Рішення № 26613363, 16.08.2012, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 0518/2188/2012

Провадження № 2/0518/259/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2012 року Жданівській міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді: Бузанова П.М.

при секретарі: Широковій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу»про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

01.08.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу»про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання у сумі 50 000 грн.

В обґрунтування позову посилається на наступні обставини:

так, при загальному трудовому стажі 34 роки 10 місяців, 32 роки 3 місяці він відпрацював на підземних роботах у вугільній промисловості зі шкідливими умовами праці, у томи числі й у відповідача - ПАТ «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу», звідки й був звільнений у 2008 році в звязку з переходом на пенсію.

В звязку з погіршенням стану здоровя, виникненням задишки при навантаженнях, кашлю, слабкості у період з 2008 року по 2011 рік він неодноразово знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні у ЦМЛ м.Жданівки, де був поставлений на облік з діагнозом: дифузний пневмосклероз.

У 2009 році було встановлено професійних характер його захворювання й встановлений діагноз: Хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, 2 стадія, помірна течія. Легенева недостатність 1-2 ст.

Внаслідок чого, 14.05.2009 року висновком МСЕК йому була первинно встановлена 3 група інвалідності в звязку з профзахворюванням та встановлено 40% втрати професійної працездатності.

За висновком МСЕК від 16.06.2011 року йому було повторно безстроково встановлено 3 групу інвалідності з 01.06.2011 року в звязку з профзахворюванням та встановлено 40% втрати професійної працездатності з 14.05.2011 року, а також протипоказано працювати у підземних умовах у контакті з пилом.

Через отримане профзахворювання та втрату профпрацездатності він постійно хворіє, відчуває сильний фізичний біль у грудній клітині через частий кашель, особливо у нічний час, не може заснути без прийняття ліків. навіть при незначному фізичному навантаженні у нього зявляється задишка, він відчуває постійну слабкість, швидко втомлюється. Хвороба постійно прогресує, що його дуже турбує, він став дратівливим, замкнутим, запальним, не може працювати.

Оскільки втрата працездатності спричиняє йому фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зв'язків, втрати нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного образу життя, необхідності додавати додаткові зусилля для організації життя, постійно лікуватися, йому завдано моральну шкоду, яку і просив відшкодувати, стягнувши з відповідача по справі на його користь одноразову грошову компенсацію в рахунок відшкодування такої моральної шкоди.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, надавши суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити позов.

Представник відповідача - ПАТ «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу»в судове засідання не зявився, надав суду заяву, в якій проти позову заперечує повністю та через неможливість зявитися до судового засідання просить суд перенести слухання справи на іншу дату а при неможливості перенесення провести розгляд справи без участі представника. Письмових заперечень на позовну заяву не надано, причини неявки в судове засідання не вказані.

Згідно ст.169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки в судове засідання сторін, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

Суд з заяви представника відповідача не вбачає поважних причин неможливості зявитися до судового засідання, а тому не знаходить законних підстав для можливості перенесення слухання справи, в звязку з чим вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача, за заявою представника відповідача.

На підставі наданих доказів судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини:

Позивач ОСОБА_1 перебував з відповідачем - ПАТ «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу»у трудових правовідносинах у період з 23.05.1995 року по 08.08.2008 року, працюючи у якості ГРОЗ 5 розряду з повним робочим днем під землею та був звільнений в звязку з виходом на пенсію за віком та має загальний стаж роботи в умовах впливу шкідливих факторів 32 роки 3 місяці (а.с. ).

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 20.02.2009 року (а.с. ), а також висновку ЛЕК від 30.01.2009 року (а.с. ) ОСОБА_1 встановлене професійне захворювання: Хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, 2 стадія, помірна течія. Легенева недостатність 1-2 ст. виникло через недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, тривалу роботу в умовах дії шкідливих факторів виробництва, а причиною захворювання є запиленість повітря на робочому місці ГРОЗ дільниці по видобутку вугілля підземного 90,2-116,5 мг/м3, при ПДК 10 мг/м3, під час 56,9-81,9% зміни, пил вуглепорідний із вмістом пилу SiО2 3,0-4,3%; ГРОЗ дільниці МДУ 29,3 мг/м3, при ПДК 10 мг/м3, під час 50,2% зміни, пил вуглепорідний із вмістом пилу SiО2 4,9%, дія фіброгенна.

За висновком МСЕК від 14.05.2009 року (а.с. ) ОСОБА_1 була первинно встановлена 3 група інвалідності в звязку з профзахворюванням та встановлено 40% втрати професійної працездатності.

За висновком МСЕК від 16.06.2011 року (а.с. ) ОСОБА_1 було повторно безстроково встановлено 3 групу інвалідності в звязку з профзахворюванням та встановлено 40% втрати професійної працездатності з 14.05.2011 року, а також протипоказано працювати у підземних умовах у контакті з пилом, токсичними газами, у несприятливих метеоумовах, важка фізична праця. Рекомендоване лікування у пульмонолога, терапевта, санаторно-курортне та медикаментозне лікування.

Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в и. 3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Вирішуючи питання про порушення позивачем строків звернення до суду суд виходить з того, що згідно розяснень, викладених в п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, з наступними змінами та доповненнями, до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк позовної давності. Оскільки здоровя позивача, втратою якого він обґрунтовує заявлені вимоги, не відновлене, моральна шкода йому спричиняється постійно до відновлення здоровя, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено тримісячний строк позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 указаної статті цього Кодексу , покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працював у ПАТ «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу», яке створене для підземного видобутку вугілля і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання ним трудових обов'язків, а саме недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, тривалу роботу в умовах дії шкідливих факторів виробництва, а причиною захворювання є запиленість повітря на робочому місці ГРОЗ дільниці по видобутку вугілля підземного 90,2-116,5 мг/м3, при ПДК 10 мг/м3, під час 56,9-81,9% зміни, пил вуглепорідний із вмістом пилу SiО2 3,0-4,3%; ГРОЗ дільниці МДУ 29,3 мг/м3, при ПДК 10 мг/м3, під час 50,2% зміни, пил вуглепорідний із вмістом пилу SiО2 4,9%, дія фіброгенна.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: висновками МСЕК, актом розслідування хронічного професійного захворювання, висновком ЛЕК, тяжкістю захворювання та його тривалістю, що свідчить про виникнення необхідності докладання додаткових зусиль з боку позивача для організації свого життя (а.с. ).

При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів справедливості та розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному та санаторно-курортному лікуванні, протипоказання щодо характеру та умов праці, вік позивача, час його роботи у відповідача в умовах дії шкідливих факторів виробництва.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і тому позов таким, що підлягає частковому задоволенню, у вигляді стягнення суми, достатньої і необхідної для задоволення причиненої шкоди.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 107,3 грн. на користь держави.

На підставі викладеного,керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст..ст. 153, 237-1 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 14500 (чотирнадцять тисяч пятсот) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу» судовий збір в розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету: 22030001, ЄДРПОУ: 37980638, МФО: 834016, банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, отримувач УДКСУ у м. Жданівка, код ЄДРПОУ (суду) 23599672.

Стягнуті суми вказані без стягнення обовязкових платежів.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

заяву задоволено частково

Суддя Жданівського міського

суду Донецької області ОСОБА_3