Рішення № 26652605, 26.12.2011, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа№ 2-5/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2011 року . Широківський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Ліснецького І.В.

за участі секретаря Піско Л.В.

сторін: представник позивача ОСОБА_1

представник відповідачів ОСОБА_2

відповідачі ОСОБА_3- заява

ОСОБА_4

ОСОБА_5 - заява

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Широке цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства ОСОБА_6 Аваль до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства ОСОБА_6 Аваль про визнання договорів поруки недійсними, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_6 Аваль»звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту №014/3839/30139/082 від 06 жовтня 2006 року вказуючи, що між акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»правонаступником якого на підставі п. 1.4 Статуту є ВАТ «ОСОБА_6 Аваль»та громадянкою України ОСОБА_7 був укладений кредитний договір №014/3839/30139/082 від 06 жовтня 2006 року. Відповідно до умов кредитного договору ВАТ «ОСОБА_6 Аваль»надав ОСОБА_5 кредит у сумі 3 000,00 дол. США строком на 36 місяців з 06 жовтня 2006 року по 05 жовтня 2009 року зі сплатою 18 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку (додаток №1 до кредитного договору). В забезпечені виконання всіх зобовязань за кредитним договором ВАТ «ОСОБА_6 Аваль»було укладено з ОСОБА_3 договір поруки № 08/11-05/171/06 від 06 жовтня 2006 року, та з ОСОБА_4 договір поруки № 014/08/11-05/172/06 від 06 жовтня 2006 року згідно п. 1.2 якого поручитель прийняв на себе зобовязання, у випадку невиконання позичальником боргових зобовязань перед банком за кредитним договором. 05 жовтня 2009 року строк повернення кредиту настав, але відповідачка ОСОБА_5 не повернула всієї заборгованості по кредиту, та не сплатила проценти за його користування. За порушення строків виконання грошових зобовязань відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобовязань, сума якої на дату подачі позовної заяви до суду становить 325,43 дол. США або (згідно курсу НБУ станом на 28.10.2009 р. 1 долар США =8,0076) 2 605,91 грн.. Направлені ВАТ «ОСОБА_6 Аваль»письмові вимоги про погашення грошових зобовязань згідно договору поруки поручителі залишили без задоволення. Представник позивача просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором у сумі 14 914,72 грн., де: 10 879,61 грн. сума кредиту, 1 429,20 грн. проценти за користування кредитом, 2 605,91 грн. пеня в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги і дала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на відсутність правових підстав для визнання недійсним договору поруки , так як позивачі по зустрічному позову посилаються на висновок експертизи , як факт не укладення письмового договору , і на обман , при цьому без конкретних фактичних обставин справи , а тільки на припущення , що так могло статися при різних обставинах , при цьому не знають де і коли.

Відповідачі по первинному позові ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися з зустрічним позовом до ВАТ «ОСОБА_6 Аваль»про визнання недійсним договорів поруки № 014/08/11-05/171/06, № 014/08/11-05/172/06, укладених 06.10.2006 р. на забезпечення виконання обовязків боржника по кредитному договору № 014/3839/30139/082 від 06.10.2006 р., який 14.07.2011 року уточнили.

Наданий суду зустрічний позов обґрунтовують тим, що договір поруки в забезпечення виконання кредитних зобовязань від 06 жовтня 2006 року перед цією установою ВАТ «ОСОБА_6 Аваль»дізналися лише на початку жовтня 2009 року, після отримання судових наказів про стягнення з їх цієї простроченої перед ВАТ «ОСОБА_6 Аваль»кредитної заборгованості ОСОБА_5 , як її солідарних поручителів. Саме тоді вони й дізналися про порушення боржником, яка свідомо підробила їхні підписи на договорах поруки, та з боку представників відділення цього банку, які своїми незаконними діями фактично сприяли вказаним правопорушенням, про порушення їх як особистих немайнових прав, так і майнових прав, в частині безпідставного притягнення їх позивачем, за первісним позовом, до матеріальної відповідальності за угодами, які вони не підписували. Все це змушує їх сьогодні вжити невідкладних заходів по здійсненню свого захисту від неправомірного судового переслідування, що повязано з несенням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 додаткових матеріальних витрат, повязаних як з оплатою наданої їм правової допомоги, судових витрат і інших повязаних з цим витрат, відшкодування яких вони вважають за необхідне покласти на первісного позивача. Таким чином, не зважаючи на сплив трирічного строку з часу підписання невідомими для ОСОБА_3 та ОСОБА_4 особами вказаних вище спірних договорів поруки, вони вважають передбачений законом загальний трирічний строк позовної давності для захисту судом їхніх порушених особистих немайнових, а також прав та інтересів не пропущеними, а тому наполягають на задоволенні останнім заявлених ними в цьому зустрічному позові вимог в повному обсязі.

Наданий суду уточнений зустрічний позов обгрунтований тим, що відповідач ОСОБА_4 згідно тексту та зовнішнього оформлення договорів поруки, що насправді не в повній мірі відповідають дійсності та заперечується позивачами за зустрічним позовом, перший з них в якості поручителя начебто був підписаний ОСОБА_3, що спростовується матеріалами проведеної у справі судової почеркознавчої експертизи, а щодо іншого договору поруки по даній кредитній справі за № 014/08/11-05/172/06 від 06.10.2006 року, який хоча фактично й було підписано ОСОБА_4, однак вчинення нею цього правочину відбулось під впливом обману щодо факту укладення самого правочину з боку позичальника ОСОБА_5, відповідно обидва договори поруки підлягають визнанню судом недійсними. Даний договір поруки выдосно ОСОБА_4 №014/08/11-05/172/06, який сторонами фактично було укладено 06 жовтня 2006 року, тобто в період здачі квартальної бухгалтерської звітності підприємств і установ України, позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_4 міг бути помилково підписаний під впливом обману її з боку позичальника ОСОБА_5, яка перебувала в прямому службовому підпорядкуванні до цього поручителя як бухгалтер по заробітній платі відділу культури Широківської райдержадміністрації до головного бухгалтера цієї бюджетної установи, відповідно вказаний вище правочин міг бути помилково підписаний нею разом з великою кількістю інших бухгалтерських документів, які кожного кварталу позичальниця ОСОБА_5 давала на підпис головному бухгалтеру ОСОБА_4

Враховуючи вищевикладене поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять договори поруки відносно їх визнати недійсними, а первісні позовні вимоги про солідарне стягнення на користь ВАТ «ОСОБА_6 Аваль»заборгованості позичальника ОСОБА_5 перед вказаною установою банку по кредитному договорі №014/3839/30139/082 від 06.10.2006 року на загальну суму 14914,72 грн. відмовити повністю.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не зявилась суду надала заяву в якій просить розглядати справу в її відсутність, позов первинний визнає в повному обсязі, заперечень не має, вказуючи, що кредит не погашала вчасно із-за відсутності коштів, так як хворіла. Її поручителями були ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що вона підтверджує, а тому зустрічний позов не визнає.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась суду надала заяву в якій просить суд справу розглядати в її відсутність за станом здоровя, її представник позовні вимоги згідно первинного позову не визнає, зустрічний позов підтримує.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги згідно первинного позову не визнає, зустрічний позов підтримує і дала пояснення, аналогічні викладеним у зустрічній позовній заяві та в уточненій зустрічній позовній заяві.

Представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_2 позовні вимоги за первісним позовом не визнає й підтримує заявлені вимоги зустрічного позову і в судовому засіданні дав пояснення, аналогічні викладеним в зустрічній позовній заяві та в уточненій зустрічній позовній заяві.

Судом досліджені: копія кредитного договору №014/3839/30139/082 від 06.10.2006 року та його додатки, договори поруки №014/08/11-05/171/06, №014/08/11-05/172/06 від 06.10.2006 року, вимога про виконання грошових зобовязань за договором поруки, висновок комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів № 1473/1474-10 від 30.11.2010 року.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

06 жовтня 2006 року між акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»правонаступником якого на підставі п. 1.4 Статуту Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_6 Аваль»та громадянкою України ОСОБА_7 був укладений кредитний договір №014/3839/30139/082 від 06 жовтня 2006 року , зі умовами якого відповідачка ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 3 000,00 дол. США , строком на 36 місяців зі сплатою 18 % річних / т.1 а. с. 7 /.

Згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини /ч.2п.1/.

Так, згідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати гроші кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до вимог кредитного договору відповідач зобов'язаний був сплачувати повернення кредиту та процентів щомісячно рівними частинами.

Відповідач зобов'язань за кредитним договором не виконує, в строки передбачені графіком погашення кредиту кредит не сплачує, чим порушує умови кредитного договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) ... , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, заборгованісті відповідача перед позивачем склала 14 914 грн.72 коп., що включає в себе: заборгованість по кредиту в розмірі 10 879 грн.61 коп., проценти за користування кредитом 1 429,20, пеня - 2 605,91 коп. /т. 1 а с.11/.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до договору позики.

