Рішення № 26595346, 12.10.2012, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 12.10.2012 Справа № 0814/6309/2012

Номер провадження 2/0814/2641/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі :

головуючого - судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Васильєвій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом в якому зазначив, що 08 червня 2011 року на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя, було розірвано шлюб з відповідачкою.

Від даного шлюбу сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після розірвання шлюбу відповідачка виїхала до м. Одеса, зареєструвала шлюб зі ОСОБА_5, а діти які подружжя мали від шлюбу ОСОБА_6 залишила відповідачу. Діти мешкають разом з позивачем у м. Запоріжжі.

Відповідачка не займається вихованням дітей, не проявляє піклування до них, та не надає грошові кошти на їх утримання. Кошти на утримання дітей відповідачка відмовляється сплачувати. Діти знаходяться на повному утриманні батька, позивача по справі.

У звязку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини усіх видів її заробітку до досягнення донькою повноліття.

У судове засідання позивач не з'явився, просив позов розглядати без його участі, надавши при цьому докази в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідачка в судове засіданні не з'явилася, але при виконанні судового доручення про допит відповідача представник ОСОБА_2, в судовому засіданні повідомив, що відповідачка не бажає приймати участь у судовому засіданні. Крім того, ОСОБА_2 позов визнає частково у частині розміру аліментів, не заперечує проти стягнення аліментів у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Разом з виконаним судовим доручення про допит відповідача ОСОБА_2 надала свої заперечення проти позову, в яких зазначила, що добровільно сплачує аліменти на утримання дітей. Просить суд взяти до уваги, що нею добровільно здійснюється допомога сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який отримав середню освіту та подав документи на вступ до вищих учбових закладів. Крім того, діти часто приїздять до неї і вона регулярно з ними спілкується. Під час перебування дітей у відповідачки вона надає їм грошові кошти та купує одяг.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов предявлений обґрунтовано і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 10 та ст.. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, ст.. 131 ЦПК України передбачає, що сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.. 121 Сімейного кодексу України, права та обовязки матері, батька і дитини ґрунтуються на походження дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Положеннями статті 180 Сімейного Кодексу України передбачений обовязок утримувати дитину до повноліття покладається на обох батьків, а не лише на батька дитини та згідно зі ст.. 181 СК України одним із способів виконання батьками свого обовязку щодо утримання дитини є стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), які присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

У відповідності зі ст.182 СК України розмір аліментів на одну дитину при будь-яких обставинах не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За змістом ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує в тому числі: стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, інші обставини, що мають істотне значення по справі.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

В судовому засіданні встановлено, що 08 червня 2011 року на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя, було розірвано шлюб між сторонами (а.с.3).

Після розлучення, діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишилися проживати разом з батьком, позивачем по справі, що підтверджується довідкою про склад сім'ї (а.с.6).

Відповідачка не займається вихованням дітей, не проявляє піклування до них, та не надає грошові кошти на їх утримання.

Посилання відповідачки, про те, що вона добровільно здійснює допомогу сину, який навчається у вищому навчальному закладі. А також посилання про те, що діти часто приїздять до неї в м. Одеса і вона надає їм кошти та купує одяг, суд не бере до уваги. Оскільки виховувати дітей та забезпечувати їх всім необхідним є обовязком як матері так і батька, незалежно від того з ким діти проживають.

Доказів про незадовільний стан здоровя та про знаходженні на утриманні неповнолітніх дітей та інших непрацюючих осіб відповідачка не надала. А з додатків до заперечення, а саме з довідки з місця роботи, вбачається, що відповідачка здатна сплачувати аліменти, оскільки працює та має постійний заробіток. Будь-яких доказів які мають істотне значення для визначення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Відповідно до вимоги ч. 1 ст. 192 СК України, згідно якою розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до положень ч 1, 2 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Згідно з вимогами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ч.2 ст.200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів, суд бере до уваги стан здоровя та матеріальний стан відповідачки, яка має можливість сплачувати аліменти, але отримує середній заробіток в розмірі 1000,00 гривень.

Беручи до уваги те, що між сторонами існують суперечки та неузгодженість щодо спільного утримання дитини, в той час як закон покладає обовязок щодо утримання дітей рівною мірою на обох батьків, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову в частині розміру аліментів. А саме, підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягувати від дня предявлення позову до суду і до досягнення донькою повноліття.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 214 гривень 60 копійок.

Керуючись ст. ст. 84, 121, 141, 180, 181, 182, 183, 185, 192, 200 СК України, ст.ст. 10, 60, 88, 169, 212, 224, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІПН НОМЕР_1), яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 17-а, кв.29, аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягувати з 07.06.2012 року і до досягнення дитиною повноліття щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІПН НОМЕР_1), яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Державного бюджету Ленінського району м. Запоріжжя (р\р 31211206700006 в УДКУ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУДКУ у Запорізькій області, ОКПО 38025423, МФО 813015, код суду 37408421) - судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Козлова