Рішення № 26610502, 30.08.2012, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 0827/7200/12

пр. № 0827/2-2693/12

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2012 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Жупанової І.Б., при секретарі Брагіній І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю представників відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Запорізький абразивний комбінат»про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

26.07.2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, який в ході судового розгляду уточнив, в якому пояснив, що з 21.07.2010 року він працював на ПАТ «ЗАК»начальником транспортного цеху. 19.06.2012 року ним було подано заяву про звільнення з займаної посади за власним бажанням з 5.07.2012 року. 22.06.2012 року по комбінату було видано наказ № 135 від 22.06.2012 року про звільнення його з 5.07.2012 року за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Проте, не зважаючи на існування наказу № 135 від 22.06.2012 року, 4.07.2012 року вийшов наказ по комбінату № 70к від 4.07.2012 року, згідно якого його звільнено з 4.07.2012 року за систематичне невиконання службових обовязків без поважних причин на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважає, що наказ № 70к від 4.07.2012 року є незаконним, оскільки, по-перше, його було підписано без попередньої згоди на те профспілкової організації, по-друге, з 29.06.2012 року він перебував на лікарняному (листок непрацездатності серії АВА № 89728, виданий міською лікарнею № 8), у звязку з травмою грудної клітки. Про цей факт було відомо керівництву комбінату.

При звільненні йому не було виплачено грошових коштів за період з 01.07.2012 року по 4.07.2012 року та компенсації за 6 днів щорічної відпустки у розмірі 1350 грн. (посадовий оклад 4500 грн.; середня заробітна плата за 1 день: 4500 грн. : 20 роб. дн. = 225 грн.).

Крім того, позивач вважає незаконним наказ № 122 від 12. 06.2012 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді догани та стягнення з нього середньомісячної заробітної плати в розмірі 2896,83 грн. Підставою такого наказу стало виявлення нестачі, яка виникла до 2009 року (він прийнятий на роботу на комбінат лише в липні 2010 року) та обвинувачення його у неправильному відображенні результатів інвентаризації, хоча ст. 132 КЗпП України передбачено, що матеріальну відповідальність несуть робітники, з вини яких завдана підприємству шкода.

Також незаконним позивач вважає наказ № 95 від 16.05.2012 року, згідно якого його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за, начебто, невиконання ним вимог Стандарту СТП 00222226-276-2011 «Порядок обліку палива»та порушення п.п. 2.2.1, 4.1, 4.1.5 посадової інструкції № 19-01. А насправді підставою для догани був факт скоєння крадіжок начальником ділянки безрельсового транспорту та будівельної техніки ОСОБА_4, до яких він ніякого відношення не мав.

Після того, як його було звільнено з посади начальника транспортного цеху за систематичне невиконання службових обовязків без поважних причин на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України по теперішній час він не може влаштуватися на роботу. Такий ганебний запис у трудовій книжці говорить про те, що він сумлінно ці обовязки не буде виконувати на новому місці роботи. Позивач зазначає, що йому 30 років, він отримав вищу освіту, практично тільки розпочинає свою трудову діяльність, а його звільнено з грубими порушеннями трудового законодавства, йому фактично зламали життя, оскільки позбавили можливості влаштуватися на гідну роботу. Незаконне звільнення його з комбінату принижує його гідність та професійну репутацію, позбавляє його можливості взагалі влаштуватися на роботу відповідно до його освіти.

ОСОБА_3 того, сам факт такого незаконного звільнення заподіяв йому значної моральної шкоди, що призвело до моральних та душевних страждань. Так, після того, як його 5.07.2012 року було повідомлено про звільнення у нього відбувся нервовий зрив. Він був змушений звернутися за допомогою до лікарів, оскільки його психічний стан не дозволяв йому вести нормальний спосіб життя. Він чітко розумів, що звільнення з роботи з таким формулюванням призведе до того, що його сімя залишиться без коштів для існування, тому що на своєму утриманні він має вагітну дружину, яка не працює, та 5-річного сина.

Після звернення 6.07.2012 року до обласної клінічної лікарні його негайно госпіталізували, і він знаходився на стаціонарному лікуванні до 17.07.2012 року. Під час його лікування його дружина змушена була звертатися за матеріальною допомогою до родичів та друзів, оскільки були необхідні кошти на самі прості речі на харчування та лікування. У сімї були відсутні кошти зовсім, так як при звільненні йому не було виплачено ані копійки.

Враховуючи викладені обставини, позивач вважає, що неправомірними діями відповідача щодо його незаконного звільнення йому завдано моральну шкоду, оскільки такі незаконні дії призвели до того, що він опинився на лікарняному ліжку., а його сімя вагітна дружина на 7-му місяці вагітності, які й зовсім не можна хвилюватися, бо йдеться не тільки про її здоровя, а й про здоровя їхньої майбутньої дитини, опинилися не тільки у вкрай скрутному матеріальному становищі, а ще й в напруженому психологічному стані.

