Рішення № 26576788, 17.05.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-5312/11

2/412/71/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2012 року Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

У складі: головуючого судді Башмакова Є.А.,

при секретарі Карасьова К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Комекс»про стягнення суми та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ «Комекс»про стягнення суми та моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що раніше на підставі реєстраційного посвідчення, виданого КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради 25.02.1992 року на підставі рішення виконкому Жовтневої районної ради за № 33 від 23.06.1977 року їй належав гараж, розташований за адресою вул..Дзержинського, б.29-33 у м.Дніпропетровську. У квітні 2007 року між нею та ТОВ «Комекс», було укладено договір, відповідно до якого останній зобовязався за свої кошти реорганізувати гараж в межах земельної ділянки, відведеної згідно рішення Жовтневого райвиконкому за № 594 від 31.05.1977 р. та отримати на реконструйований гараж, як обєкт приватної власності технічний паспорт, правоустановчі документи та витяг про реєстрацію права власності. Договір було посвідчено нотаріально. Відповідно до п.2.3.5. Договору, відповідач зобовязався ввести в експлуатацію реконструйований гараж, зареєструвати право власності на гараж в електронний реєстр прав власності на нерухоме майно та передати гараж з уже оформленними документами за актом приймання-передачі через 8 місяців з моменту підписання акту прийма-передачі зазначеному у п.1.3 Договору.

Гараж було передано відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі було підписано 17.04.2007 року. Гараж було збудовано у березні 2008 року. На момент подачі позову до суду право власності на гараж оформлено не було, що порушує п.2.3.5. Договору. У звязку із цим позивач змушена сама звертатися до суду з позовом про визнання права власності на гараж. Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 04.12.2008 р. за ОСОБА_1 було визнано право власності на гараж та усунено перешкоди в користуванні гаражем, шляхом зобовязання відповідача надати ключі від гаражу. Постановою реєстратора від 04.08.2009 р. було відмовлено в реєстрації права власності. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2009 р. Постанову КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради визнано незаконною та скасовано.

Відповідно до п.4.2.Договору, у випадку встановлення порушення ТОВ «Комекс»будь-яких зобовязань, зазначених в п.2.3.4. та 2.3.5 зобовязуються протягом 5 банківських днів з моменту отримання письмової заяви, сплатити штраф у сумі 200000 грн. ; відповідно до п.4.3 договору у разі порушення терміну сплати штрафу передбаченому п.4.2 на несплачену суму нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Заява з вимогою про виплату штрафу надана позивачем 21.05.2010 року, таким чином, нарахування повинні починатися з 01.06.2010 р. Пеня на момент подання заяви складає 4846,00 грн. Також позивач вважає, що у звязку з порушенням права власності та неправомірними діями відповідача їй спричинена моральна шкода у розмірі 10000,00 грн.

Таким чином, позивач просила суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комекс» на користь ОСОБА_1 штраф у сумі 200000,00 (двісті) тисяч грн., пеню у сумі 4846,57 (чотири тисячі вісімсот сорок шість грн. 57 коп.) та моральну шкоду у сумі 10000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.)

Представники позивача в судове засідання зявилися та позов підтримали.

Представник відповідача у судове засідання також зявився, позов не визнав та в його задоволенні просив відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.04.2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Комекс»укладено договір на реконструкцію гаража розташованого за адресою: вул.Дзержинського, 29-33.

Відповідно до п.1.1 вищезазначеного договору ОСОБА_1 зобовязується передати належний їй на праві власності індивідуальний гараж, що знаходиться за адресою: вул.Дзержинського, 29-33 у м.Дніпропетровську під реконструкцію без зміни цільового призначення.

Відповідно до п.1.4 відповідач зобовязався за свої кошти реконструювати гараж зазначений п.1.1 цього Договору, в межах земельної ділянки, відведеної згідно рішення Жовтневого райвиконкому №594 від 31.0.1977 року, та отримати на реконструйований гараж, як обєкт приватної власності позивача, технічний паспорт та документ, що підтверджує право власності ОСОБА_1 на реконструйований гараж, а також витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.1.5 вищезазначеного договору передача гаража від ОСОБА_1 ТОВ «Комекс»під реконструкцію відбувається після підписання цього договору та на його підставі та оформляється актом приймання-передачі, складеного сторонами договору у вільній формі.

Відповідно до п.2.3.4 ТОВ «Комекс»зобовязалося реконструювати гараж за свої кошти за проектом, узгодженим з ОСОБА_1 протягом 4 місяців з моменту підписання акту, зазначеного в п.1.5 та відповідно до п.2.3.5 ввести в експлуатацію, зареєструвати право власності на реконструйований гараж в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, передати гараж позивачу з оформленими та зареєстрованими в КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради документами за актом приймання-передачі через 8 місяців з моменту підписання акту, зазначеного в п.1.5.

Відповідно до п.4.2 Договору відповідач зобовязався у випадку встановлення порушення будь-якого з зобовязань, зазначених у п.п.2.3.4, 2.3.5 протягом 5 банківських днів з моменту отримання письмової заяви ОСОБА_1, сплатити штраф у сумі 200000 грн.

Судом встановлено, що 13.05.2010 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про сплату штрафу.

Судом також встановлено, що добровільно сплатити штраф відповідач відмовився.

П.4.3 Договору передбачає, що у разі порушення терміну сплати штрафу відповідачем згідно з п.4.2 на несплачену суму нараховується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Судом встановлено, що акт прийома-передачі гаражу від ОСОБА_1 відповідачем було підписано 17.04.2012 р.

В судовому засіданні судом встановлено, що відповідачем порушені п.1.5, п.2.3.4, п.2.3.5, 4.2, 4.3 договору, оскільки були порушені строки реконструкції, та не введено в експлуатацію, не зареєстровано право власності на реконструйований гараж в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, не передано гараж позивачу з оформленими та зареєстрованими в КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради документами за актом приймання-передачі через 8 місяців з моменту підписання акту, зазначеного в п.1.5. Позивачка змушена сама звертатися до суду з позовом про визнання права власності, що підтверджується рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 04.12.2008 р., постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2009 р., постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 р.

Згідно ст.ст.3, 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог, розумності та справедливості.

Нормою ст.639 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст.6 ч.3 ЦК України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі можуть відступити від активів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а тож у разі, якщо обовязковість сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За змістом ст.ст.546, 547 ЦК України виконання зобовязання може забезпечувати неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання визначається в письмовій формі.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежновиконаногозобовязання.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 жовтня 2012 року ТОВ «Комекс»відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про визнання п.4.2 та 4.3. договору недійсними. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2012 року зазначене рішення залишено без змін.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або їхніх вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з вищезазначених норм та умов договору від 12.04.2007 року, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у сумі 200000,00 грн. та пені у розмірі 4846,57 грн., яка нарахована за період з 01.06.2010 р. по 15.07.2010 р.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Беручи до уваги характер відносин, що виникли між сторонами, глибину душевних страждань, повязаних з невиконанням позивачем умов договору на реконструкцію гаража від 12.04.2007 року, а також враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди частково, в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 6, 11, 16, 23, 526, 546, 547, 549, 610, 611, 627, 629, 638 ЦК України, ст.ст.10,11, 60, 169, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комекс» (розташованого за адресою: вул.Чекмарьова, 2 у м.Дніпропетровську р\р 26008121499001 в ПриватБанк, МФО 305299, код ЄДРОПУ 30295870, ІНН 30295704177, свідоцтво №03619485) на користь ОСОБА_1 штраф у сумі 200000,00 (двісті) тисяч грн., пеню у сумі 4846,57 (чотири тисячі вісімсот сорок шість грн. 57 коп.) та моральну шкоду у сумі 1000,00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.), а всього - 205846,57 грн. (двісті пять тисяч вісімсот сорок шість грн. 57 коп.).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Є.А.Башмаков