Рішення № 26613211, 01.08.2012, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 0518/2156/2012

Провадження № 2/0518/248/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2012 року Жданівський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Бузанова П.М.

при секретарі Широковій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Орендне підприємство «Шахта Жданівська» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок отриманої травми,

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Орендне підприємство «Шахта Жданівська» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:

Він є інвалідом третьої групи в звязку з трудовим каліцтвом. 25.11.1996 року о 17 год. при виконанні трудових обовязків на підприємстві відповідача при затягуванні рам арочної крепі на вентиляційному штреку шостої східної лави пласта Л6, впавши шматком породи з кровлі йому травмувало 2,3,4 та 5 пальці правої руки, яка знаходилась на верхняку рами. Він був госпіталізований у Жданівську ЦМЛ, де йому був встановлений діагноз розтрощування 2,3,4,5 пальців правої кисті до рівня основних фаланг. В результаті чого йому була проведена операція та ампутовано 2,3,4 та 5 палець правої кисті. По результатам проведеного розслідування даного нещасного випадку, був складений Акт по формі Н-1.

Після тривалого лікування 24.03.1997 року він був направлений на огляд МСЕК, яка встановила йому втрату професійної працездатності 50 %, з переоглядом через рік. Останнім оглядом МСЕК 11.04.2000 року йому було встановлено 40 % втрати професійної працездатності безстроково.

Після виписки з лікарні, за наполяганням адміністрації підприємства, він був переведений гірським майстром ділянки вентиляції та техніки безпеки. Через півроку праці по даній професії він був вимушений написати заяву про звільнення за ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням, так як не міг з наслідків трудового каліцтва виконувати роботу по займаній посаді.

Після звільнення з підприємства, щоб прогодувати родину, він неодноразово влаштовувався на роботу з різних професій, але через отриману травму він не міг виконувати свої трудові обовязки у повній мірі.

В звязку з отриманою травмою він був вимушений навчатися писати та виконувати роботу по дому лівою рукою, що вносило дискомфорт у звичайний спосіб його життя.

В звязку з наведеними обставинами просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду, спричинену внаслідок отримання травми в розмірі 50 000 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, надав суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутність, позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень на позов не надав.

Суд вивчивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Так, позивач ОСОБА_1 працював на ПАТ ОП «Шахта Жданівська»з 12.12.1990 року(а. с. 3 ).

З акту № 336 про нещасний випадок на виробництві від 27.11.1996 р.(а.с. 7) вбачається, що при затягуванні рам арочної крепі на вентиляційному штреку шостої східної лави, впавши шматком породи з крівлі ОСОБА_1 травмовано 2,3,4 та 5 пальці правої руки, яка знаходилась на верхняку рами.

Згідно епікризу з історії хвороби № 2884 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився на лікуванні в травматологічному відділенні Жданівської ЦМЛ з 26.11.1996 р. по 30.12.1996 г. з діагнозом: розтрощення 2,3,4,5 пальців правої кисті до рівня основних фаланг( а.с. 12).

Відповідно виписки з акту огляду МСЕК № 032096 від 24.03.1997 року ОСОБА_1 втратив 50 % професійної працездатності.

Відповідно витягу з акту огляду МСЕК до довідки № 234949 від 24.03.1997 р. ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності з переоглядом (а.с. 10).

Згідно довідки серії ДОН № 044710 від 11.04.2000 р. ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності безстроково (а.с. 11).

Відповідно довідки № 063395 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги, виданої оглянутому ОСОБА_1 11.04.2000 р. було встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках 40 % з 11.04.2000 року безстроково. (а.с. 13).

Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до встановлених фактичних обставин, суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини по відшкодуванню моральної шкоди у зв'язку з втратою працездатності при виконанні трудових обов'язків в період роботи на підприємстві вугільної промисловості.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 указаної статті цього Кодексу, покладено на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі ст. 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю і стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Факт заподіяння моральної шкоди, у зв'язку з втратою працездатності ОСОБА_1, на думку суду, доведено дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, актом про розслідування нещасного випадку, довідкою МСЕК, виписним епікризом.

До того ж, на думку суду, втрата позивачем працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено.

Суд бере до уваги характер немайнових витрат, які полягають у постійних переживаннях за свій стан здоровя. Позивач був первинно визнаний втратившим 50 % працездатності, після чого йому була встановлена третя група інвалідності. Суд бере до уваги характер та обсяг фізичних страждань позивача, враховує, що внаслідок травми йому було ампутовано 2,3,4,5 пальці правої руки, тривалість страждань та неможливість відновлення здоровя.

Відповідно до роз'яснень, які викладено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Суд вважає, що з урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, яких ОСОБА_1 зазнав, в тому числі і у зв'язку з втратою працездатності 40 %, змушення змінити свій спосіб життя, що доставляє йому незручності, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, моральна шкода підлягає стягненню з відповідача, але заявлений розмір позивачем суд вважає значно збільшеним, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 153, ст. 173, ст. 237-1 КЗпП України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 23, ч. 2 ст. 1167, ч. 1 ст. 1168 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Орендне підприємство «Шахта Жданівська» про відшкодування моральної шкоди, про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок отриманої травми, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Орендне підприємство «Шахта Жданівська» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» судовий збір в розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету: 22030001, ЄДРПОУ 37980638, МФО 834016, банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, отримувач УДКСУ м. Жданівка код ЄДРПОУ (суду 23599672).

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

заяву задоволено частково

Суддя Жданівського міського

суду Донецької області ОСОБА_2