Рішення № 26603933, 07.08.2012, Розівський районний суд Запорізької області

0823/342/2012

2/0823/92/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2012 смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

при секретарі судового засідання Літвіновій Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Розівського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт»(далі за текстом ТОВ «Розагропродукт») про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, третя особа без самостійних вимог відділ державного комітету України із земельних ресурсів у Розівському районі Запорізької області, -

В С Т А Н О В И В :

16 липня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Розагропродукт», в якому вказала, що вона на підставі державного акту є власником земельної ділянки площею 6,7894 га, розташованої на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області. За договором від 07 жовтня 2002 року, який було зареєстровано 15 жовтня 2002 року, матір позивачки передала належну їй земельну ділянку в оренду ТОВ «Розагропродукт»строком на 5 років, тобто до 15 жовтня 2007 року. Після смерті матері позивачка успадкувала право власності на земельну ділянку, набувши разом з цим права та обов'язки орендодавця за вищевказаним договором. ОСОБА_1, посилаючись на те, що після закінчення строку дії договору відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою без згоди позивача та без достатніх правових підстав, а також на вимогу позивача відмовляється у добровільному порядку повернути земельну ділянку, вимушена була звернутись до суду із вимогою про витребування належної їй земельної ділянки з чужого незаконного володіння, зобовязавши відповідача повернути її позивачу. Крім того, у заяві позивач просив стягнути з ТОВ «Розагропродукт»суму понесених нею судових витрат.

Позивач ОСОБА_1 у поданій до суду письмовій заяві, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі по тих підставах, які були вказані в заяві, просила позов задовольнити.

Позицію позивача підтримала його представник на підставі довіреності ОСОБА_2, надавши суду відповідну письмову заяву.

Відповідач ТОВ «Розагропродукт»в особі директора ОСОБА_3 письмово повідомив судові про те, що позов не визнає та заперечує проти його задоволення посилаючись на те, що відповідач, як орендар, після закінчення строку договору оренди продовжував користуватися належною ОСОБА_1 земельною ділянкою. Від позивача протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди не надійшло письмових заперечень проти цього, у звязку з чим відповідач вважав договір оренди поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Крім того, позивач ОСОБА_1 після закінчення терміну дії договору отримувала орендну плату за користування належною їй земельною ділянкою. За таких обставин відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1.

Представник третьої особи відділу державного комітету України із земельних ресурсів у Розівському районі Запорізької області у письмовій заяві не заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1.

Особи, які повинні брати участь у справі, у судове засідання не зявились, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, до суду подали заяви з проханням слухати справу без їх участі.

Виходячи з наведеного, а також положень ч.2 ст.158 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі.

У відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, зясувавши позицію позивача, вислухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_4 була власником земельної ділянки кадастровий №250 площею 6,7894 га, розташованої на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області. Земельна ділянка була їй передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі держаного акту серії ІІ-ЗП №035692, виданого згідно з розпорядженням Розівської районної державної адміністрації Запорізької області від 21 березня 2002 року №99 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 28 березня 2002 року за №30.

07 жовтня 2002 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Розагропродукт»було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки на термін 5 років. Строк дії договору з дня його державної реєстрації, а саме, з 15 жовтня 2002 року до 15 жовтня 20007 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії I-ЖС №039932, виданого 13 червня 2006 року виконавчим комітетом Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, орендодавець ОСОБА_4 померла 12 червня 2006 року, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за №07.

Після смерті ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 набула право власності на належну померлій земельну ділянку, набувши разом з цим права та обов'язки орендодавця за вищевказаним договором. Зазначене підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №934081, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 березня 2009 року серії ВМВ №499290, реєстр № 614 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 16 червня 2010 року за №011027900003.

Після закінчення терміну дії договору оренди, тобто після 15 жовтня 2007 року, відповідач продовжує обробляти вказану земельну ділянку, власником якої є позивач, і в добровільному порядку повертати її не бажає, вважаючи, що дія договору оренди є поновленою на той самий строк.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Вказана норма зазначена і у п. 9.2 договору оренди, який укладений між сторонами.

Згідно статті 33 Закону України «Про оренду землі»після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обовязки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Частиною 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Частиною 1 статті 34 Закону України «Про оренду землі», зокрема, визначено, що у разі припинення договору оренди землі орендар зобовязаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Автоматичне продовження або поновлення дії договору у разі відсутності письмових заперечень орендодавця проти продовження користування ділянкою орендарем умовами зазначеного договору не передбачено.

Суд також зазначає, що статтею 33 Закону України «Про оренду землі»також не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише зазначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

Відповідно до статті 18, частини 1 статті 29 Закону України «Про оренду землі», частини 1 статті 210, частини 3 статті 640 ЦК України, частини 2 статті 125 ЗК України договір оренди землі підлягає державній реєстрації і є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Згідно пункту 17 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, перереєстрація, а також поновлення договорів оренди проводиться в порядку, встановленому для їх державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, підписаного сторонами 15 жовтня 2002 року, державна реєстрація іншого договору між позивачем та відповідачем не відбувалась. Отже поновлений договір між сторонами не укладався.

Таким чином, із закінченням строку дії договору оренди відповідач втратив правові підстави для володіння спірною земельною ділянкою та статус землекористувача і ніяких передбачених законом та умовами договору дій по поновленню цього статусу не вчинив.

Разом з тим, обовязковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, яка її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у неї таких документів є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність між сторонами правовідносин, до яких підлягають застосуванню вищевказані норми матеріального права, а також стст.386,387 ЦК України, згідно яких держава забезпечує рівний захист прав усіх субєктів права власності, а власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що відповідають переліченим нормам закону, доведеними вищевказаними належними та допустимими доказами. Суд, виходячи із встановлених обставин справи, прийшов до висновку про безпідставність перебування у відповідача ТОВ «Розагропродукт»земельної ділянки, належної позивачу ОСОБА_1, а тому вимоги останньої підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, суд в порядку ст.88 ЦПК України має підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім судових витрат в сумі 1735 грн. 84 коп., а саме, в межах суми сплаченого судового збору при предявленні позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись стст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, - задовольнити.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт»(юридична адреса: 70300, Запорізька область, Розівський район, смт Розівка, вул. Вокзальна, буд.14, код ЄДРПОУ 30082229) повернути позивачеві ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер № 250 площею 6,7894 га, яка розташована на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області і належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯК №934081, у стані, який існував до часу порушення, а саме, у задовільному стані, придатному для використання згідно з цільовим призначенням.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт»на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1735 (однієї тисячі сімсот тридцяти пяти) гривень 84 (вісімдесяти чотирьох) копійок.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Т.М. Кущ

07.08.2012