Рішення № 26579715, 28.08.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/5179/2012

Провадження 2/413/3300/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 серпня 2012 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Трещова В.В. при секретарі Нижник І.В. за участю представників позивача розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДІНЕКС»про припинення права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача ТОВ «ДІНЕКС»про припинення права власності. В своєму позові позивач просить припинити право власності відповідача на Ѕ частину житлового будинку № 2 по вул. Морській в м. Дніпропетровську внаслідок його знищення.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав у ньому викладених.

Відповідач у судове засідання не зявився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином ( а.с. 23, 28, 35), про причини неявки суд не повідомив. Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно положень ст.ст. 169, 224 ЦПК України за правилами глави 8 розділу ІІ ЦПК України та винести по справі заочне рішення.

Згідно частин 1-3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вислухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно договору дарування від 27 жовтня 1994 року, позивачу ОСОБА_1 належить Ѕ частина житлового будинку № 2 по вул.Морській у м.Дніпропетровську, що підтверджується копією договору, яка міститься в матеріалах справи ( а.с. 12-13). Право власності зареєстровано в КП «ДМБТІ»ОСОБА_2 Ѕ частини домоволодіння також за договором дарування від 28 грудня 2005 року є ТОВ фірма «ДІНЕКС»(а.с. 16). ОСОБА_1 в своєму позові посилався на те що Ѕ частина домоволодіння № 2 по вул. Морській у м. Дніпропетровську, яка належить відповідачу, фактично знищена та непридатна для використання за цільовим призначенням, тобто для проживання, але достатніх та належних доказів, окрім своїх пояснень, суду не надав.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст. 27, 46 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності непорушно, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні, власник може бути позбавлений права власності або обмежений в його здійсненні тільки у випадках і в порядку, встановленому законом, примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване тільки як виняток по мотивах суспільної необхідності на підставах і в порядку, встановленому законом, і за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Таким чином, оскільки факт порушення відповідачем прав свобод чи інтересів позивача не знайшов свого підтвердження, жодних правових підстав для задоволення позову судом не встановлено, а позивачем не надано, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповідності до вимог сст.88 ЦПК України судові витрати покладаються на сторону проти якої постановлено рішення, тобто у даному випадку не відшкодовуються позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.212-215 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДІНЕКС»про припинення права власності - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська .

Суддя В.В.Трещов