Рішення № 26603560, 16.10.2012, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу: 16.10.2012

Справа № 2-3615/11

Номер провадження 2/818/892/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 року

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.

при секретарі Григоренко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського районного суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства „Креді ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 акціонерне товариство „Креді ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17 листопада 2010 року Акціонерне товариство «ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК», повним правонаступником якого є ОСОБА_4 акціонерне товариство «КРЕДІ ОСОБА_1» та фізична особа резидент України ОСОБА_5 уклали кредитний договір № 089/761701.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.4.1 вказаного договору позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 95 539,00 грн. 00 коп. зі сплатою щомісячної процентної винагороди у розмірі 17,90 % річних строком до 16.11.2017 року, а відповідач взяв на себе обовязок повернути кредит згідно з графіком погашення кредиту.

Також, 17 листопада 2010 року між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем був укладений договір застави № Z/165894, відповідно до якого в забезпечення виконання зобовязань, передбачених кредитним договором № 089/761701 від 17.11.2010 року відповідач ОСОБА_2 передав позивачу в заставу належне йому майно, а саме: автомобіль марки Nissan , модель Almera Classic, 2010 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) № KNMCSHLASAP790864, державний номерний знак НОМЕР_1.

Крім того, 17 листопада 2010 року між відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_2 та позивачем був укладений договір поруки № 15.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 вказаного договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником, тобто відповідачем ОСОБА_2, взятих на себе зобовязань по кредитному договору № 089/761701 від 17.11.2010 року, поручитель ОСОБА_3 та позичальник ОСОБА_2 несуть солідарну відповідальність перед позивачем на всю суму заборгованості, на момент подання позовної заяви.

Позивачем були виконанні всі прийняті на себе зобовязання за вищезазначеним договором в повному обсязі, але, не зважаючи на це, відповідач порушив умови кредитного договору № 089/761701 від 17.11.2010 р., а саме п.п. 1.1, 1.4.1, 1.4.2, 3.3.2, 3.3.7, 5.2, тим самим не виконав його вимоги щодо повернення одержаного кредиту, сплати відсотків, комісійної винагороди, пені у встановлені договором терміни, у звязку з чим станом на 16.09.2011 року виникла заборгованість в розмірі 44 169 грн. 85 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 41 030,11 грн.; прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 0,00 грн.; заборгованість за процентами за період з 16.08.2011 року по 16.09.2011 року у розмірі 612,03 грн.; прострочена заборгованість за процентами у розмірі 2 448,12 грн.; заборгованість за комісійною винагородою за період з 26.08.2010 року по 14.09.2010 року у розмірі 120,68 грн.; пеня за простроченим кредитом, простроченими процентами у розмірі 79,59 грн.

Також позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідачів з вимогами про здійснення погашення суми заборгованості, однак вимоги були залишені відповідачами без уваги, у звязку з чим звернувся до суду з позовною заявою.

Під час розгляду цивільної справи, відповідач ОСОБА_2 частково здійснив погашення суми заборгованість, у звязку з чим представником позивача була подана заява про зменшення розміру позовних вимог.

Позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на їх користь суму заборгованості за кредитним договором № 089/761701 від 17.11.2010 року у розмірі 40 909 грн. 85 коп., а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 409 грн. 09 коп., та витрати повязані з інформаційно- технічним забезпеченням розгляду цивільної справи у розмірі 120 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7 з позовними вимогами Публічного акціонерного товариства „Креді ОСОБА_1 не погодились, просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог на підставі наданого заперечення на позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.124 ч.2 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 57, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 17 листопада 2010 року Акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк, повним правонаступником якого є ОСОБА_4 акціонерне товариство «Креді ОСОБА_1» та фізична особа резидент України ОСОБА_5 уклали кредитний договір № 089/761701.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.4.1 кредитного договору, позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 95 539,00 грн. 00 коп. зі сплатою щомісячної процентної винагороди у розмірі 17,90 % річних строком до 16.11.2017 року, а відповідач взяв на себе обовязок повернути кредит згідно з графіком погашення кредиту, що підтверджується заявою-анкетою на отримання кредиту для купівлі нового автомобіля від 30.09.2012 року таплатіжним дорученням №2 від 17.11.2010 року.

