Рішення № 26606931, 27.02.2012, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 27.02.2012 Справа № 2-3378/11

Номер провадження 2/814/436/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 лютого 2012 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Мусієнко Н.М.

при секретарі Явісенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Електрет-2 про стягнення боргу, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ „Електрет-2 про стягнення боргу, вказавши в заяві, що 27.10.2009 р. між ним та ТОВ «Електрет-2» був укладений договір безвідсоткової цільової позики № ДГ-0014403, відповідно до якого він надав безпроцентну цільову позику ТОВ «Електрет-2», для забезпечення статутної діяльності останнього, в розмірі 36263,70грн. з поверненням відповідно до графіку та кінцевим терміном 27.04.10р.

Але відповідачем кошти не повертаються, умови вищезазначеного договору не виконуються у звязку з чим позивач просить стягнути грошові кошти в розмірі 36263,70грн. основного боргу та суму боргу з розрахунку індексу інфляції в розмірі 3735,16грн. Також просить стягнути на його користь судові витрати у вигляді сплаченого держмита в розмірі 363,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та заявив клопотання про ухвалення заочного рішення.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання неодноразово не зявлявся, поважних причин неявки суду не повідомив, про час розгляду справи повідомлявся своєчасно у встановленому законом порядку.

У відповідності до ст.169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу в його відсутності, на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

На підставі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що 27 жовтня 2009року між сторонами був укладений договір безвідсоткової цільової позики № ДГ-0014403, на підставі якого позивачем внесено на рахунок ТОВ «Електрет-2» кошти в розмірі 36263,70грн., відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 14407 від 27.10.09р. Однак, відповідачем, взяті на себе зобовязання не виконуються, кошти, згідно графіку повернення коштів, позивачу не повертаються, чим порушуються відповідачем умови вищезазначеного договору, що в судовому засіданні підтверджується письмовими доказами по справі. Суму позики до теперішнього часу не повернуто.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, шляхом стягнення на користь позивача суми неповернутої позики за договором № ДГ-0014403 від 27.10.09 в розмірі 36263,70грн., підвищену суму боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 3735,16грн., разом 39998,86грн.

Також, відповідно до ст.88ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого держмита в розмірі 363,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 224-228 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 625, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ „Електрет-2 (р/р 26002319121241 в ЗОФ АКБ СР „Укрсоцбанк м.Запоріжжя, МФО 313010, ЄДРПОУ 32006197) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 39998,86грн.(тридцять девять тисяч девятсот девяносто вісім гривень 86коп.)

Стягнути з ТОВ „Електрет-2 (р/р 26002319121241 в ЗОФ АКБ СР „Укрсоцбанк м.Запоріжжя, МФО 313010, ЄДРПОУ 32006197) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 363,00грн. (триста шістдесят три гривні 00коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00грн. (сто двадцять гривень 00коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було проголошено рішення, має право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Мусієнко