Рішення № 26589882, 14.08.2012, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-3405/11

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2012р. м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запорожжя у складі головуючого судді Боровікової А.І, при секретарі Мамедові І.Р.о, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Склопласт», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів»про стягнення боргу», -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2011р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який пыд час судового під час судового розгляду справи, вказавши, що 15.06.2009р. відповідно до рахунку-фактури № 3-00000081 від 15.06.2009р. ОСОБА_1 в безготівковому порядку через банк ВАТ «Банк КІПРУ»було перераховано ТОВ «Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів»грошові кошти у сумі 700 000 грн. на поставку теплоізоляційних блоків, що підтверджується квитанцією № 003-8.

18.06.2010р. між позивачем ОСОБА_1 (за договором - кредитор) та ТОВ «Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів»(за договором - Першочерговий боржник»та відповідачем ЗАТ «Склопласт» (за договором Новий боржник) було укладено Договір № 01/18-08 про перевід боргу.

Предметом даного договору є те, що Першочерговий боржник переводить борг за усним правочином (рахунок № 3-00000081 від 15.06.2009р., який був укладений між Першочерговим боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе зобов*язання за основним договором.

Згідно умов договору Новий боржник приймає на себе зобов*язання погасити перед Кредитором заборгованість Першочергового боржника у сумі 393 273 грн. 71 коп. в строк до 01.01.2011р. рівними частками по 25% кожного місяця до 21 числа починаючи з вересня 2010 р.

Станом на день подачі позову відповідач не погасив перед Позивачем заборгованість Першочергового боржника. Сума заборгованості ВАТ «Склопласт»перед позивачем складає 343 773 грн. 71 коп., яку позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача, а також 3% річних від простроченої суми - 3164 грн. 60 коп. та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, також під час судового розгляду позовні вимоги збільшив щодо 3% річних, а саме: станом на 18.07.2012 р. зазначена сума становить 15 964 грн. 29 коп. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, стягнути з відповідача на користь позивача зазначену у позові суму боргу 343 773 грн. 71 коп., 3% річних від простроченої суми 15964 грн. 29 коп. та судові витрати.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав суду письмові заперечення проти позову, які підтримав у судовому засіданні, пояснивши суду, що позов пред*явлено до неналежного відповідача з тих підстав, що подання вказаного позову повязано з існуванням правовідносин, які виникли між позивачем, відповідачем та третьою особою, у звязку з заміною боржника у зобовязанні. Позивач предявив позов к відповідачу, як до нового боржника згідно договору про перевід боргу № 01/18-08 від 18.08.2010 р. Згідно вказаного договору третя сторона у справі є первісним боржником перед позивачем. Таким чином, укладаючи договір про перевід боргу третя особа у справі діяла відповідно до положень ч. 1 ст. 528 ЦК України, згідно якої виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. Згідно вимог ч. 2 ст. 528 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам. Таким чином, відповідно до вимог ч. 2 ст. 528 ЦК України, позов предявлено к неналежному відповідачу. Крім того, пояснив представник відповідача, правочин щодо заміни боржника у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання. Як відомо відповідачу у справі, між позивачем та третьою особою у справі не укладався договір згідно якого позивачем у справі були перераховані кошти на користь третьої особи по первісному зобовязанню. Згідно вимог ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою. Таким чином, у звязку з невиконанням позивачем і третьою особою у справі обовязку щодо укладання письмового договору, порушуються права відповідача у справі гарантовані ст. 522 ЦК України. Крім того, помилковість договору переводу боргу обумовлено тим, що відповідач, як новий боржник повинен виконати обовязки первісного боржника. Між тим, враховуючи те що єдиним документом на який посилається позивач у справі є рахунок фактура (на поставку теплоізоляційних блоків ), позивач повинен був предявити вимогу (або позов) до відповідача про виконання обовязку щодо постачання теплоізоляційних блоків. Але позивачем така вимога до відповідача не предявлялася.

Отже, укладений між сторонами у справі договір про перевід боргу не відповідає вимогам чинного цивільного законодавства України, та є нікчемним. Вимога позивача у справі до відповідача про сплату грошових коштів є безпідставною.

По-друге, договір про перевід боргу передбачає обовязок третьої особи у справі сплатити винагороду відповідачу у справі (п. 2.1 договору). Станом на день подання цих заперечень третя особа у справі відмовляється укласти відповідний договір щодо виплати винагороди відповідачу у справі у звязку з переводом боргу, чим порушуються умови п. 2.1. договору. Таким чином, відповідачу у справі завідомо, у звязку з укладанням договору про перевід боргу спричиняються збитки. Відповідач у справі, укладаючи з боржником договір про перевід боргу мав на меті отримати відповідний господарський зиск, сплативши борги третьої особи у справі отримати право на постачання продукції третьою особою на свою користь. На даний час, проти третьої особи у справі порушена справа про банкрутство, третя особа визнана банкрутом (копія ухвали Господарського суду Запорізької області від 16.06.2011р. по справі № 16/5009/3396/11 додається). Таким чином, відповідач у справі цілком позбавляється свого права на отримання економічного зиску з укладеного договору про перевід боргу. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів» до судового засідання не з*явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, тому суд, керуючись ст. 169 ЦПК УПК, вважає можливим розглянути справу у відсутності представника третьої особи.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов*язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушеням зобов*язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов*язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання боржник повинен відшкодувати збитки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільнюється від відповідальності за неможливость виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено:

15.06.2009р. відповідно до рахунку-фактури № 3-00000081 від 15.06.2009р. ОСОБА_1 в безготівковому порядку через банк ВАТ «Банк КІПРУ»було перераховано ТОВ «Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів»грошові кошти у сумі 700 000 грн. на поставку теплоізоляційних блоків, що підтверджується квитанцією № 003-8 (а.с. 6).

18.06.2010р. між позивачем ОСОБА_1 (за договором - кредитор) та ТОВ «Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів»(за договором - Першочерговий боржник»та відповідачем ЗАТ «Склопласт» (за договором Новий боржник) було укладено Договір № 01/18-08 про перевід боргу (а.с.7), за умовами якого, Першочерговий боржник «Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів»переводить борг за усним правочином (рахунок № 3-00000081 від 15.06.2009р., який був укладений між Першочерговим боржником та Кредитором (позивачем ОСОБА_1, а Новий боржник - ЗАТ «Склопласт» (відповідач) приймає на себе зобов*язання за основним договором, а саме: погасити перед Кредитором заборгованість Першочергового боржника у сумі 393 273 грн. 71 коп. у строк до 01.01.2011р. рівними частками по 25% кожного місяця до 21 числа, починаючи з вересня 2010 р.

Як вбачається з пояснень представника позивача у судовому засіданні, Договір між позивачем ОСОБА_1 та Першочерговим боржником ТОВ «Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів»був частково виконаним; після укладення вищезазначеного ОСОБА_2 про перевід боргу, відповідач виплатив позивачу ще 50 000 грн. у рахунок погашення заборгованості, а тому станом на час розгляд у справи відповідач має заборгованість перед позивачем на підставі вищезазначеного ОСОБА_2 про перевід боргу у сумі 343 273 грн. 71 коп.

Дослідивши вищезазначені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення представника відповідача про нікчемність договору з вищезазначених підстав, не заслуговують на увагу, оскільки суд вважає, що оплата виставленого рахунку за рахунком фактурою № 3-00000081 від 15.06.2009р. ОСОБА_1 в безготівковому порядку через банк ВАТ «Банк КІПРУ»було перераховано ТОВ «Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів»грошові кошти у сумі 700 000 грн. на поставку теплоізоляційних блоків, що підтверджується квитанцією № 003-8 , тобто рахунок-фактура містить усі необхідні реквізити і дані, є пропозицією укласти договір, а оплата за цим рахунком є прийняттям такої пропозиції. Підписання з боку відповідача ОСОБА_2 про перевід боргу є цьому підтвердженням, оскільки у останньому йдеться про усну угоду і зазначається № і дата рахунку, що і є ОСОБА_2.

Заборгованість відповідача перед позивачем за ОСОБА_2 про перевід боргу складає 343 773 грн. 71 коп., що підтверджується рахунком фактурою та сумою боргу, зазначеною у ОСОБА_2 про перевід боргу.

Оскільки відповідач своєчасно не повернув суму за ОСОБА_2 про первід боргу, суд, дослідивши обставини справи, приходить до висновку, що відповідач порушив умови договір про перевід боргу, а тому вимоги позивача про стягнення з нього суми боргу є обґрунтованими та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума боргу у розмірі 343 773 грн. 71 коп., 3% річних за прострочення виконання зобов*язання у сумі 15 964 грн. 29 коп. ( 343 773,71 грн. х 3% : 365 дн. Х 565 днів (з 01.01.2011 р. по 18.07.2012 р.) = 15 964 грн. 29 коп.

Відповідно ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача на корисить позивача підлягають документально понесені ним судові витрати у розмірі 1700 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 212-214 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Склопласт»на користь ОСОБА_1 борг у сумі 343 773 грн. 71 коп., 3% річних за прострочення виконання зобов*язання у сумі 15 964 грн. 29 коп. та судові витрати у сумі 1700 грн., а усього стягнути у сумі 361 438 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.І. Боровікова