Постанова № 26592219, 25.06.2012, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

№ 2а/422/379 (3076)

2012 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора дорожньо-патрульної служби Нікопольського взводу ДПС ДАІ сержанта міліції ОСОБА_2, третя особа: Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 6 березня 2012 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ІДПС Нікопольського взводу ДПС ДАІ сержанта міліції ОСОБА_2, УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення. Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2012 року позов було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків до 3 травня 2012 року, задля усунення яких 24 квітня 2012 року позивачем до суду було подано позов до відповідача ІДПС Нікопольського взводу ДПС ДАІ сержанта міліції ОСОБА_2, третя особа: УДАІ ГМВС України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позивач у своєму позові посилалася на те, що 21 лютого 2012 року постановою в справі про адміністративне правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а саме: на регульованому перехресті проїхав на заборонений червоний-жовтий сигнал світлофора, на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки, на перехрестя виїхав на зелений миготливий сигнал світлофора і повинен був завершити маневр, протокол було складено та винесено постанову без роз'яснення прав та обов'язків, в протоколі в графі свідки, свідків зазначено не було, не було повно та всебічно досліджені обставини справи, не було додано доказів скоєння правопорушення. Позивач у своєму позові просив суд визнати дії інспектора щодо винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення незаконними, скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення. У своїй заяві до суду позивач просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримував та просив їх задовольнити.

Відповідач інспектор ДПС батальйону ДПС Нікопольського взводу ДПС ДАІ сержант міліції ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. На підставі ч. 4 ст. 128 КАС України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача.

Представник третьої особи УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області у судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи третя особа повідомлялася належним чином, про причини неявки свого представника суду не повідомила.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 21 лютого 2012 року о 20 годині 47 хвилини ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 21093, держномер 72894 АВ, який належить на праві власності ТОВ «Дніпро-техноцентр», проїхав регульоване перехрестя вул. Чорнобиля та вул. Херсонської у м. Нікополь Дніпропетровської області, після здійснення повороту позивача було зупинено інспектором ДПС Нікопольського взводу ДПС ДАІ сержантом міліції ОСОБА_2, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення, у зв'язку з проїздом регульованого перехрестя на заборонений (червоно-жовтий) сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.п. 8.7.3.6 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 15).

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення 21 лютого 2012 року було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 400498, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с. 14).

Зазначені протокол про адміністративне правопорушення та постанову в справі про адміністративне правопорушення після їх винесення було вручено позивачу як правопорушнику.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.

На підставі ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 6 статті 71 КАС України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

У постанові в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 400498 від 21 лютого 2012 року зазначено, що 21 лютого 2012 року о 20 годин 47 хвилин в м. Нікополь по вул. Херсонській водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21093, держномер 72894 АВ, на регульованому перехресті вул. Чорнобиля та вул. Херсонської проїхав на заборонений (червоно-жовтий) сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.п. 8.7.3.6 ПДР України (а.с. 14).

Відповідно до п. 8.7.3.ґ Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

На підставі абз. 1 п. 8.7.3.в Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.

Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. Під час керування автомобілем позивачем не було помічено порушень ПДР, оскільки заборонюючий (жовтий) сигнал світлофора увімкнувся, коли позивач вже переїжджав регульоване перехрестя, вдаватися до екстреного гальмування не було підстав, протокол було складено та винесено постанову без роз'яснення прав та обов'язків, в протоколі в графі свідки, свідків зазначено не було, не було повно та всебічно досліджені обставини справи, не було додано доказів скоєння правопорушення.

Крім того, у постанові відсутні дані, які характеризують особу правопорушника та її майновий стан.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

За таких обставин суд вважає, що дії, вчинені інспектором ДПС Нікопольського взводу ДПС ДАІ сержантом міліції ОСОБА_2 при розгляді справи про адміністративне правопорушення, слід визнати незаконними, а постанову серії АЕ1 № 400498 від 21 лютого 2012 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 2 ст. 122 КУпАП слід вважати, винесеною бездоказово, в порушення прав позивача та також, такою що ґрунтується на припущеннях, а тому такою, що підлягає скасуванню.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, вони ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 288, ст. 289 КУпАП, п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ч. 1 ст. 41, ч. ч. 1, 2, 6 ст. 71, ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати дії інспектора дорожньо-патрульної служби Нікопольського взводу ДПС ДАІ сержанта міліції ОСОБА_2 щодо винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 400498 від 21 лютого 2012 року незаконними.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 400498 від 21 лютого 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя