Рішення № 26574680, 16.10.2012, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 2- 532/2012 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 року Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої, судді Капацин Л.В.

при секретарі Політанській Т.М.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Могилеві-Подільському в приміщенні міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, ціна позову 114781,25 грн., -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, ціна позову 129781,25 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що 19.06.2011 року близько 14 год.30 хв. на ділянці автодороги «Ямпіль-Могилів-Подільський», в районі с. Оленівка Могилів-Подільського району, під час руху, внаслідок несправності причепа сталося відєднання колеса причепу і потрапляння його під попутній автомобіль ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, що слідував позаду, і це призвело до зїзду останнього з дороги та його перекидання. Автомобіль ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_1, належить ОСОБА_4 Внаслідок вказаної ДТП водій автомобіля ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які належать до середньої тяжкості, пасажиру даного автомобіля ОСОБА_2 було заподіяно легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя, а пасажир даного автомобіля ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, які належать до категорії тяжких та призвели до смерті останнього. Відносно водія ОСОБА_5, який керував автомобілем ВАЗ - 21043, реєстраційний номер НОМЕР_2, з причепом ШЗК 06 ТУРИСТ, реєстраційний номер НОМЕР_3, та був винуватцем вказаної ДТП, порушена кримінальна справа за ст. 286 ч.2 КК України.

Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 16.05.2012 року ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч.2 КК України в порядку і на умовах, передбачених п. «в»ст. 1, ст. 6, ст. 8 Закону України «Про амністію в 2011 році», кримінальна справа відносно нього закрита, а цивільний позов залишено без розгляду.

Власником автомобіля ВАЗ - 21043, реєстраційний номер НОМЕР_2, та причепа ШЗК 06 ТУРИСТ, реєстраційний номер НОМЕР_3, під час руху якого сталася дана ДТП, є ОСОБА_6 Відповідач ОСОБА_5 мав дозвіл на керування автомобілем НОМЕР_4, а відповідних документів на керування вказаним причепом у нього не було.

Позивачі просять визначити частки шкоди, які мають бути відшкодовані кожним із відповідачів окремо та стягнути із відповідачів в залежності від розміру встановлених часток.: на користь ОСОБА_3 - 20 000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_4 -18 329,06 грн. матеріальної шкоди за пошкодження його автомобіля , на користь ОСОБА_2 91 452 грн., а саме : 50 000 тис. моральної шкоди, завданої смертю її чоловіка ОСОБА_7; 5000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень їй особисто; 15 452,19 грн. матеріальної шкоди повязаної з похованням, 15 000 грн. витрати на спорудження надгробного памятника, 6 000 грн. - шкоду, завдану смертю чоловіка ОСОБА_7 за період з 19.06.2011 року по 31.05.2012 року. Також на користь ОСОБА_2 просять стягувати шкоду, завдану смертю її чоловіка ОСОБА_7 на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи від дня предявлення позову до суду до досягнення дітьми: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, вісімнадцяти років. Судові витрати просять стягнути із відповідачів.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3В та їхній представник адвокат ОСОБА_1 змінили позовні вимоги та просять стягнути із відповідачів на користь ОСОБА_2 50 000 тис. моральної шкоди, завданої смертю чоловіка позивача - ОСОБА_7; 5000 грн. моральної шкоди, завданої тілесним ушкодженням, 15 452,19 грн. компенсацію на відшкодування матеріальної шкоди повязаної з похованням, 9400 грн. шкоду, завдану смертю чоловіка ОСОБА_7 за період з 19.06.2011 року по 09.10.2012 року включно, 1500 грн. судові витрати на допомогу адвоката, а також просять на користь ОСОБА_2 стягувати шкоду, завдану смертю її чоловіка ОСОБА_7 у розмірі 600 грн. щомісячно, на утримання дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 10.10.2012 року до досягнення дітьми повноліття. Вважають ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належними відповідачами , оскільки з вини ОСОБА_5 сталася вказана дорожньо-транспортна пригода, а ОСОБА_6, будучи власником причепа, не слідкував за його належним технічним станом причепа, що призвело до відєднання колеса, та не забезпечив його належного зберігання.

