Рішення № 26613433, 17.09.2012, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 0518/2345/2012

Провадження № 2/0518/284/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 року Жданівський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Макаганчук В.І.

при секретарі: Александрович Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу», третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Жданівка Донецької області, про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання,

ВСТАНОВИВ:

27.08.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу»про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:

так, з відповідачем - ПАТ «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу»він перебував у трудових правовідносинах на протязі 19 років 1 місяця, а всього на підземних роботах у вугледобувних підприємствах він відпрацював 28 років 1 місяць, за час виконання професійних обовязків він працював на різних посадах у шкідливих умовах праці.

Внаслідок чого він отримав професійне захворювання Хронічний бронхіт ІІ, дифузний пневмосклероз, ЛН І ст.

Висновком МСЕК від 19.01.2006 року йому було встановлено 25 % втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання.

Через отримане професійне захворювання він на теперішній час постійно хворіє, відчуває біль у грудній клітині. Його турбує загальна слабкість, безсоння, неможливість підняття важких речей. Все це й неможливість відновлення здоровя викликає у нього моральні страждання і переживання. Внаслідок всього цього він вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. Тобто, йому завдано моральну шкоду, яку і просив відшкодувати, стягнувши з відповідача по справі на його користь.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на ті ж самі підстави, просив позов задовольнити.

Представник відповідача - ПАТ «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу»в судовому засіданні проти позову заперечувала в повному обсязі, пославшись на ті підстави, що позивач працював на підземних роботах не тільки у ПАТ «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу», а й у ШУ «Ясинівське», шахті «Світанок»на протязі 28 років 1 місяця, однак просить лише їй підприємство відшкодувати моральну шкоду. Позивачеві висновком МСЕК від 19.01.2006 року було встановлено 25% втрати професійної працездатності, однак з 21.03.2007 року по 01.08.2011 року він продовжував працювати на різних посадах у різних підприємствах. Крім того, позивач отримує щомісячні страхові виплати у Відділенні виконавчої дирекції ФСС НВВПЗ м.Жданівка. Просила в позові відмовити.

Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Жданівка в судове засідання не зявилася, надала суду заяву з проханням розглянути справу в її відсутність, проти позову не заперечує.

На підставі наданих сторонами доказів та пояснень, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини:

Позивач ОСОБА_1 має загальний трудовий стаж 28 років 1 місяць в умовах дії шкідливих факторів, в тому числі і під час роботи у відповідача - ПАТ «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу»19 років 1 місяць, у період з 06.03.1982 року по 02.08.1997 року та з 08.01.2002 року по 21.12.2005 року та був звільнений в звязку з виходом на пенсію за стажем, згідно зі ст.38 КЗпП України (а.с. ).

Відповідно до акту санітарно-епідеміологічного обстеження обєкту від 25.10.2005 року (а.с. ), повідомлення про професійне захворювання від 28.11.2005 року (а.с. ), інформації про умови праці у ПАТ «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу»(а.с. ), згідно акту № 145 розслідування хронічного професійного захворювання від 16.12.2005 року (а.с. ) вбачається, що ОСОБА_1, працюючи у відповідача - ПАТ «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу», отримав хронічне професійне захворювання Хронічний бронхіт ІІ, фаза затихаючого загострення, дифузний пневмосклероз, ЛН І ст. - захворювання професійне з 2005 р. Обставини та причини виникнення професійного захворювання недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, тривала робота в умовах дії шкідливих факторів виробництва: запиленість повітря, несприятливий мікроклімат.

Відповідно до висновку МСЕК від 19.01.2006 року (а.с. ) ОСОБА_1 було встановлено з 12.01.2006 року безстроково 25 % втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання. Рекомендоване медикаментозне лікування.

Відповідно до виписок з історій хвороб (а.с. ) видно, що ОСОБА_1 систематично проходить лікування та обстеження з приводу отриманого професійного захворювання.

Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в п.3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя

і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч.2 указаної статті цього Кодексу, покладено на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі ст.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю і стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені у ст.1167 ЦК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у ПАТ «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу», яке створене для підземного видобутку вугілля і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата працездатності позивача у розмірі 25 % настали внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами - недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, тривала робота в умовах дії шкідливих факторів виробництва: запиленість повітря, несприятливий мікроклімат.

Отже, роботодавець не забезпечив створення нешкідливих умов праці.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з отриманим професійним захворюванням та втратою здоровя, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, висновком МСЕК, актом санітарно-епідеміологічного обстеження обєкту, повідомлення про професійне захворювання, інформації про умови праці, акту розслідування хронічного професійного захворювання та виписками з історій хвороб позивача (а.с. ).

При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів справедливості та розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, відсоток втрати професійної працездатності 25% з приводу отриманого професійного захворювання, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу у медичному лікуванні, вік позивача, час його роботи у відповідача в умовах дії шкідливих факторів виробництва.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач надмірна, і тому позов є таким, що підлягає частковому задоволенню у вигляді стягнення суми достатньої і необхідної для відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Згідно розяснень, викладених в п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з наступними змінами та доповненнями, до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк позовної давності.

Оскільки здоровя позивача, втратою якого він обґрунтовує заявлені вимоги, не відновлене, моральна шкода йому спричиняється постійно до відновлення здоровя. Тому суд приходить до висновку, що позивачем не порушено тримісячний строк позовної давності.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, тому судовий збір в розмірі 107,30 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.23, ст.1167 ч.2 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу», третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Жданівка Донецької області, про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 7500 грн. (сім тисяч пятсот гривень).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу» судовий збір в розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету: 22030001, ЄДРПОУ 37980638, банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: УДКСУ у м.Жданівка, код ЄДРПОУ (суду) 23599672, на користь держави.

Стягнуті суми вказані без стягнення податку з доходів фізичних осіб та інших обовязкових платежів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

.

Суддя: Макаганчук В.І.