Рішення № 26577556, 27.06.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/4055/2012

2/412/3009/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2012 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі: головуючого судді Башмакова Є.А.,

при секретарі Карасьовій К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ», третя особа: публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», публічне акціонерне товариство «Акцент Банк», про відшкодування страхових сум та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2009 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача про відшкодування страхових сум.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2011 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково та стягнуто з Закритого акціонерного товариства Страхова компанія Інгосстрах(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, ЄДРПОУ 33248430) на користь ОСОБА_1 (54000, м. Миколаїв, вул. Арх. СтарогоАДРЕСА_1) у рахунок виплати страхового відшкодування за страховим випадком, який відбувся 03 вересня 2008 року, згідно договору страхування наземного транспорту № ABZBAN17589113 від 22 квітня 2008 року 13 461,06 грн. у рахунок стягнення пені за прострочення виконання зобовязання 1 139,00 грн., три відсотки річних у розмірі 940,43 грн., суму індексу інфляції 121,14 грн., понесені витрати на дорогу до суду в розмірі 328,64 грн., у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 160 грн., у рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., а разом 16 180,27 грн. (шістнадцять тисяч сто вісімдесят гривень двадцять сім копійок). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із заочним рішенням відповідачем ОСОБА_2 «Інгосстрах», яке є правонаступником ЗАТ «Інгосстрах», 20 травня 2011 року було подано заяву про скасування заочного рішення. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2011 року у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення було відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2011 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2011 року змінено в частині стягнення страхового відшкодування та зменшено суму стягнення з 16 180,27 грн. до 13 979,7грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2012 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2011 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2011 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції на новий рогляд.

30 березня 2012 року ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Башмаковим Є.А. у справі відкрито провадження.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що 22 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ СК Інгосстрахбуло укладено договір страхування наземного транспорту № ABZBAN17589113, відповідно до якого був застрахований належний позивачу автомобіль DAEWOO Matiz Е 93 (д/н НОМЕР_1). В результаті настання страхового випадку, вказаний транспортний засіб було пошкоджено, проте відповідач виплатив не всю суму страхового відшкодування, тому позивач був вимушений звернутись до суду з позовом про стягнення недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 13 461,06 грн., відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн., пені у розмірі 1 139,00 грн., три відсотки річних у розмірі 940,43 грн., суму індексу інфляції у розмірі - 121,14 грн., 1500 грн. кошти витрачені на адвокатські послуги, 328,64 грн. витрати на дорогу до суду та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 23 травня 2012 року було залучено публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», публічне акціонерне товариство «Акцент Банк»у якості третіх осіб.

В судове засідання зявився представник позивача ОСОБА_3, підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

В судове засідання зявився представник відповідача ОСОБА_4, проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання зявилася представник третьої особи ОСОБА_5 надав суду свої пояснення, в яких просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні судом встановлені наступні факти.

Позивач та його представник посилаючись у позовній заяві, з урахуванням уточнень, та у судовому засіданні на те, що 22 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ СК Інгосстрахбуло укладено договір страхування наземного транспорту № ABZBAN17589113, відповідно до якого був застрахований належний позивачу автомобіль DAEWOO Matiz Е 93 (д/н НОМЕР_1). В результаті настання страхового випадку, вказаний транспортний засіб було пошкоджено, проте відповідач виплатив не всю суму страхового відшкодування, тому позивач був вимушений звернутись до суду з позовом про стягнення недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 13 461,06 грн., відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн., пені у розмірі 1 139,00 грн., три відсотки річних у розмірі 940,43 грн., суму індексу інфляції у розмірі - 121,14 грн., 1500 грн. кошти витрачені на адвокатські послуги, 328,64 грн.

Судом встановлено, що згідно п. 3 договору страхування, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ «СК «Інгосстрах»вигодонабувачем було визначено ПАТ «Акцент Банк». Пунктом 4.2 зазначеного договору перелбачено, що відповідач зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування позивачу або ПАТ «Акцент Банк».

Договір страхування укладений на виконання договору застави, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором

Відповідно до Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) та норм ЗУ «Про страхування»вигодонабувачем є фізична або юридична особа, яка можезазанати збитків у результаті настання страхового випадку, призначена страхувальником для отримання страхового відшкодування.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 985 Цивільного кодексу України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобовязаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхвоого випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 3 Закону України «Про страхування»у страховому зобовязанні виділяє два види третіх осіб. Перший вид це застраховані особи, якими слід розуміти фізичних осіб, у житті яких можуть трапитись події, у разі настання яких виникає обовязок страховика здійснити страхові виплати такому застрахованому або вигодонабувачу. Другим видом є вигодонабувачі.

Згідно до п. 15.19.1 договору страхування, вигодонабувачем є ПАТ «Акцент Банк», який має виключне першочергове право отримання страхового відшкодування, тобто, даний договір укладено на користь третьої особи.

Виходячи з того, що вигодонабувачем, тобто ПАТ «Акцент Банк», письмової згоди на виплату страхового відшкодування на користь позивача ОСОБА_1 не надавалось, а сам вигодонабувач є третьою особою без самостійних вимог, суд приходить до висновку вимоги позивача про відшкодування страхових сум є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач посилався також на те, що він, як власник автомобіля і сторона в страхових відносинах, не має можливості належним чином користуватися та розпоряджатися належними йому правами керувати транспортним засобом та вести нормальне життя. Діями відповідача порушенл нормальне функціонування позивача. Через постійну боротьбу за поновлення порушених прав ОСОБА_1 несе великі моральні страждання. Також позивач постійно змушений звертатись до установ та організацій за правовою допомогою для захисту своїх законних прав та інтересів, внаслідок чого несе матеріальні збитки.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї та близьких родичів.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»розяснено, що позовні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди мають грунтуватися на наступному: в чому полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, обчислюючи розмір моральної шкоди, якими доказами це підтверджується.

Оскільки судом встановлено, що відповідно до умов договору вигодонабувачем є третя особа, тому права позивача відповідачем не порушено, вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач не надав суду ніяких доказів для підтвердження завданої йому глибини душевних страждань, зокрема, відсутні будь-які медичні документи про проходження лікування, чеки витрат на ліки, висновки лікарів про погіршення стану здоровя.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 23, 526, 629, 979 Цивільного кодексу України, ст. ст. 8, 10, 11, 58, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ», третя особа: публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», публічне акціонерне товариство «Акцент Банк», про відшкодування страхових сум та моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя:Є.А.Башмаков