Враховуючи стан його здоровя, його психологічний стан та психологічний стан його вагітної дружини після незаконного звільнення, а також те, що це призвело до суттєвих змін його життя, зниження його професійного престижу, як працівника в очах його бувших підлеглих та співробітників, його ділової репутації в очах знайомих та роботодавців, до яких він звертався з приводу працевлаштування, час та зусилля, необхідні для відновлення його попереднього нормального життєвого стану, виходячи з принципу розумності, виваженості та справедливості, вважає невеликою компенсацію для підприємства відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

Що ж стосується майнової шкоди, позивач зазначив, що за період знаходження на лікарняному з 6.07.2012 року по 16.07.2012 року він витратив безпосередньо на лікування (медикаменти) 1979 грн.

Крім того, оскільки він вважає звільнення незаконним, то йому відповідач повинен оплатити листи непрацездатності в сумі 1296, 25 грн.

Оскільки до моменту подання позовної заяви він не може влаштуватися на роботу з підстав незаконного звільнення, то вважає, що відповідач повинен йому сплатити кошти за вимушений прогул виходячи із посадового окладу 4500 грн. за період з 17.07.2012 р. по 30.08.2012 р. у розмірі 5363, 34 грн., суму компенсації за невикористану відпустку у розмірі 980,7 грн., а також суму незаконно утриманих грошових коштів за наказом № 122 від 12.06.2012 р. у розмірі 2896, 83 грн.

Просить скасувати незаконні накази № 70 від 4.07.2012 р.. 3 122 від 12.06.2012 р., та 3 95 від 16.05.2012 р., змінити формулювання причин звільнення з «за систематичне невиконання службових обовязків без поважних причин начальника транспортного цеху ОСОБА_3 звільнити 4.07.2012 р. на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України»на «ОСОБА_3 начальника транспортного цеху звільнити 17.07.2012 р. за власним бажанням ст. 38 КЗпП України», допустивши негайне виконання рішення.

В судовому засіданні позивач змінений і уточнений позов підтримав в повному обсязі. Просить позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали в повному обсязі та пояснили, що вважають позовні вимоги безпідставно заявленими, накази про стягнення і про звільнення законними.

Вислухавши позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Позивачем в суді позовні вимоги в частині, що задовольняється судом, доведені дослідженими судом доказами, які відповідачем не спростовані, в іншій же частині позов не доведений, в звязку з чим суд відмовляє в його задоволенні в цій частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 59-61, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 64, 65 України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ ПАТ «Запорізький абразивний комбінат»№ 70к від 4.07.2012 року про звільнення ОСОБА_3 з посади начальника транспортного цеху з 4.07.2012 року за систематичне невиконання службових обовязків без поважних причин на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Визнати незаконним та скасувати наказ ПАТ «Запорізький абразивний комбінат»№ 122 від 12.06.2012 року в частині стягнення з ОСОБА_3 суми завданого збитку в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Визнати незаконним та скасувати наказ ПАТ «Запорізький абразивний комбінат»№ 95к від 16.05.2012 року в частині оголошення догани ОСОБА_3.

Змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_3 з посади начальника транспортного цеху ПАТ «Запорізький абразивний комбінат»з «за систематичне невиконання службових обовязків без поважних причин начальника транспортного цеху ОСОБА_3 звільнити з 04.07.2012 р. на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України»на «ОСОБА_3 начальника транспортного цеху звільнити 04.07.2012 р. за власним бажанням ст. 38 КЗпП України».

Стягнути з ПАТ «Запорізький абразивний комбінат»(код ЄДРПОУ 00222226, юридична адреса: 69014, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 44) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2: незаконно стягнутих грошових коштів за наказом № 122 від 12.06.2012 року у розмірі 2896,83 гривень, а також суму компенсації за невикористану щорічну відпустку у розмірі 980,70 гривень.

Стягнути з ПАТ «Запорізький абразивний комбінат»(код ЄДРПОУ 00222226, юридична адреса: 69014, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 44) збору у розмірі 214,60 грн. в дохід держави на р/р 31218206700009 , отримувач коштів УДКСУ у Шевченківському районі м. Запоріжжя 22030001, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38025367, Банк отримувача УДКСУ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУДКСУ у Запорізькій області , Код банку отримувача (МФО) 813015 , Код класифікації доходів бюджету 22030001 , Призначення платежу: Судовий збір, код 37408380, пункт 1.1.

Допустити негайне виконання рішення суду.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя