Рішення № 26578020, 16.05.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-8939/2011

2/412/93/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 травня 2012 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

У складі: головуючого судді Башмакова Є.А.,

при секретарі Карасьова К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання недійсними договорів, застосування наслідків недійсності правочину, -

В С Т А Н О В И В:

21 липня 2011 року позивач звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання недійсними договорів, застосування наслідків недійсності правочину.

В обґрунтування своїх вимог, які були уточнені позивачем в судовому засіданні, позивач у позовній заяві та у судовому засіданні посилалися на те, що у вересні 2010 року їй стало відомо про списання коштів з її зарплатних рахунків. Працівниками ПАТ КБ «ПриватБанк»позивачу було розяснено, що кошти списуються на підставі договору поруки №МК/60-2 від 31 травня 2006 року та договору №1 від 21 грудня 2007 року про внесення змін до договору поруки №МК/60-2 від 31 травня 2006 року. Проте позивач зазначила, що вона не підписувала вищезазначених договорів та не виступала поручителем. Тому, просила суд визнати недійсним договір поруки №МК/60-2 від 31 травня 2006 року та договір №1 від 21 грудня 2007 року про внесення змін до договору поруки №МК/60-2 від 31 травня 2006 року, застосувати наслідки недійсності правочину, стягнути з відповідача на її користь суму фактично списаних коштів з її рахунків у розмірі 12 155 грн. 96 коп. та покласти судові витрати у справі на відповідача.

У судове засідання зявилася позивач, уточнила позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторони відповідно до п.4 ч. 2 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України та ухвалити по справі заочне рішення.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що, згідно наявних у справі матеріалів, між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»в особі керівника відділу мікрокредитування Кіровського відділення закритого акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк»ОСОБА_2 31 травня 2006 року було укладено договір поруки №МК/60-2, відповідно до п.1 зазначеного договору позивач є поручителем за виконання боржником ОСОБА_3 своїх обовязків за кредитним договором №МК/60 від 31.05.2006 року, згідно якого кредитор надав боржнику кредит у сумі 12 000,00 доларів США.

Судом також встановлено, що між ОСОБА_1 та закритим товариством комерційний банк «ПриватБанк»в особі директора Кіровського відділення закритого акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк»ОСОБА_4 21 грудня 2007 року було укладено договір №1 про внесення змін до договору поруки №МК/60-2 від 31 травня 2006 року, згідно якого було внесено зміни до п.1 договору поруки №МК/60-2 від 31 травня 2006 року збільшено суму кредиту до 22 000,00 доларів США - за виконання обовязків за яким позивач є поручителем.

Судом встановлено, що відповідач змінив організаційно-правову форму з «закритого акціонерного товариства» на «публічне акціонерне товариство»відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».

Судом встановлено, що відповідачем здійснювалося списання коштів з рахунків позивача на підставі вищезазначених договорів, внаслідок чого станом на день розгляду справи загальна сума списаних коштів з рахунків позивача на користь відповідача складає 12 155, 00 грн.

Судом також встановлено, що згідно висновку №354-12 судової почеркознавчої експертизи, складеного 28.03.2012 року експертом ОСОБА_5 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, позивач - ОСОБА_1, не підписувала договір поруки №МК/60-2 від 31 травня 2006 року.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу (ЦК) України.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачам), не може суперечити права та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 208 ЦК України, правочин між фізичною особою та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу ( правочини, які повністю виконуються у момент їх вчинення ), належить вчиняти письмово. При цьому, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами (ч.2 ст. 207 ЦК України).

Таким чином, зважаючи на те, що згідно висновку №354-12 судової почеркознавчої експертизи позивач не підписувала договір поруки №МК/60-2 від 31 травня 2006 року, як наслідок, між сторонами відсутні договірні зобов'язання і відповідачем не доведено наявності інших підстав для стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором №МК/60 від 31.05.2006 року, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині визнання недійсними договору поруки №МК/60-2 від 31 травня 2006 року та договору №1 від 21 грудня 2007 року про внесення змін до договору поруки №МК/60-2 від 31 травня 2006 року.

Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно до ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Виходячи з того, що вимоги позивача щодо визнання недійсними договору поруки №МК/60-2 від 31 травня 2006 року та договору №1 від 21 грудня 2007 року про внесення змін до договору поруки №МК/60-2 від 31 травня 2006 року задоволені, суд вважає за можливе застосувати норму ст. 216 ЦК України, яка передбачає наслідки недійсності правочину, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 12 155,96 грн.

В порядку розподілу судових витрат, згідно ст. 88 ЦПК України, зважаючи на те, що позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи 1265, 76 грн. та судовий збір у розмірі 376,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203,207, 208, 215, 216 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 79, 88, 169, 212, 213, 215, 224 ЦПК України, ,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання недійсними договорів, застосування наслідків недійсності правочину задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір поруки №МК/60-2 від 31 травня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»в особі керівника відділу мікрокредитування Кіровського відділення закритого акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк»ОСОБА_2.

Визнати недійсним договір №1 від 21 грудня 2007 року про внесення змін до договору поруки №МК/60-2 від 31 травня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»в особі директора Кіровського відділення закритого акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк»ОСОБА_4.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(м. Дніпропетровськ, вул. Наб. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1; 49106, АДРЕСА_1) грошові кошти у сумі 12 155,96 грн. (дванадцять тисяч сто пятдесят пять грн. 96 коп.)

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(м. Дніпропетровськ, вул. Наб. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1; 49106, АДРЕСА_1) у рахунок витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи 1265, 76 грн. (одну тисячу двісті шістдесят пять грн. 76 коп.).

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(м. Дніпропетровськ, вул. Наб. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1; 49106, АДРЕСА_1) у рахунок судових витрат 376,60 грн. (триста сімдесят шість грн. 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя : Є.А. Башмаков