Рішення № 26608617, 01.08.2012, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 2/0516/644/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2012 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

при секретарі Костіній І.В.

з участю представника

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначає, що позивач є постачальником теплової енергії у багатоквартирні житлові будинки м.Дружківки.

У 2010році позивач вже звертався до міського суду із заявою про видачу судового наказу на суму 7803,53грн сплативши судові витрати в розмірі 30грн, та 09.12.2010року за № 2-н - 433 було видано судовий наказ на зазначену суму. Але 10.03.2011року ухвалою суду даний наказ скасовано.

Відповідно до ст. 118 ЦПК України звертаються із позовом.

22 жовтня 2008року між позивачем та відповідачем було укладено договір гарантії погашення заборгованості № 22-103/08 стосовно заборгованості на суму 3000грн.

Відповідно до п. 6 Договору у випадку невиконання вимог договору, підприємство має право звернутися до суду для захисту інтересів відносно стягнення загальної суми боргу, що виникла на час звернення до суду. Після звернення до суду даний договір вважається достроково розірваним.

Відповідач несвоєчасно сплачував за фактично отриману теплову енергію, у зв'язку з чим порушив умови договору.

Станом на 01 вересня 2010року за відповідачем личиться заборгованість перед позивачем за фактично отриману теплову енергію у сумі 7803,53грн (на час винесення судового наказу).

Просять стягнути з ОСОБА_2 на користь ОКП "Донецьктеплокомуненерго" заборгованість сумі 7803,53грн , також судові витрати в сумі 24,60грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 пояснила, що відповідач є споживачем теплової енергії за адресою вул.Радченко,58/100, м.Дружківка. Спожиті послуги оплачувала несвоєчасно, тому виник борг. У жовтні 2005року, коли була можливість погасити заборгованість по комуналним послугам банківськіми вкладами, відповідач здійснив таку оплату і 19 жовтня 2005року сплатив в рахунок боргу 2929,90грн. Але в наступному знову не сплачував спожиту теплову енергію і виник борг. У жовтні 2008року з відповідачем був укладений договір гарантії про погашення заборгованості за теплову енергію, в якому відповідач визнала суму боргу в сумі 3000 станом на 22.10.2008року і зобов'язалася її погасити протягом 24 місяців, сплачуючи щомісячно 125грн в рахунок боргу, а також поточні нарахування. Але умови не виконувала, сплатила у жовтні як борг 2015грн, потім у листопаді 2008року 400грн. поточні нарахування і більше оплати не надходило до липня 2010року. Такі обставини і були підставою для звернення до суду із наказом. Наказом №2-н-433 від 09.12.2010року з ОСОБА_2 було стягнуто борг за теплову енергію станом на 01.09.2010року в сумі 7803,53грн . Оскільки наказ було скасовано в подальшому, то позивач з тими ж вимогами і звернувся до суду з позовом. Вважає, що уклавши договір гарантії у жовтні 2008року відповідачка визнала борг, чим перервала позовну давність. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка позовні вимоги визнала частково в сумі 3876,39грн. Пояснила, що рішенням суду №2-1217/2004р від 30.03.2004року з неї було стягнуто на користь тепломережі 1005,91грн, в решті позову в сумі 1720,16грн відмовлено у зв'язку з пропуском строку давності. В жовтні 2005року з банківського вкладу нею було перераховано в рахунок послуг з теплопостачання 2929,90грн із яких тепломережа погасила і борг 1720,16грн, за яким їй було відмовлено по рішенню суда. За наказом позивач звернувся у вересні 2010року, з урахуваннмя строку давності період винен бути з вересня 2007рок по вересень 2010року. Станом на 01 вересня 2010р борг складав 7803,53грн . Таким чином сума боргу складає 3876,39грн із розрахунку : 7803,53 - 2106,98 - 1720,16. Визнала факт укладання договору гарантії у жовтні 2008року. Пояснила, що у зв'язку з тяжким матеріальним становищем вона не могла його виконувати. Сплатила тільки в листопаді 2008року 400грн. Просить в решті позову відмовити.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач є споживачем теплової енергії за адресою вул.Радченко , 58/109 м.Дружківка з 1997року ,що підтверджується поясненнями відповідача, адресною довідкою (а.с.21), особовим рахунком № 4180 на ім'я відповідача (а.с.2).

Судом встановлено, що 22 жовтня 2008року між позивачем та відповідачем був укладений договір гарантії № 22-103/08 про погашення заборгованості за теплову енергію (а.с. 11), відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 прийняла на себе зобов'язання погасити заборгованість за теплопостачання станом на 22.10.2008року в сумі 3000грн протягом 24 місяців з жовтня 2008року по вересень 2010року щомісячно в сумі 125грн, а також здійснювати оплату поточних нарахувань.

Згідно п. 6.1. цього договору у випадку невиконання умов договору по сплаті поточних платежів, а також щомісячної оплати заборгованості, відповідно п.2.1., п.2.2 договору більше 3-х місяців, позивач має право звернутися до суду за захистом своїх їнтересів з позовом про стягнення загальної заборгованості по сплаті послуг теплопостачання, яка виникла на момент звернення до суду.

Судом встановлено, що в рахунок боргу відповідачем сплачено 22 жовтня 2008року 215,97грн, що підтверджується поясненнями відповідача, і особовим рахунком (а.с.3).

Судом встановлено, що відповідач не виконувала умови договору щодо своєчасної оплати отриманих послуг з теплопостачання, а також заборгованості, чим порушила п. 1, п.2.1- 2.3 договору, що підтверджується особовим рахунком №4180 і посненнями відповідача, у зв'язку з чим станом на 01 вересня 2010року у відповідача виникла заборгованість за фактично отриману теплову енергію в сумі 7803,53грн (а.с.2-4).

Наявність у відповідача заборгованості підтверджує невиконання нею обовязків, передбачених п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №630, по своєчасній оплаті наданих послуг.

Судом встановлено, що у грудні 2010року позивач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 боргу станом на 01.09.2010року в сумі 7803,53. 09.12.2010року видано судовий нгаказ № 2н-433, яким стягнуто зазначену суму. Але ухвалою суду від 10 березня 2011року даний наказ скасовано, оскільки між сторонами виник спір про право (а.с.12,25).

Відповідно до ст. 105-1, 118 ЦПК України заявлені стягувачем ОКП "Донецьктеплокомуненерго" вимоги про стягнення з боржника ОСОБА_2 боргу станом на 01.09.2010року в сумі 7803,53грн, можуть бути розглянуті у позовному провадженні.

Оскільки відповідач добровільно заборгованість не сплачує, вона підлягає стягненню з неї в примусовому порядку в сумі 7803,53грн.

Суд не може погодитися з думкою відповідача, що в даному випадку можливо застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Згідно ст. 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має прва вимагати повернення виконаного, навіть , якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Відповідачка посилається, що рішенням суду № 1217/2004 від 30.03.2004року позивачу було відмовлено в сумі 1720,16грн. у зв'язку зі спливом строку давності. Але в жовтні 2005року відповідач в рахунок заборгованості за теплову енергію сплачує 2929,90грн, чим погасила майже весь борг станом на 01 листопада 2009р., в тому числі і борг в сумі 1720,16грн, відносно якого рішенням було відмовлено (а.с.27).

Суд вважає, що відповідно до ст. 267 ЦК України, відповідачка не має права вимагати повернення цієї суми.

Також, суд вважає, що уклавши договір № 22-103/08 у жовтні 2008року та сплативши 22 жовтня 2008року в рахунок боргу 215,97грн, відповідачка визнала свій борг, і згідно ст. 264 ЦК України перервала перебіг позовної давності, що дає позивачу право вимагати від відповідача погашення всієї суми боргу 7803,53грн.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 214,60грн.

На підставі ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, та керуючись ст.ст.526, 530 ЦК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами та доповненнями), суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго на рахунок №26006962494214 ПАТ «Перший Український ОСОБА_3" в м.Донецьк, МФО 334851, ЄДРПОУ 26221744 заборгованість за послуги з теплопостачання станом на 01 вересня 2010року в сумі 7803 (сім тисяч вісімсот три) грн. 53 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго на р/р 26005060163780 у КБ "Приватбанк" м.Краматорськ, МФО 335548, код ЄДРПОУ 05540853 судовий збір у сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 10денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Т.Л. Панова