Відповідно до підпунктів 3.3.2, 3.3.7 та 5.2 кредитного договору, відповідач зобовязаний погашати суму кредиту (частину кредиту) в строки згідно умов цього договору та сплачувати банку нараховані проценти та комісійну винагороду за користування кредитом в порядку, визначеному п. 2.4 цього договору та повернути в повному обсязі кредит, сплатити нараховані проценти та комісію за фактичний час його використання та можливі штрафні санкції, в порядку та у випадках, визначених цим договором.

Відповідно до підпункту 3.4.2 кредитного договору, позичальник має право достроково частково або повністю повернути кредит та погоджується з тим, що в разі внесення позичальником суми платежу, що на 10 % або більше перевищує суму платежу по кредиту та процентам, вказану у додатку № 1 до цього договору, в день повернення кредиту відбувається дострокове часткове погашення кредиту та змінюється графік платежів шляхом зменшення останнього платежу або кількості платежів, при цьому розмір щомісячного платежу по кредиту та процентам залишається незмінним.

З урахуванням вказаного положення кредитного договору слідує, що боржник зобовязаний був погашати кредитну заборгованість у відповідності із графіком (Додатком № 1 до кредитного договору) у сумах, які визначені в ньому, при цьому при достроковому внесенні коштів, відбувається погашення останніх платежів та таким чином автоматично скорочується термін дії кредитного договору, оскільки графік погашення передбачає рівновеликі грошові виплати через однакові проміжки часу впродовж певного періоду (ануїтет).

Пунктами 2.5, 2.6 кредитного договору, визначено, що у випадку виникнення простроченої заборгованості, погашення кредиту здійснюється у такій послідовності: можливі штрафні санкції, прострочені проценти, прострочена заборгованість за кредитом (частиною кредиту), нараховані проценти, поточна заборгованість за кредитом (частиною кредиту).

При цьому, п. 2.6 кредитного договору визначено, що позичальник погоджується, що банк має право змінити черговість погашення визначених вище зобовязань на власний розсуд, при цьому такі зміни не підлягають додатковому узгодженню з позичальником та внесенням відповідних змін до договору.

Також, 17 листопада 2010 року між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем був укладений договір застави № Z/165894, відповідно до якого в забезпечення виконання зобовязань, передбачених кредитним договором № 089/761701 від 17.11.2010 року відповідач ОСОБА_2 передав позивачу в заставу належне йому майно, а саме: автомобіль марки Nissan , модель Almera Classic, 2010 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) № KNMCSHLASAP790864, державний номерний знак НОМЕР_1.

Пунктом 3.3.4 кредитного договору визначено, що позичальник зобовязаний застрахувати майно, що буде передане в заставу, в повному обсязі в страховій компанії, погодженій (рекомендованій) банком.

Страхування майна від настання збитків за ризиками КАСКО здійснюється на строк дії кредитного договору. Періодичність поновлення страхування повинна бути узгоджена з банком.

17.11.2010 року між відповідачем ОСОБА_2, АТ „СК „АХА Страхування та ПАТ „Індекс-банк був укладений договір страхування № 17132-а/10 зп.

Крім того, 17 листопада 2010 року між відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_2 та позивачем був укладений договір поруки № 15.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником, тобто відповідачем ОСОБА_2, взятих на себе зобовязань по кредитному договору № 089/761701 від 17.11.2010 року, поручитель ОСОБА_3 та позичальник ОСОБА_2 несуть солідарну відповідальність перед позивачем на всю суму заборгованості, на момент подання позовної заяви.

Відповідно до розрахунку наданому суду, станом на 16.09.2011 року відповідач має заборгованість в розмірі 44 169 грн. 85 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 41 030,11 грн.; прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 0,00 грн.; заборгованість за процентами за період з 16.08.2011 року по 16.09.2011 року у розмірі 612,03 грн.; прострочена заборгованість за процентами у розмірі 2 448,12 грн.; заборгованість за комісійною винагородою за період з 26.08.2010 року по 14.09.2010 року у розмірі 120,68 грн.; пеня за простроченим кредитом, простроченими процентами у розмірі 79,59 грн.