В забезпечені виконання всіх зобовязань за кредитним договором ВАТ «ОСОБА_6 банк Аваль»уклав з ОСОБА_3 договір поруки № 08/11-05/171/06 від 06 жовтня 2006 року, та з ОСОБА_4 договір поруки № 014/08/11-05/172/06 від 06 жовтня 2006 року. Згідно умов договорів поручителі несуть обовязки перед банком, а саме: 2.1 сторони договору визначають, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобовязання по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки. 2.2 сторони договору встановлюють, що якщо надійде вимога про погашення суми заборгованості по кредитному договору і таких коштів у поручителя не буде, то кредитний договір має право звернути стягнення за рахунок майна поручителя, згідно норм чинного законодавства. 2.3 сторони договору встановлюють, що поручитель після виконання взятих на себе зобовязань по цьому договору у відповідності до ст. 556 Цивільного кодексу України, набуває всіх прав кредитора по виконаному ним зобовязанню кредитному № 014/3839/30139/082 від 06 жовтня 2006 року. 5.1 сторони договору визначають, що цей договір підписаний сторонами на добровільних засадах та відповідає намірам сторін по безумовному виконанню на себе зобовязань. 5.2 поручитель стверджує, що йому відомі усі істотні умови кредитного договору №014/3839/30139/082 від 06 жовтня 2006 рок.

Суд вважає, що зазначений договір поруки відносно ОСОБА_3 № 014/3839/30139/082 від 06 жовтня 2006 року не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним з огляду на наступне. Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

ОСОБА_3 посилалася на те, що спірний договір поруки нею підписаний не був, тому в порядку ст. 143 ч. 1 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд ухвалою суду від 02.06.2010 року, призначив почеркознавчу експертизу (т. 1 а. с. 102).

Як вбачається з висновку комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів № 1473/1474-10 від 30.11.2010 року, підпис від імені ОСОБА_3 в графі «Поручитель»договору поруки № 014/08/11-05/171/06 від 06.10.2006 року, укладеного між АППБ «Аваль» та ОСОБА_3 виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою (т. 1 а. с. 149).

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Таким чином факт відсутності особи, від імені якої вчиняється правочин та підпис не є її на такому правочині, згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України, є недодержанням загальних вимог, необхідних для чинності правочину, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є підставою недійсності правочину.

Відповідно до ст. 215 ч. 3 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Враховуючи той факт, що при укладанні договору поруки ОСОБА_3, як поручитель за даним договором, взагалі була відсутня та не виражала будь-якого волевиявлення на вчинення зазначеного правочину, підпис на договорі поруки ОСОБА_3 не належить, то у суду є достатні підстави для визнання даного договору недійсним.

ОСОБА_4 посилалася на те, що спірний договір поруки нею підписаний не був, тому в порядку ст. 143 ч. 1 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд ухвалою суду від 02.06.2010 року, призначив почеркознавчу експертизу (т. 1 а. с. 102).

Як вбачається з висновку комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів № 1473/1474-10 від 30.11.2010 року, підпис від імені ОСОБА_4 в графі «Поручитель»договору поруки № 014/08/11-05/172/06 від 06.10.2006 року, укладеного між АППБ «Аваль» та ОСОБА_4 виконаний самою ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 150).

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_2 за зустрічним позовом просить суд визнати недійсним договір поруки, так як він укладений внаслідок обману, а саме тому що ОСОБА_4 на той момент була підлеглою ОСОБА_5, яка перебувала в прямому службовому підпорядкуванні до цього поручителя ОСОБА_4 як бухгалтер по заробітній платі відділу культури Широківської райдержадміністрації до головного бухгалтера цієї бюджетної установи, відповідно вказаний вище правочин міг бути помилково підписаний нею разом з великою кількістю інших бухгалтерських документів, які кожного кварталу ОСОБА_5 давала на підпис головному бухгалтеру ОСОБА_4

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Проте, обґрунтовуючи позовні вимоги за зустрічним позовом, ні позивач ОСОБА_4М, ні представник не надали доказів того, що кредитний договір укладено під впливом обману, зокрема з боку ОСОБА_5

Відповідно до ст.. 230 ч.1 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Таким чином, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідачів ОСОБА_5 та ВАТ «ОСОБА_6 банк Аваль»за зустрічним позовом саме ОСОБА_4 істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 особисто підписала договір поруки.