При цьому позивач ОСОБА_2 суду пояснила, що 19.06.2011 року вона разом із своїм чоловіком ОСОБА_7 мала намір поїхати на весілля до родичів в м. Могилів-Подільський, тому вони попросили брата її чоловіка - ОСОБА_3, щоб він їх відвіз автомобілем. ОСОБА_3 приїхав до них біля 14 год. легковим автомобілем і вони поїхали в м. Могилів-Подільський. Проїхавши с. Оленівка, вони побачили попереду легковий автомобіль з причепом, який рухався в тому-ж напрямку, що і вони. ОСОБА_3 вирішив обігнати вказаний автомобіль. При здійсненні маневру обгону від причепа автомобіля, що рухався попереду, відірвалося колесо і покотилося на їхню сторону. Відразу відбулося зіткнення з вказаним колесом і їхній автомобіль підкинуло, він зїхав у кювет і перевернувся. Під час вказаної ДТП позивач отримала легкі тілесні ушкодження, а її чоловік ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження, які призвели до його смерті. Як їй пізніше стало відомо, автомобілем від причепа якого відірвалося колесо керував ОСОБА_5, а власником вказаного автомобіля та причепу є ОСОБА_6 Позивач також пояснила, що ОСОБА_5 відшкодував їй кошти на лікування, але вона втратила чоловіка, залишилася сама із двома дітьми, отримала глибокі психічні травми від пережитих обставин аварії, тому просить задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_3, який представляє свої інтереси та інтереси позивача ОСОБА_4В, суду пояснив, що він користувався за дорученням автомобілем ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 19.06.2011 року біля 14 год. вказаним автомобілем він приїхав до свого брата ОСОБА_7, який просив відвезти його з дружиною на весілля до м. Могилева-Подільського. Біля 14 год. 30 хв. вони рухалися вказаним автомобілем по автодорозі сполученням «Ямпіль Могилів-Подільський», проїхавши с. Оленівка, він побачив попереду легковий автомобіль з причепом. В цей час вони їхали зі швидкістю приблизно 90 км/год., проте вказаний автомобіль рухався з іще меншою швидкістю, тому він вирішив обігнати його. Наблизившись до автомобіля та переконавшись, що немає зустрічного транспорту, позивач розпочав маневр обгону. В цей час від причепа автомобіля, що рухався попереду, відірвалося колесо і покотилося під його автомобіль. Він не встиг відреагувати, так як усе трапилося дуже швидко. Їхній автомобіль підкинуло, він став некерованим, зїхав у кювет і перекинувся. Під час вказаної ДТП він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, перебував тривалий час на стаціонарному лікуванні. Пізніше йому стало відомо, що автомобілем з причепом керував ОСОБА_5, а власником вказаного автомобіля та причепу є ОСОБА_6 Відповідач ОСОБА_5 відшкодував йому кошти, які він потратив на лікування. Проте позивач зазначив, що до ДТП він був фізично здоровим чоловіком, офіційно працював та отримував кошти за свою працю. На даний час він безробітній, тому що після отриманих під час аварії травм він став непрацездатним, не може утримувати свою сімю. Крім цього, під час вказаної ДТП загинув його рідний брат ОСОБА_7, що для нього є дуже великою втратою, також він пережив шок від аварії, дискомфорт при лікуванні, тому просить стягнути із відповідачів на його користь 20000 грн. моральної шкоди. Відносно автомобіля ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3 пояснив, що вказаний транспортний засіб після ДТП ніхто не ремонтував, тому він просить стягнути із відповідачів на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 18 329, 06 грн. для відновлення автомобіля.

Позов у частині стягнення з відповідачів на користь позивачів витрат, повязаних із спорудженням надгробного памятника в розмірі 15 000 грн., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 10.10.2012р. позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у частині стягнення витрат, повязаних із спорудженням надгробного памятника в розмірі 15 000 грн., залишено без розгляду.

Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав, підтвердив, що 19.06.2011 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої позивач ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, позивачу ОСОБА_2 було заподіяно легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_7 від отриманих тяжких тілесних ушкоджень помер. На лікування він дав потерпілим 14 000 грн. Відносно нього була порушена кримінальна справа за ст. 286 ч.2 КК України. Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 16.05.2012 року його звільнено від кримінальної відповідальності в звязку із амністією за його згодою. Те, що сталося, він вважає нещасним випадком, але на розгляді кримінальної справи по суті з метою досягнення свого виправдання він не наполягав. Відповідач зазначив, що власником автомобіля ВАЗ - 21043, реєстраційний номер НОМЕР_2, та причепа ШЗК 06 ТУРИСТ, реєстраційний номер НОМЕР_3, якими він керував під час скоєння ДТП, є його батько ОСОБА_6 Відповідач мав доручення на керування автомобілем, проте документів на керування причепом у нього не було. Причеп він узяв без дозволу батька, коли останнього не було вдома, хоча батько неодноразово його попереджав нічого не брати із його домоволодіння у його відсутність . Причеп зберігався в задній частині подвіря, за залізною брамою, яка закривалася на замок. Ключ від замка на його прохання дала сестра, якій він сказав, що причеп бере із дозволу батька. Цей причеп протягом останніх років не проходив технічний огляд і використовувався батьком як контейнер для сміття. Вважає, що батько не повинен відповідати за заявленим позовом, оскільки причеп вибув з його володіння поза його волею. Сам він погоджується відшкодовувати позивачам заподіяну ним шкоду у тих розмірах, що присудить суд.

Аналогічні показання ОСОБА_5 дав у якості свідка.

Відповідач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_9 позовні вимоги не визнали, при цьому ОСОБА_6 пояснив суду, що він є власником автомобіля НОМЕР_5, яким за дорученням користується його син ОСОБА_5 В 2002 році він придбав автомобільний причеп марки ШЗК 06 Турист, д.н. 084 33 ВІ, та використовував його за призначенням до 2008 року, під час проведення будівництва свого домоволодіння. Потім причеп поламався, він зберігав у ньому сміття. На причепі навіть були спущені два колеса. Причеп зберігався в задній частині його подвіря, за високим парканом та двома металевими брамами, одна із яких закривалася на замок, ключі від якого зберігалися у нього в кімнаті. З 2008 року він не проходив вказаним причепом Державний технічний огляд, так як він ним не користувався і нікому його не давав. Вранці 19.06.2011 року відповідач разом із дружиною були на базарі, а коли повернулися додому, то він побачив, що причеп відсутній. Дочка, яка в цей час знаходилася дома, пояснила, що причеп забрав син ОСОБА_10. Ключі від воріт вона йому дала, тому що останній запевнив її, що причеп він бере із дозволу батька. Проте ОСОБА_6 стверджує, що він не давав дозволу синові користуватися причепом і взагалі про те, що ОСОБА_5 має намір його забрати, нічого не знав. Син проживає окремо від них і навідується до батьків рідко. Про вказану ДТП він дізнався наступного дня.

Відповідач ОСОБА_6 дав аналогічні показання і в якості свідка.

Свідок ОСОБА_11 дав суду показання про те, що його домоволодіння межує із домоволодінням ОСОБА_6 Він, як сусід неодноразово був на подвірї відповідача і бачив, що у задній частині його двору стоїть автомобільний причеп, який ОСОБА_6 не використовує за призначенням уже багато років , а зберігає у ньому сміття. Причеп закритий в глухій частині двору, за двома брамами. Свідок не бачив, щоб син сусіда ОСОБА_5 брав причеп.

Суд, вислухавши сторони та їхніх представників, свідків, дослідивши матеріали даної цивільної справи та матеріали кримінальної справи № 1-п-2/2012 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з постанови Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16.05.2012 року, відповідач ОСОБА_5 звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч.2 КК України в порядку і на умовах передбачених п. «в»с. 1, ст.. 6, ст. 8 Закону України «Про амністію в 2011 році»від 08.07.2011 року, кримінальна справа закрита, а цивільний позов потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ОСОБА_5 залишено без розгляду (а.с.3-4).

Згідно з ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дії особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З заяви ОСОБА_5 до слідчого ВР ДТП СУ України у Вінницькій області Ковальчука О.В. вбачається, що він не заперечував проти застосування відносно нього амністії (а. 249 кр. справи № 1-п-2/2012).

Оскільки кримінальну справу щодо відповідача ОСОБА_5 закрито по нереабілітуючих обставинах, суд знаходить необґрунтованим твердження останнього про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася не з його вини, а була лише нещасним випадком, тому він є належним відповідачем за позовом осіб, що визнані потерпілими по даній кримінальній справі.

Як вбачається із акту судово-медичного дослідження № 294/110 від 23.06.2011 року завідуючого Могилів-Подільського міжрайвідділення судово-медичної експертизи ОСОБА_12, та висновку експерта Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи, № 91 від 12.01.2012 року, позивачу ОСОБА_2 було заподіяно тілесні ушкодження, які виникли від дії тупого предмету, можливо, 19.06.2011 року при дорожньо-транспортній пригоді та належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоровя (а. 32-33, 188-189 кр. справи № 1-п-2/2012).

Відповідно до акту судово-медичного дослідження № 296/110 від 23.06.2011 року завідуючого Могилів-Подільського міжрайвідділення судово-медичної експертизи ОСОБА_12 та висновку експерта Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи, № 92 від 12.01.2012 року, у позивача ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження, які виникли від дії тупих предметів, під час дорожньо-транспортної пригоди, можливо, 19.06.2011 року та належать до категорії середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень(а. 36-37, 184-185 кр. справи № 1-п-2/2012).

Згідно з актом судово-медичного дослідження № 91 від 23.06.2011 року та висновком експерта № 67/41 від 06.02.2012 року завідуючого Могилів-Подільського міжрайвідділення судово-медичної експертизи ОСОБА_12, смерть гр-на ОСОБА_7 настала від ЗЧМТ у виді набряку-набухання речовини головного мозку, внаслідок масивного забою речовини лівої півкулі головного мозку. Дане тілесне пошкодження, як небезпечне до життя на час його утворення, належить до категорії тяжких тілесних пошкоджень, між ним та смертю є причинний звязок (а.39-40, 157 кр. справи № 1-п-2/2012).

Відповідно до висновку № 157 автотехнічної експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.03.2012 року, якщо технічні огляди та обслуговування причепа ШЗК-06 Турист д.н. НОМЕР_3 2002 р.в. не проводились, з технічної точки зору, причиною відокремлення колеса від причепа стала невідповідність технічних видів обслуговування причепа в період його експлуатації (а.199-201, кр. справи № 1-п-2/2012).

Як вбачається з висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління МВС України у Вінницькій області, від 23.02.2012 року № 17, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_6, в результаті його пошкодження складає 18329,06 грн.(а.160-181 кр. справи № 1-п-2/2012). Суд вважає, що саме ця сума підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_4, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ІВС № 225966, виданого 23.04.2005 року МРЕВ ДАІ УМВС України м. Надвірна, є власником вказаного автомобіля (а. 22, кр. справи № 1-п-2/2012).

Вказаний транспортний засіб має право експлуатувати та розпоряджатися ним - ОСОБА_3 та ОСОБА_13, що підтверджено копією довіреності від 15.04.2009 року, посвідченої приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу ОСОБА_14І.(а. 23, кр. справи № 1-п-2/2012).

Відповідно до копій свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВІС № 367191 виданого 07.11.2002 року Могилів-Подільським МРЕВ УДАІ Вінницької області та свідоцтва про реєстрацію ТЗ, ВІС № 326735 виданого Могилів-Подільським МРЕВ УДАІ Вінницької області, власником автомобіля НОМЕР_7 , та причепа ШЗК 06 ТУРИСТ, реєстраційний номер НОМЕР_3, являється ОСОБА_6 (а. 26, кр. справи № 1-п-2/2012).

Однак, суд знаходить , що у позові до ОСОБА_6 слід відмовити, оскільки він не є належним відповідачем по заявлених позовних вимогах. Суд дійшов таких висновків, вважаючи доведеним у судовому засіданні той факт, що належний йому на праві особистої власності причеп ШЗК 06 ТУРИСТ реєстраційний номер НОМЕР_3, несправність якого стала причиною ДТП, вибув з його володіння всупереч його бажанню.

Відповідно до ч. 4 ст. 1187 ЦК України, якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Проте, під час розгляду даної цивільної справи по суті не знайшла свого підтвердження та обставина, що транспортний засіб (причеп) вибув з володіння його власника ОСОБА_6 внаслідок його недбалості, так як транспортний засіб зберігався за залізною брамою, під замком, ключі від якого зберігалися у власника ОСОБА_6, тобто, належним чином, і відповідач ОСОБА_5 отримав причеп шляхом обману.

Таким чином, дослідивши всі у сукупності добуті у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що підлягають відшкодуванню в повному обсязі матеріальні витрати позивача ОСОБА_2, які доведені відповідними документами:

- замовленнями-рахунками від 25.06.2011 року на суму 9 618, 19 грн. та від 30.07.2011 року на суму 5 085 грн., та фіскальними чеками на вказані суми , виданими ПАТ Харчування кафе «Набережна»м. Могилева Подільського (а.с. 8, 9,10, 83); - товарним чеком № 1 від 23.06.2011 року на суму 605 грн. (а.с.11); - товарним чеком № 62 від 24.06.2011 року на суму 144 грн. (а.с.12).

Крім того, на підставі п.1 ч. 1 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується дитині до досягнення нею вісімнадцяти років.

Відповідно до свідоцтва про одруження І-АМ № 073089, ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_7 (а.с.5). Згідно із свідоцтвами про народження 1-АМ № 171112 та 1-АМ № 036394, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6,7).

З довідки ПП. «Дари садів»№ 295 від 06.06.2012р. видно, що середньомісячна заробітна плата померлого ОСОБА_7 складала 1200 грн. Виходячи з вимог ч.2 ст. 1200 ЦК України, позов ОСОБА_2 у частині стягнення шкоди по втраті годувальника на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 600 грн. щомісячно також підлягає задоволенню. При цьому суд вважає доцільним провести розрахунок зазначеної шкоди, що підлягає одноразовому стягненню, з часу смерті потерпілого ОСОБА_7 і станом на дату постановлення рішення суду, тобто, на 10.10.2012 р. (600х15міс.20дн.=9400 грн.), та в подальшому стягувати з відповідача ОСОБА_5 шкоду по втраті годувальника на утримання двох дітей в розмірі 300 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 10 жовтня 2012 року до їхнього повноліття .

Також підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_2 сплачена нею сума витрат на допомогу адвоката , яка складає 1500 грн. і не перевищує граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу, відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»(а.с. 88).

Крім цього, підлягають частковому задоволенню вимоги позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної їм внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_5

При визначенні розміру моральної шкоди, який слід стягнути з відповідача, суд виходить з засад розумності та справедливості. При цьому судом приймається до уваги важкість наслідків, що настали в результаті ДТП, зокрема, смерть потерпілого ОСОБА_7 , перенесення позивачами моральних страждань в наслідок смерті рідної людини, а також в результаті отримання тілесних ушкоджень ними особисто .З врахуванням наведеного, суд вважає необхідним стягнути з відповідача моральну шкоду: на користь ОСОБА_3 -15000 грн. , на користь ОСОБА_2 45000 грн. у звязку із смертю чоловіка та 5000 грн. у звязку із заподіянням тілесних ушкоджень їй особисто.

Відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України з відповідача слід також стягнути судовий збір в дохід держави, виходячи з розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 1166, 1167, 1168, 1187, п.1 ч. 1 ст. 1200 ЦК України, керуючись ст.ст. 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 заподіяну злочином матеріальну шкоду в сумі 24852 (двадцять чотири тисячі вісімсот пятдесят дві) грн., моральну шкоду в сумі 50000 (пятдесят тисяч) грн., судові витрати на допомогу адвоката в сумі 1500 (одна тисяча пятсот) грн., а всього в сумі 76352 (сімдесят шість тисяч вісімсот пятдесят дві) грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 шкоду по втраті годувальника на утримання дітей: сина ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 300 (триста) грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 10 жовтня 2012 року до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 заподіяну злочином моральну шкоду в сумі 15 000 (пятнадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заподіяну злочином матеріальну шкоду в сумі 18 329 ( вісімнадцять тисяч триста двадцять девять) грн. 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір в дохід держави в сумі 1168 (одна тисяча сто шістдесят вісім) гривень 80 коп. (банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015, номер рахунку 31218206700009, код ЄДРПОУ 38031302, одержувач: УДКСУ у Могилів-Подільському районі та м. Могилів-Подільський 22030001; призначення платежу «Судовий збір, код ЄДРПОУ Могилів-Подільського міськрайонного суду 26423235»).

В позові до ОСОБА_6 відмовити.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду від 18.07.2012 р. на 17/50 частин житлового будинку № 26 по вул. Чапаєва в м. Могилеві-Подільському Вінницької області, що належить на праві приватної власності ОСОБА_16 (ін. код НОМЕР_8).

Копію рішення щодо скасування арешту направити до Могилів-Подільської міської державної нотаріальної контори та до відділу державної виконавчої служби Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області - для виконання.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 15.10.2012 року.

Суддя