12.09.2012 року відповідач ОСОБА_2 частково погасив суму заборгованості, а саме ним було сплачено в рахунок погашення простроченої заборгованості за кредитом грошові кошти у сумі 3 260 грн. 00 коп., таким чином заборгованість відповідача за кредитним договором становить 40 909 грн. 85 коп.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобовязаний виконувати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

В силу 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не

приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, якщо позичальник затримує повернення чергової частини позики.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, в разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з положеннями ст. 543 Цивільного кодексу України, при солідарному обовязку кредиторові надається право на власний розсуд вимагати виконання зобовязання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.

Згідно з п.27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, виходячи з принципу процесуального рівноправя сторін та враховуючи обовязок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Що стосується заперечень відповідача ОСОБА_2, стосовного того, що кредитним договором не передбачено, що у разі виникнення страхового випадку сума грошей перераховується на рахунок банку в рахунок погашення кредиту за ініціативою страхової компанії, суд не може з ними погодиться у звязку з наступним.

Як встановлено судом 30 січня 2011 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ОСОБА_2

17.11.2010 року між відповідачем ОСОБА_2, АТ „СК „АХА Страхування та ПАТ „Індекс-банк був укладений договір страхування № 17132-а/10 зп.

Згідно Закону України „Про страхування, зокрема ч.4 ст.3, страхувальники, при укладенні договорів страхування, мають право призначити вигодонабувача для отримання страхового відшкодування.

Таким вигодонабувачем при укладенні договору страхування, відповідачем ОСОБА_2 був визначений ПАТ „Індекс банк, який є єдиними вигодонабувачем за договором страхування і який не може бути змінений без його письмового погодження. В тому числі умовами договору страхування, насамперед п. 25.14, визначено, що при визнані страховиком події страховим випадком, страхове відшкодування виплачується особі вказаній у листі вигодонабувача. Оскільки страховий випадок був визнаний, як тотал, тобто повна втрата транспортного засобу, позивачем було прийнято рішення направити страхове відшкодування в розмірі 57 595 грн. 84 коп. на рахунок погашення кредитних зобовязань за кредитним договором.

Відповідно до деталізованого розрахунку, якій міститься в матеріалах цивільної справи, станом на 16.09.2011 року, показано алгоритм виникнення простроченої заборгованості за кредитом, відсотками, за схемою: план-факт, показано всі платежі, що зараховувалися в рахунок погашення простроченої та поточної заборгованості за кредитом та відсотками за період з 17.11.2010 року по 16.09.2011 року, зроблено відомість нарахування відсотків за кредитом, в якій показано періоди нарахування, залишок заборгованості на який нараховувалися проценти, база нарахування, приведено розшифровку зарахування коштів у сумі 57595 грн. 84 коп., які надійшли 13.04.2011 року на транзитний рахунок № 37396840000002 в ПАТ "КРЕДІ ОСОБА_1", МФО 300614, код ЄДРПОУ 14361575, з призначенням платежу "Страхове відшкодування згідно договору страхування №17132Г-а/10ЗП від 17.11.2010 року".

Із наведеної деталізації розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед позивачем вбачається, що всі платежі, які надішли в рахунок погашення кредитної заборгованості зараховано в її погашення, у звязку з чим суд вважає що банком обгрунтовано було зараховано кошти, які надішли як страхове відшкодування на погашення поточної заборгованості позичальника за кредитним договором, з метою зменшення суми нарахування відсотків, які повинен повертати позичальник за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Враховуючи, що відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 порушились умови кредитного договору та договору поруки, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України, витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита у розмірі 409 грн. 09 коп. та витрат повязаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду цивільної справи у розмірі 30 грн. 00 коп. підлягають солідарно стягненню з відповідачів.

Керуючи ст.ст. 7, 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 610, 612, 625, 1049, 1050 ЦК України, , суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1»суму заборгованості за кредитним договором № 089/761701 від 17.11.2010 року в розмірі 40 909 (сорок тисяч девятсот девять) грн. 85 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1»витрати по сплаті державного мита у розмірі 409 (чотириста девять) грн. 09 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Орджонікідзевського

районного суду м. Запоріжжя:ОСОБА_8