Рішення № 26566144, 23.07.2012, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 413/364/2012

2/413/1381/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2012 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - судді Власенко М.Д.,

при секретарі - Курделяс А.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника Публічного акціонерного товариства «Унікредитбанк» ОСОБА_2,

відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Унікредитбанк», третя особа приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсними договору про іпотечний кредит, зобовязання повернути отримані кошти, припинення іпотечного договору, встановлення обовязку для третьої особи за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Унікредитбанк»до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унікредитбанк»(надалі ТзОВ «Унікредитбанк»), правонаступником є Публічне акціонерне товариство «Унікредитбанк»(надалі ПАТ «Унікредитбанк»), неодноразово уточнював підстави позову, в остаточній редакції просив визнати недійсним договір про іпотечний кредит від 04.09.2008 року № MRTG 000000014398, зобовязати позивача повернути відповідачу кошти, отримані за договором про іпотечний кредит в сумі 20360,00 доларів США, зобовязати відповідача повернути позивачу кошти, отримані в рахунок виконання умов договору про іпотечний кредит в сумі 11203,75 доларів США; припинити договір іпотеки від 04.09.2008 року № MRTG 000000014398/S укладений між позивачем ОСОБА_4 та ТзОВ «Унікредитбанк», зобовязати приватного нотаріуса ОСОБА_5 виключити з державного реєстру іпотек та єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна записи про реєстрацію іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1.

На підтвердження вимог вказав, що договір про іпотечний кредит не відповідає законодавству, яке діяло під час укладення правочину, оскільки договір укладено від імені Криворізького відділення № 34 ТзОВ «Унікредитбанк», яке всупереч вимог Постанови Правління НБУ від 31.08.2001 року № 375, якою затверджено «Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень»не пройшло відповідної реєстрації в НБУ, Положення про Криворізьке відділення № 31 не відповідає вимогам Додатку 15 до зазначеного Положення, відсутнє погодження на відкриття цього відділення територіальним управлінням НБУ на момент укладення договору, крім того Криворізьке відділення № 31 ТзОВ «Унікредитбанк»не мало належного дозволу на вчинення валютних операцій. Кошти за іпотечним договором було видано позивачу ОСОБА_4 іншим відділенням, а саме Криворізьким відділенням № 31. Вважав, що недодержання в момент вчинення правочину відповідачем вимог, які встановлені частинами першою-третьою ст..203 ЦК України є підставою недійсності правочину, просили застосувати наслідки недійсності правочину, застосувавши процес реституції, зобовязавши сторони недійсного правочину повернути все одержане на виконання правочину.

Представник відповідач до початку розгляду судом справи по суті предявив зустрічний позов, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 заборгованість за іпотечним договором від 04.09.2008 року № MRTG 000000014398 в сумі 133 131,16 грн. та судові витрати по справі. На підтвердження вимог вказали, що між ТзОВ «Унікредитбанк», (назву змінено на ПАТ «Унікредитбанк») та ОСОБА_4 04.09.2008 року було укладено іпотечний договір № MRTG 000000014398, згідно умов якого ОСОБА_4 отримав грошві кошти в сумі 20360,00 доларів США із сплатою 13% річних за користування кредитними коштами на строк до 04 вересня 2021 року за цільовим призначенням на придбання нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1. Виконання зобовязань за кредитним договором забезпечено Іпотечним договором від 04.09.2008 року № MRTG 000000014398/S, за умовами якого ОСОБА_4 передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_2. Крім того, виконання зобовязань за кредитним договором забезпечено Договором поруки від 04.09.2008 року № MRTG 000000014398/Р , укладеним між ТзОВ «Унікредитбанк», (назву змінено на ПАТ «Унікредитбанк») та ОСОБА_3 Божник та поручитель повідомлялись про наявну заборгованість за кредитним договором, проте погашення не здійснили, у звьязку з чим станом на 12.12.2011 року утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 16637,40 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 12.12.2011 року становить 132931,16 грн., також нарахований штраф в сумі 200 грн., що разом становить 133131,16 грн., які просили стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 за первісним позовом, який також є відповідачем за зустрічним позовом - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов. Вказав, що при укладенні спірного договору про іпотечний кредит Банком було порушено вимоги діючого на той час законодавства України, договір суперечить вимогам ЦК України та іншим нормативно правовим актам, оскільки укладений від імені Банку ОСОБА_6, на підтвердження повноважень якого надано довіреність від імені громадянина ОСОБА_7 Федеріко Руссо, а підтвердження його повноважень на видачу будь-яких довіреностей не надано. Крім того, вчинюючи правочин, Криворізьке відділення № 34 не пройшло відповідну процедуру реєстрації, не мало права видавати кошти, всупереч вимог Постанови Правління НБУ від 31.08.2001 року № 375, якою затверджено «Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень»на титульний сторінці Положення про Криворізьке відділення № 31 відсутній підпис начальника і відбиток гербової печатки територіального управління НБУ за місцезнаходженням відділення. Остання сторінка (на звороті) не засвідчена відбитком печатки загального відділу територіального управління НБУ за місцезнаходженням відділення. Не надано окремого дозволу на виконання банківських операцій відділеннями № 31 та № 34, крім того, виконання умов договору взяло на себе відділення № 31, хоча договір укладався з відділенням № 34, підтвердження правомірності таких дій не надано. Вважав за наявності вказаних порушень, що правочин вчинений з порушенням вимог ст..203 ЦК України і має бути визнаний недійсним із застосуванням наслідків недійсності такого правочину, крім того повинен бути припинений договір іпотеки від 04.09.2008 року № MRTG 000000014398/S. Зустрічні вимоги банку щодо стягнення заборгованості не визнав в повному обсязі, вважав їх необґрунтованими.

Представник відповідача за первісним позовом, яка також є представником позивача за зустрічним позовом, позовні вимоги ОСОБА_4 не визнала в повному обсязі. Вказала, що договір укладено з дотриманням вимог ст..203 ЦК України, підстав для визнання його недійсним немає. Позивач добровільно уклав договір, ознайомився з його умовами, отримав кредитні кошти, придбав квартиру, виконував свої зобовязання за договором, повертав банку кредитні кошти. На момент укладення договору ОСОБА_4 не пропонував внести будь-які зміни до договору. Протоколу розбіжностей не складали. Договір укладався від імені ТзОВ «Унікредитбанк»в особі ОСОБА_6, а не від імені філії. ОСОБА_6 на укладання іпотечних договорів та договорів про іпотечні кредити уповноважив довіреністю Голова правління Банку Федеріко Руссо, відповідно до Статуту. Управлінням НБУ у Волинській області було внесено інформацію до єдиного електронного Державного реєстру банківських установ щодо відкриття Криворізьких відділень № 31 та № 34 Філії УніКредит Банку ТзОВ у м. Києві. При цьому Криворізькі відділення не мають статусу юридичної особи, є без балансовими відділеннями Філії УніКредит Банку ТзОВ у м. Києві і діють від імені банку. Оскільки після укладення договору позивач став клієнтом банку, мав право обслуговуватись за власним бажанням у всіх його відділеннях та філіях, що він і робив. Вимоги за зустрічним позовом підтримала в повному обсязі, просила задовольнити, оскільки у ОСОБА_4 і ОСОБА_3 як поручителя виникла заборгованість за кредитним договором, про яку вони повідомлялись належним чином, Банк використав своє право на дострокове повернення кредитних коштів, які просили стягнути солідарно з відповідачів за зустрічним позовом.

Відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 позовні вимоги щодо стягнення заборгованості не визнала в повному обсязі, вказавши при цьому, що особисто отримувала від банку повідомлення про наявну заборгованість за кредитом як поручитель свого чоловіка, її чоловік ОСОБА_4 також отримував такі повідомлення, проте заборгованість вони не сплатили.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та вивчивши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.09.2008 року між ТзОВ «Унікредитбанк», назву змінено на ПАТ «Унікредитбанк»та ОСОБА_4 укладено договір про іпотечний кредит № MRTG 000000014398 (а.с.12--18), за умовами якого ОСОБА_4 отримав грошві кошти в сумі 20360,00 доларів США із сплатою 13% річних за користування кредитними коштами на строк до 04 вересня 2021 року за цільовим призначенням на придбання нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_4 отримав повну інформацію про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту (а.с.129-132). Угодою від 04.09.2008 року було внесено зміни та доповнення до Договору про іпотечний кредит (а.с.19) Виконання зобовязань за кредитним договором забезпечено Іпотечним договором від 04.09.2008 року № MRTG 000000014398/S, за умовами якого ОСОБА_4 передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_2 (а.с.28-30). Крім того, виконання зобовязань за кредитним договором забезпечено Договором поруки від 04.09.2008 року № MRTG 000000014398/Р, укладеним між ТзОВ «Унікредитбанк», (назву змінено на ПАТ «Унікредитбанк») та ОСОБА_3 (а.с.31-32).

Зазначені вище договори укладено між ТзОВ «Унікредитбанк»в особі ОСОБА_6 та ОСОБА_4, ОСОБА_3, про що свідчать підписи сторін на договорі.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача за первісним позовом на відсутність правових підстав у ОСОБА_6 на укладання кредитного договору, оскільки Довіреністю від 14.12.2007 року ТзОВ «Унікредитбанк»в особі Голови правління громадянина ОСОБА_7 Федеріко Руссо уповноважили ОСОБА_6 від імені Банку підписувати з фізичними особами документи (в тому числі правочини), зокрема іпотечні договори, договори про іпотечний кредит та поруки (а.с.107). Твердження представника позивача за первісним позовом щодо відсутності у громадянина ОСОБА_7 Федеріко Руссо видавати довіреності від імені банку, спростовуються змістом Статуту ПАТ «Унікредитбанк», в п 11.2 якого вказано, що Голова правління діє від імені банку без довіреності (а.с.149).

На підтвердження правомірності кредитування ОСОБА_4 в іноземній валюті, а саме доларах США Банком надано Ліцензію НБУ №176 від 28.02.1997 року та Дозвіл НБУ № 176-3 від 28.02.1997 року на право здійснення банківських операцій, визначених ч.1 та п.5-11 ч.2 ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»згідно з додатком до дозволу, в якому визначено право ТзОВ «Унікредитбанк»на здійснення валютних операцій (а.с.101-106).

Твердження представника позивача за первісним позовом щодо відсутності у Криворізького відділення № 34 окремого дозволу на здійснення валютних операцій, суд також не приймає до уваги, оскільки відповідно до ст.ст. 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитними операціями є операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» такими коштами є гроші у національній або іноземній валюті. Але оскільки надання кредиту в іноземній валюті є валютною операцією, то окрім банківської ліцензії банк повинен отримати ще й генеральну ліцензію.

Відповідно до п. 5.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001р., генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" є письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями.

Таким чином, надання кредитів в іноземній валюті банком потребує отримання ним банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями.

Згідно з п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ № 483 від 14.10.2004р., використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк. Разом з цим викладено умову, що ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями.

Отже, якщо кредит в іноземній валюті надається банком, який має банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, які вже автоматично містять в собі право банка на надання таких кредитів та використання іноземної валюти при розрахунках, то отримання окремих ліцензій та письмових дозволів відділеннями та іншими структурними підрозділами банку не передбачено діючим законодавством України.

Вирішуючи питання щодо відповідності оспорюваного договору про іпотечний кредит вимогам ЦК України та іншим нормативно-правовим актам суд зазначає, що Постановою НБУ від 31.08.2001 року № 375 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) «Про затвердження Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень»встановлено, що погодження відкриття відділення здійснюється за рішенням Комісії Національного банку при територіальному управлінні за місцезнаходженням відділення протягом одного місяця з дня отримання повного пакета документів.

Як вбачається з наданих представником Банка документів, Управлінням НБУ в Волинській області 01.11.2007 року було здійснено запис до єдиного електронного Державного реєстру банків про відкриття Криворізького відділення № 34 Філії ТзОВ «Унікредитбанку»в м. Києві за № 2\287\42 (а.с.164), а також про відкриття Криворізького відділення № 31 Філії ТзОВ «Унікредитбанку»в м. Києві за № 2\287\31 (а.с.108).

За змістом Положень про Криворізькі відділення № 34 та № 31 Філії ТзОВ «Унікредитбанку»в м. Києві (а.с.109-116, 165-173), відділення є структурною одиницею ТзОВ «Унікредитбанку», не мають статусу юридичної особи і здійснюють свою діяльність від імені Банку в межах наданих ним повноважень, які визначені Положеннями.

Таким чином реєстрація Криворізьких відділень № 34 та № 31 була проведена належним чином, наявність чи відсутність на титульних сторінках (останніх сторінках) Положень про відділення підпису начальника і відбитку гербової печатки територіального управління НБУ за місцезнаходженням відділення не може бути підставою для визнання договору про іпотечний кредит таким, що суперечить ЦК України та іншим атам законодавства.

Крім того, суд зазначає, що згідно згідно ст.. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ч.3 ст.209 ЦК України, нотаріальне посвідчення правочину може бути на тексті лише такого правочину, якій відповідає загальним вимогам, встановленим ст..203 ЦК України.

Як вбачається зі змісту Іпотечного договору від 04.09.2008 року № MRTG 000000014398/S (а.с.28), він був укладений між тими самими сторонами, а саме ОСОБА_6 від імені ТзОВ «Унікредитбанку»та ОСОБА_4 та був посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5, сторонами не оспорювався, а отже відповідає вимогам ст..203 ЦК України.

Таким чином судом встановлено, що зміст правочину, укладеного сторонами, не суперечить нормам цивільного законодавства України, моральним засадам суспільства, відповідає волевиявленню позивачів, спрямований на реальне настання наслідків, не суперечить інтересам та не порушує права позивача ОСОБА_4, оскільки позивач бажав отримати послуги відповідача, спрямовані на придбання отримання коштів та придбання автомобіля, був ознайомлений та згодний з умовами їх надання, підписав договір, діючи крім того зі згоди своєї дружини ОСОБА_3, частково виконував умови договору, у звьязку з чим необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі.

Вимоги позивача за зустрічним позовом підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. І розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.п.5.3.1, 5.3.2 Договору про іпотечний кредит ОСОБА_4 зобовязався повернути кредит, проценти за його користування сплачувати комісійні винагороди, платежі, проценти за користування кредитом, неустойку у строки та на умовах, визначених договором. Відповідно до п.2.4.3 застосовується подвійна процентна ставка з моменту прострочення платежу до його погашення, згідно п.2.6.3 ОСОБА_4 зобовязаний сплатити штраф за невиконання зобовязань по поверненню кредиту, сплати процентів у розмірі 200 грн.

Відповідно до п.п.1.1. Договору поруки ОСОБА_3 поручилась перед банком за виконання ОСОБА_4 свого обовязку та відповідає перед банком за порушення зобовязання ОСОБА_4

Проте ОСОБА_4 зобовязання за договором не виконав, допустив прострочення оплати за договором, у звязку з чим Банком 13.12.2011 року направлено ОСОБА_4 та ОСОБА_3 письмову вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих відсотків зі стислим змістом порушеного зобов'язання (а.с.134-137), які ними отримані особисто, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення. Протягом встановленого строку, вимога залишилася без задоволення.

За положеннями ч. 2 ст. 1050 ЦК України, яка з огляду на положення ст. 1054 ЦК України застосовується до відносин за кредитним договором, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу

Тобто звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у звязку з порушенням умов договору є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобовязань і є способом цивільно-правової відповідальності боржника.

Відповідно до ч.2 ст.543 ЦК України, кредитор, який одержав виконання обовязку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Згідно ч.1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов*язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно ч.1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов*язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Відповідно до ч.2 цієї ж статті, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, у позивача за зустрічним позовом, на підставі п.5.2.2 Кредитного договору, п.2.1.2 Договору поруки виникло право вимоги дострокового повернення кредиту, процентів, яке використане позивачем і заявлено вимогу про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за Договором про іпотечний кредит 04.09.2008 року № MRTG 000000014398, яка відповідно до наданого розрахунку (а.с.122), з яким погоджується суд, підлягає стягненню з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Унікредитбанк», станом на 12.12.2011 року в розмірі 133131,16 грн., яка складається з:

-заборгованості по поверненню кредиту - в сумі 258,92 доларів США,

-заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом 685,29 доларів США,

-заборгованості, що стягується достроково 15693,19 доларів США,

а разом 258,92+685,29+15693,19=16637,40 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 12.12.2011 року становить 132931,16 грн.,

-нарахованого штрафу в сумі 200 грн.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідачів з а зустрічним позовом солідарно на користь ПАТ «Унікредитбанк», понесені ним при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1331,31 грн., сплата якого підтверджується відповідною квитанцією.(а.с.117).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 203, 204, 209, 536, 543, 554, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Постановою НБУ від 31.08.2001 року № 375 «Про затвердження Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень», Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001р. «Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Унікредитбанк», третя особа приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсними договору про іпотечний кредит, зобовязання повернути отримані кошти, припинення іпотечного договору, встановлення обовязку для третьої особи відмовити в повному обсязі.

Зустрічні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Унікредитбанк»до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Унікредитбанк»(коррахунок № 32005108701 в НБУ Волинської області, МФО 303536, ЄДРПОУ 21753123) заборгованість за кредитним договором від 04.09.2008 року № MRTG - 000000014398 в сумі 16637 (шістнадцять тисяч шістсот тридцять сім) доларів США 40 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 12.12.2011 року становить 132931 (сто тридцять дві тисячі девятсот тридцять одну) гривню 16 копійок та 200 (двісті) гривень, що разом становить 133131 (сто тридцять три тисячі сто тридцять одну) гривню 16 копійок, а також судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 31 копійку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд на протязі десяти днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_8