений об'єктивною неврологічною симптоматикою і не може бути врахований при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (а.с.4-6).

Таким чином з матеріалів справи, а саме з постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, вбачається наявність в діях неповнолітньої ОСОБА_2 при керуванні велосипедом грубої необережності, що відповідно до ч. 2 ст. 1193 ЦК України є підставою для зменшення розміру відшкодування шкоди потерпілому (абзац 4 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди").

Виходячи з принципу розумності та справедливості, враховуючи характер заподіяних ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та порушення нею правил дорожнього руху, внаслідок чого сталося ДТП, суд вважає, що в частині стягнення моральної шкоди позов підлягає частковому задоволенню в сумі 500 грн.

На день розгляду справи ОСОБА_2 є повнолітньою, згідно доданої квитанції саме нею був сплачений судовий збір при подачі позовної заяви, тому відшкодування моральної шкоди та судових витрат слід стягнути на її користь.

Оскільки позовна заява має немайновий характер, судові витрати, понесені позивачем при подачі позовної заяви підлягають стягненню з відповідача в сумі 107 грн 30 коп.

Судові витрати в сумі 107 грн 30 коп, зайве сплачені позивачем, підлягають поверненню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд.

В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 500 грн (п'ятсот грн), судові витрати у сумі 170 грн 30 коп (сто сімдесят грн 30 коп).

В іншій частині позову відмовити.

Управлінню Державного казначейства у м.Павлограді ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_2 судовий збір в сумі 107 грн 30 коп, сплачений на рахунок 31215206700032 ВДК у м.Павлограді код отримувача 24237540 МФО 805012 згідно квитанції № КЗЗ/j/38 від 23 березня 2012 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення

Суддя:

ОСОБА_5