З цього ж висновку витікає, що підпис ОСОБА_4 під договором поруки №014/08/11-05/172/06 від 06.10.2006 року є дійсним, отже договір поруки оформлений законно, інші обставини на які посилається позивач та її представник , а саме заповнення анкети, які заповнювались до договору поруки 26.09.2006 року були заповнені до підписання договору поруки, законом не передбачені.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що ОСОБА_5 з подругами прийшла в відділення банку щоб дізнатись про умови договору кредитування. Свідок їм розяснила умови кредитування. Через декілька днів прийшли й уклали договір кредитування та поруки. Свідок по справі роз'яснила умови кредитування, а саме досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору: мета, сума і строк кредиту; умови і порядок його видачі та погашення; види (способи) забезпечення зобовязань позичальника; відсоткові ставки; порядок плати за кредит; порядок зміни та припинення дії договору; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; кредитний договір має укладатись обовязково у письмовій формі, причому недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює ніяких правових наслідків, окрім тих, що повязані з його нікчемністю; сторони кредитного договору повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення сторін має бути вільним і відповідати їхній внутрішній волі. Під час підписання договорів свідок стверджує, що вона була присутня й бачила як вони підписуються власноруч. Кошти були видані без присутності поручителів. Спочатку ОСОБА_5 вносила пратежі за кредитним договором, але згодом припинила виплати. Її неодноразово було попереджено телефонограмами на які вона не реагувала.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні та приймаючи до уваги, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що порушення вимог кредитного договору з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_4, належних та допустимих доказів на підтвердження правових підстав для звільнення від солідарного обовязку по виконанню зобовязань не надано, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги згідно первинного позову в частині солідарного стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № 014/3839/30139/082 від 06.10.2006 року на підставі даного розрахунку обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договорів поруки відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково, а саме зустрічний позов в частині позовних вимог про визнання договору поруки недійсним відносно ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, так як відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Так згідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а саме підпис під договором порукою виконаний самою ОСОБА_4 згідно висновку комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів № 1473/1474-10 від 30.10.2010 року.

Отже договір поруки неможливо визнати недійсним з тих підстав, що він укладений в письмовій формі , обовязки й відповідальність були чітко прописані в договорі поруки відносно ОСОБА_4 № 014/08/11-05/171/06 від 06 жовтня 2006 року.

Зустрічний позов в частині позовних вимог про визнання договору поруки недійсними відносно ОСОБА_3 задоволенню підлягає, так як відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Так згідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а саме підпис під договором порукою виконаний не ОСОБА_3 а іншою особою згідно висновку комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів № 1473/1474-10 від 30.10.2010 року.

Отже договір поруки визнається недійсним з тих підстав, що він не укладений в письмовій формі.

Частиною 1 статті 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До складу останніх відносяться і витрати на правову допомогу. За загальним правилом витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, несуть сторони. Сторона, яка не є суб'єктом владних повноважень і на користь якої ухвалено рішення, має право на компенсацію їх іншою стороною судових витрат, зокрема й витрат на правову допомогу, але в межах встановлених Постановою Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, порядок їх компенсації за рахунок держави" від 27 квітня 2006 року № 590. Відповідно до вказаної постанови КМУ розрахунок компенсації витрат на правову допомогу залежить від часу надання такої допомоги.

В той же час, матеріали справи не містять відомостей (акти виконаних робіт та інше), які б свідчили про витрачений час на консультації та складання позовної заяви, що перешкоджає суду визначити розмір компенсації, яка б підлягала відшкодуванню позивачці як понесені витрати на правову допомогу.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача ОСОБА_4 за зустрічним позовом про стягнення витрат на правову допомогу розмірі 1200 грн. / т. 1 зворотній лист а. с. 60/

Відповідно до ст.88 ЦПК України стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 149 /сто сорок девять /грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн.

В пропорційному порядку до розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню з ВАТ ОСОБА_6 Аваль на користь ОСОБА_3 сплачений нею за зустрічний позов витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 /вісім/ грн.. 50 коп., а також і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, відповідно до ст.. 81 ЦПК України, в розмірі 37 /тридцять сім/ грн..

Керуючись ст. ст. 10, 11, 16, 213 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов відкритого акціонерного товариства ОСОБА_6 Аваль до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , 26 березня 1976 року , народження уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь позивача відкритого акціонерного товариства ОСОБА_6 Аваль адреса: смт. Широке вул. Леніна 109, рахунок № 29095050110012, код ЄДРПОУ 19358201, МФО 305653 суму заборгованості за кредитним договором № 014/3839/30139/082 від 06 жовтня 2006 року у розмірі 14 914 /чотирнадцять тисяч девятсот чотирнадцять/ грн. 72 коп., а також і витрати по сплаті судового збору у розмірі 149 /сто сорок девять/ грн. 15 коп., а також і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, відповідно до ст. 81 ЦПК України, в розмірі 120 /сто двадцять/ грн..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства ОСОБА_6 Аваль про визнання договорів поруки недійсними задовольнити частково.

Визнати недійсним договір поруки від 06.10.2006 року укладений між відкритим акціонерним товариством ВАТ ОСОБА_6 Аваль та ОСОБА_3 по кредитному договору № 014/3839/30139/082 від 06.10.2006 року.

Стягнути в пропорційному порядку до розміру задоволених позовних вимог з ВАТ ОСОБА_6 Аваль на користь ОСОБА_3 сплачений нею за зустрічний позов витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 /вісім/ грн.. 50 коп., а також і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, відповідно до ст.. 81 ЦПК України, в розмірі 37 /тридцять сім/ грн..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

СУДДЯ І.В. ЛІСНЕЦЬКИЙ .