Постанова № 26624166, 10.09.2012, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 0530/3763/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2012 року суддя Краснолиманського міського суду Мірошниченко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в місті ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Краснолиманського міського управління юстиції про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Краснолиманського міського управління юстиції про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2012 року ВП № 33933060.

21.08.2012 року заступником начальника державної виконавчої служби Краснолиманського міського управління юстиції ОСОБА_2 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 33933060 на підставі статей 17-22,25 Закону України від 21.04.1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження»та виконавчого листа № 2а-5953/11 виданого 17.08.2012 року Краснолиманським міським судом Донецької області про зобов'язання УПФУ в м. Красний Лиман здійснити перерахунок та виплату за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 підвищення до пенсії як "дитині війни" в розмірі 30% мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", за період з 02.12.2010 року по 02.06.2011 року з урахуванням фактично отриманих сум.

Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження є незаконною та підлягає скасуванню з тих підстав, що відділом Державної виконавчої служби Краснолиманського міського управління юстиції виконавчий лист був прийнятий і відкрито виконавче провадження з порушенням вимог ч.2 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження».

Так відповідно до ч.2 стаття 21 Закону України «Про виконавче провадження»«…на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими:

1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи…».

Згідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»від 17 березня 2011 року N 3166-VI «Територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України».

Відповідно до п.13 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабинета Міністрів України від 25.05.2011 року № 563, наведені органи діють на підставі положень, затверджуються відповідно до типового положення міністром , керівником центрального органу виконавчої влади.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-премєр-міністра України Міністра соціальної політики України. Положення про Пенсійних фонд України затверджено Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011. Відповідно до пункту 7 Положення Пенсійних фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому поряду територіальні органи. Згідно із підпунктом 1.1. цього Положення управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах києві і Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Тому УПФУ в місті ОСОБА_1 вважає, що в даному випадку боржником є територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади - головне управління Пенсійного фонду України в Донецький області і виконання рішень на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Донецькій області.

Представник позивача в судове засідання не з*явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з*явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки не повідомили, тому справу було розглянуто в письмовому провадженні.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування посадових і службових осіб.

У відповідності зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обстав що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено) добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобіг несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного бал між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження»державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;

8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», п. 2.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 року № 74/5, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Таким чином, при прийнятті виконавчого документу до виконання, державний виконавець має встановити: до належного відділу він поданий; коли саме виданий виконавчий документ, який строк його предявлення до виконання; чи відповідає він вимогам ст.18 вказаного Закону.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження»сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

21.08.2012 заступник начальника державної виконавчої служби Краснолиманського міського управління юстиції ОСОБА_2, розглянувши заяву про примусове виконання рішення суду, подану 20.08.2012 року і виконавчий лист № 2-а-5953/11, виданий 17.08.2012 року Краснолиманським міським судом Донецької області про зобовязання Управління Пенсійного фонду України в місті ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 підвищення до пенсії як "дитині війни" в розмірі 30% мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", за період з 02.12.2010 року по 02.06.2011 року з урахуванням фактично отриманих сум, керуючись ст.ст. 17-22 Закону України «Про виконавче провадження»виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, надав боржнику строк для добровільного виконання рішення до 28.08.2012 року (а.с.6).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відпові дно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному по рядку визначені Законом України «Про виконавче провадження», статтею 21 якої встановлена підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень, в залежності від статусу боржника та суми зобов'язань, як двох окремих підстав підвідомчості.

Частиною другою даної статті на відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в області зокрема покладено виконання рішень за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, до яких серед інших належать Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, які підпорядковані відповідно головним управлінням Фонду в областях, що разом з цими управліннями утворюють систему територіа льних органів Фонду, про що зазначено пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пе нсійного фонду України від ЗО квітня 2002 року № 8-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730). Положення є нормативно-правовим актом в розу мінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню при вирішені справ адміністративної юрисдикції за правилами статті 9 КАС України.

Розділом 2 Положення встановлені завдання, функції права та обов'язки Управління, аналіз яких доводить притаманність відповідачу у справі всіх ознак територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади.

Примусове виконання судових рішень боржниками в яких є територіальні підрозділи Пенсійного Фону України покладені на відділи примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції України зокрема в областях.

Відповідач на підставі виконавчого документу прийняв до виконання виконавчий документ і виніс відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження з порушенням правил підвідомчості виконавчого провадження, що дає підстави суду прийти до висновку про незаконність дій державного виконавця.

Таким чином, позовні вимоги УПФУ в місті ОСОБА_1 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пе нсійного фонду України від ЗО квітня 2002 року № 8-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730), ст. 117 Конституції України, ст. ст. 6-11, 17, 18, 160-163, 181 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман до відділу державної виконавчої служби Краснолиманського міського управління юстиції Донецької області про визнання дій державного виконавця незаконними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2012 року ВП № 33933060 - задовольнити.

Визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Краснолиманського міського управління юстиції щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2012 року ВП № 33933060 незаконними.

Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Краснолиманського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2012 року ВП № 33933060.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Рішення викладено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя -