Ухвала суду № 26596211, 28.02.2012, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 28.02.2012

Справа 2-181

2012

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«28»лютого 2012 року

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.

при секретарі Фєдєчкіної А.В.

за участю прокурора Лисенко І.С.

представника ОСОБА_1 сільської ради ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 сільської ради до ОСОБА_5 про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, за участю третьої особи відділу Держкомзему у Мелітопольському районі Запорізької області та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 сільської ради про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться цивільна справа за позовом Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 сільської ради до ОСОБА_5 про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, за участю третьої особи відділу Держкомзему у Мелітопольському районі Запорізької області та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 сільської ради про стягнення коштів.

24.02.2012 року від ОСОБА_1 сільського голови надійшла заява, в якій він просить забезпечити позов, а саме:

- заборонити відділу Держкомзему у Мелітопольському районі вчиняти будь-які дії щодо перереєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2323082006:09:001:0004, площею 1,0000 га, розташовану у с. Привільне Мелітопольського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, належну ОСОБА_5 на підставі державного акту серії ЯК №850907;

-заборонити відділу Держкомзему у Мелітопольському районі вчиняти будь-які дії щодо перереєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2323082000:09:001:005, площею 0,4000 га, розташовану у с. Привільне Мелітопольського району Запорізької області, цільове призначення для розміщення та обслуговування АЗС, ГНС, СТО, готелю та кафе, належну ОСОБА_5 на підставі державного акту серії ЯК № 850908,

- заборонити ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, перереєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2323082000:09:001:0004, площею 1,0000 га, розташовану в с. Привільне Мелітопольського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка належить йому на підставі державного акту серії ЯК № 850907.

- заборонити ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, перереєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2323082000:09:001:005, площею 0,4000 га, розташовану у с. Привільне Мелітопольського району Запорізької області, цільове призначення - для розміщення та обслуговування АЗС, ГНС, СТО, готелю та кафе, яка належить йому на підставі державного акту серії ЯК № 850908.

Заява обґрунтована тим, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може призвести до відчуження ОСОБА_5 земельних ділянок, право власності на які ним отримано на підставі завідомо підроблених документів, що призведе до неможливості виконання судового рішення про повернення за належністю ОСОБА_1 сільській раді земельних ділянок площею 1,4 га, які вибули із власності сільської ради у результаті незаконних дій ОСОБА_6

Крім того, 24 лютого 2012 року від ОСОБА_1 сільського голови надійшла заява про розєднання позовних заяв Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 сільської ради до ОСОБА_5 про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 сільської ради про стягнення коштів.

Заява обґрунтована тим, що вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 28.12.2011 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 364 ч.2, 366 ч.2 КК України. Вирок суду відносно ОСОБА_6 набрав законної сили 13.01.2012 року.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що у результаті незаконних дій ОСОБА_6 ОСОБА_5 незаконно отримав державні акти про право власності на земельні ділянки у с. Привільне площею 1 га та 0,4 га., а отже саме в результаті незаконних дій ОСОБА_6 із власності ОСОБА_1 сільської ради вибула земельна ділянка загальною площею 1,4 га.

Тобто, вироком суду, який набрав законної сили доведено, що шкода ОСОБА_5 завдана злочинними діями ОСОБА_6, а не діями ОСОБА_1 сільської ради.

Статтею 175 ЦК України визначено, що територіальні громади відповідають за своїми зобовязаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернуто стягнення.

Таким чином, позов Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 сільської ради до ОСОБА_5 про скасування державних актів про право власності на земельну ділянку та зустрічний позов ОСОБА_5 про стягнення коштів виникають з різних правовідносин, у звязку з чим, мають розглядатись у самостійних провадженнях.

Також, 28 лютого 2012 року від представника відповідача ОСОБА_3 також надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на розрахункові рахунки ОСОБА_1 сільської ради №33219813700176, коди отримувача 34676932, код банку отримувача 813015, банк отримувача ГУДКУ в Запорізькій області.

Заява обґрунтована тим, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 224298 від 12.02.2009 року ОСОБА_5 належала земельна ділянка, загальною площею 1,4 га, яка розташована у с. Привільне Мелітопольського району Запорізької області. Даний державний акт видано на підставі рішенням сесії ОСОБА_1 сільської ради за № 11 від 22.01.2009 року «Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5С.».

На підставі рішення ОСОБА_1 сільської ради № 11 від 22.12.2009 року ОСОБА_5 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення частини земельної ділянки площею 0,4 га за рахунок земель, які перебувають у власності ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства та на земельну ділянку для розміщення та обслуговування АЗС, ГНС, СТО, готелю та кафе.

24.06.2010 року зареєстровано два державних акти на право власності на земельну ділянку площею 1 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, та земельну ділянку площею 0,4 га, цільове призначення - для розміщення та обслуговування АЗС, ГНС, СТО, готелю та кафе.

Однак пізніше ОСОБА_5 стало відомо, що рішення ОСОБА_1 сільської ради № 22 від 06.09.2007 року «Про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», № 11 від 22.01.2009 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5С.», № 11 від 22.12.2009 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ОСОБА_5С.», № 23 від 17.05.2010 «Про затвердження проекту відведення щодо зміни цільового використання земельної ділянки ОСОБА_5С.»ОСОБА_1 сільський голова ОСОБА_6 начебто виготовив без дійсного розгляду та вирішення депутатами зазначених питань по суті.

Позовні вимоги прокуратури про скасування державної реєстрації державних актів на право приватної власності на землю призведуть до того, що ОСОБА_5 будуть даремно витрачено багато зусиль та часу, а також значних грошових коштів для правомірного отримання у власність земельних ділянок, які фактично до цього ОСОБА_5 й належали, але з іншим цільовим призначенням.

Оскільки на виготовлення проектів, державних актів та іншої технічної документації ОСОБА_5 було витрачено 33 610 грн., а також те, що діями ОСОБА_1 сільської ради йому була завдана моральна шкода, яку він оцінює в 60 000 грн., просить накласти арешт на рахунки Новободанівської сільської ради на вказану суму, оскільки невжиття заходів забезпечення позову можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду .

Представник позивача ОСОБА_1 сільської ради ОСОБА_2 в судовому засіданні обидва заявлених ним клопотання підтримав в повному обсязі, вважає, що є всі підстави для розєднання позовних вимог за позовом Мелітопольського міжрайонного прокурора до ОСОБА_5 про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та зустрічних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1 сільської ради про стягнення коштів. Крім того, ОСОБА_1 сільська рада не є належним відповідачем по зустрічному позову, а належним відповідачем повинен виступати ОСОБА_6 Також підтримує клопотання про забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, перереєстрацію права власності на спірні земельні ділянки, оскільки невжиття вказаних заходів забезпечення позову може призвести до відчуження ОСОБА_5 земельних ділянок, право власності на які ним отримано на підставі завідомо підроблених документів. У клопотанні представнику відповідача ОСОБА_3 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рахунки сільради просить відмовити, оскільки на рахунок сільради надійшла не вся сума. З суми 33 610 грн., про які йде мова в зустрічній позовній заяві, ОСОБА_1 сільська рада отримала лише 60%, а інші 40% пішли до обласної та районної ради, що передбачено ст. 69 Бюджетного кодексу України. Також сільська рада отримала земельний податок в сумі 1 376 грн. Більше коштів сільська рада ніяких не отримувала.

Прокурор Лисенко І.С. в судовому засіданні підтримала в повному обсязі заявлені клопотання ОСОБА_1 сільської ради, вважає, що є всі підстави для розєднання позовних вимог та забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, перереєстрацію права власності на спірні земельні ділянки, оскільки невжиття вказаних заходів забезпечення позову може призвести до відчуження ОСОБА_5 земельних ділянок, право власності на які ним отримано на підставі завідомо підроблених документів. У клопотання представнику відповідача ОСОБА_3 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рахунки сільради просить відмовити, оскільки заходи забезпечення позову повинні бути співмірними, а на рахунок сільради надійшла не вся сума, про які йде мова в заявленому клопотанні.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 повністю підтримав заявлене ним клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки ОСОБА_1 сільської ради, в клопотаннях ОСОБА_1 сільської ради просить відмовити, оскільки вони оформлені не належним чином, так клопотання про розєднання позовів підписано ОСОБА_1 сільським головою, а на першому аркуші клопотання зазначено, що заявником є Мелітопольський міжрайонний прокурор в інтересах ОСОБА_1 сільської ради. До клопотання про забезпечення позову, поданого ОСОБА_1 сільським головою не надана квитанція про сплату судового збору за подання вказаної заяви, що також перешкоджає його розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_4 повністю підтримала доводи представника ОСОБА_3

Суд, вивчивши доводи заявлених клопотань, думку учасників процесу, матеріали цивільної справи приходить до наступних висновків:

Відповідно до вимог ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.4 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються також її копії відповідно до кількості осіб щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Разом з тим, в порушення вимог ч.4 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову поданої ОСОБА_1 сільським не було додано ні копії заяв, ні документа, що підтверджує сплату судового збору за подання відповідної заяви.

З урахуванням вимог ч.8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Прокурор Лисенко І.С. в судовому засіданні не обґрунтувала своїх доводів на підтвердження необхідності задоволення клопотання ОСОБА_1 сільської ради про забезпечення позову, яке подано з порушенням вимог ч.4 ст. 151 ЦПК України.

Таким чином, заяву про забезпечення позову, подану ОСОБА_1 сільським головою слід йому повернути.

Крім того, дійсно відповідно до ч.2 ст. 126 ЦПК України, залежно від обставин справи суддя чи суд мають право постановити ухвалу про розєднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійне провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи.

Разом з тим, суд не знаходить законних підстав для розєднання позовних вимог Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 сільської ради до ОСОБА_5 про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 сільської ради про стягнення коштів, оскільки обидва позови взаємоповязані, позовні вимоги є однорідними та їх спільний розгляд є доцільним, а тому у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

Також, суд вважає, що заявлене представником відповідача ОСОБА_3 клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки ОСОБА_1 сільської ради №33219813700176, коди отримувача 34676932, код банку отримувача 813015, банк отримувача ГУДКУ в Запорізькій області слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, розглядаючи заяву про забезпечення позову судом було встановлено, що дійсно на виготовлення проектів, державних актів та іншої технічної документації ОСОБА_5 було витрачено 33 610 грн., що підтверджується наданими до зустрічної позовної заяви копіями квитанцій. Крім того, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, оскільки дійсно скасування державної реєстрації державних актів на право приватної власності на землю призведе до того, що ОСОБА_5 будуть даремно витрачено багато зусиль та часу, а також грошові кошти для правомірного отримання у власність земельних ділянок.

До доводів представника ОСОБА_1 сільської ради про надходження лише 60% зі сплаченої ОСОБА_5 суми в розмірі 14 540,40 грн. та 1 376 грн. суми сплаченого земельного податку, суд відноситься критично, оскільки по-перше, доказів на підтвердження цих доводів представником позивача надано не було, а згідно копій наданих до зустрічної позовної заяви квитанцій вбачається, що ОСОБА_5 сума в розмірі 33 610 грн. була сплачена саме на рахунки ОСОБА_1 сільської ради, а не на рахунки будь-якої іншої ради обласної чи районної.

Оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає необхідним накласти арешт на розрахункові рахунки ОСОБА_1 сільської ради №33219813700176, коди отримувача 34676932, код банку отримувача 813015, банк отримувача ГУДКУ в Запорізькій області на суму 33 610 грн., а в частині накладення арешту на розрахункові рахунки сільської ради на суму заявленої моральної шкоди в розмірі 60 000 грн., суд вважає необхідним відмовити.

Керуючись ст. 126, 151-153 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Повернути ОСОБА_1 сільському голові заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Відмовити ОСОБА_1 сільському голові у задоволенні заяви про розєднання позовних заяв Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 сільської ради до ОСОБА_5 про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 сільської ради про стягнення коштів.

Заяву представника відповідача ОСОБА_3 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на розрахункові рахунки ОСОБА_1 сільської ради №33219813700176, коди отримувача 34676932, код банку отримувача 813015, банк отримувача ГУДКУ в Запорізькій області на суму 33 610 грн.

Копію ухвали направити ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції, для виконання, а іншим заінтересованим особам, до відома.

На ухвалу в частині забезпечення позову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня її проголошення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя: Н.В.Кучеренко