Постанова № 26601176, 26.06.2012, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

0508/1706/2012

ПОСТАНОВА

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 года Вороиловський районний суд м. Донецька

ускладі:

головуючої судді Лагоди К.О.

при секретарі Кулініч Н.О.

прокуророві Скок В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку скаргу ОСОБА_1 на відповідь прокуратури області щодо його звернення від 16.04.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ворошиловського районного суду м. Донецька із заявою щодо незгоди із відповіддю, яка була надана прокуратурою Донецької області за його зверненням від 16.04.2012 року.

Заявник вказує, що 16.04.2012 року звернувся до прокуратури Донецької обасті із заявою про порушення кримінально-процесуального законодавства України при поновленні та провадженні слідства органом дізнання по кримінальній справі № 81-325 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст. 15. ч.2, ст. 302 ч. 2 КК України.

25.05.2012 року прокуратурою Донецької області ОСОБА_1 надано відповідь, згідно якої не вбачається підстав для прокурорського реагування, однак, заявник не згоден із вказаною відповіддю і вважає, що прокуратура області поверхово та не вповному обсязі вивичила факти, наведені ним у заяві.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, пояснив, що прокуратурою області розглянуто звернення ОСОБА_1 від 16.04.2012 та 27.04.2012 р. щодо неналежного розслідування кримінальної справи, а також з інших питань.

Вказав, що в провадженні СУ ГУМВС України в Донецькій області перебувала кримінальна справа № 81-325 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 302 ч.2 КК України, порушена 25.06.2004 року та кримінальна справа № 81-1275 за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч.2, 149 ч.2 КК України, порушена 24.01.2009.

У ході розслідування кримінальної справи № 81-325 16.03.2009 склад злочину перекваліфіковано зі ст.ст. 15 ч.2, 302 ч.2 КК України на ст. 149 ч.2 КК України та стосовно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ст. 149 ч.2 КК України, яку обєднано в одне провадження з кримінальною справою № 81-1275.

26.03.2009 за результатами розслідування кримінальну справу № 81-1275 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч.2, 149 ч.2, 149 ч.2 КК України в порядку ст. 232 КПК України направлено до Центрально-Міського районного суду м. Макіївки для розгляду її по суті. За результатами судового розгляду справи вироком суду від 15.11.2011 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ст. 149 ч.2 КК України та призначено покарання у вигляді девяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.

На зазначений вирок суду ОСОБА_1 подано апеляцію, за результатами якої 29.03.2012 Апеляційним судом Донецької області її задоволено, вирок місцевого суду від 15.11.2011 скасовано та справу направлено для проведення додаткового розслідування.

Стосовно вимог ОСОБА_1 про закриття кримінальної справи № 81-325 на підставі ст. 6 п.4 КПК України, у звязку з набранням чинності Закону України «Про амністію»від 12.12.2008 № 660-VI, прокуратура Донецької області у відповіді зазначила, що вони є необгрунтованими, оскільки, у ході розслідування кримінальної справи № 81-325 16.03.2009 склад злочину перекваліфіковано зі ст.ст. 15 ч.2, 302 ч.2 КК України на ст. 149 ч.2 КК України та стосовно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ст. 149 4.2 КК України.

Начальником управління нагляду прокуратури Донецької області ОСОБА_2, у відповіді зазначено, що за вчинення злочину, передбаченого ст. 149 ч.2 КК України визначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від пяти до дванадцяти років. Відповідно до ч.5 ст. 12 КК України зазначений злочин є особливо тяжким. Згідно зі ст.ст. 1, 6 Закону України «Про амністію»від 12.12.2008 року звільненню від кримінальної відповідальності підлягають особи, що вчинили умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими.

Крім того, згідно з п. «з»ст. 7 Закону України «Про амністію»від 12.12.2008 року амністія не застосовується до осіб, яких притягнуто до кримінальної відповідальності за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо людини (ст. 149 КК України).

Враховуючи викладене, прокуратурою області підстав для закриття кримінальної справи, звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та вжиття заходів прокурорського реагування не встановлено.

Суд, заслухавши думку прокурора, вивичивши надані матеріали, вважає, що доводи ОСОБА_1, викладені у скарзі не знайшли свого підтвердження.

Так, згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Встановлено, що начальником управління нагляду прокуратури Донецької області ОСОБА_2 надано повну, об`єктивну відповідь, яка відповідає вимогам діючого законодавства. При вивчені матеріалов судом встановлено, що прокуратурою області висвітлені усі питання, вказані заявником, надане роз`яснення по наведеним ОСОБА_1 обставинам із посиланням на відповіді норми закону.

На підставі викладено, керуючись ст. 55 Конституції України, Глави 22 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо незгоди із відповіддю дпрокуратури Донецької області відмовити.

На постанову може бути подана апеляція в апеляційний суд Донецької області через даний суд протягом 7 діб після оголошення.

Постанова надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька К.О. Лагода