Рішення № 26556481, 15.08.2012, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/5373/12

Справа № 121\5373\12

2\0121\1808\2012

РІШЕННЯ

Іменем України

15 серпня 2012 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Лошакової Т.А.

при секретарі Винокурової Є.Є.

з участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії справу по позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа НАСК «Оранта»про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної події,

встановив:

ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної події, посилаючись на те, що 10 липня 2011 року близько 11-20 годин, рухаючись вздовж дороги Феодосія-Орджонікідзе по узбіччю, на 2-му км, вона була збита автомобілем MITSUBISHI Lancer, державний номер НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_5 При цьому винуватець ДТП на великій швидкості, допустивши недбалість у керуванні, порушив ПДР перетнув суцільну розподільчу лінію, не впорався з керування і збив її та її супутників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Внаслідок ДТП з 10.07.2011 року по 01.08.2011 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні у Феодосійській міській лікарні № 1 із приводу закритого оскольчатого перелому обох костей лівої гомілки зі зсувом уламків, струсом головного мозку, забоєм грудей праворуч, місцевими забоями, саднами тулуба та кінцівок. 15.07.2011 року їй було проведено операцію: відкрита репозиція, МОС диафізу б/б кістки лівої гомілки пластиною й гвинтами. Після цього, продовжувала лікування у Феодосійської міської лікарні № 1 з 28.09.2011 року по 11.10.2011 року. Вказане лікування не принесло жаданих наслідків, тому 25.11.2011 року в медичній клініці «Генезіз»м. Сімферополь їй додатково було зроблено операцію з видалення пластини, гвинтів з лівої гомілкової кістки, висічення рани, що гранулює, лівої гомілки. 19.01.2012 р. у вказаному медичному закладі їй була зроблена ще одна операція: резецирування с\з малогомілкової кістки, накладення на гомілку ВЧКДО апарат Ілізарова. На протязі п'яти місяців вона перебувала під спостереженням ортопеда клініки м. Сімферополь, велася корекція апаратом Ілізарова. З лютого 2012р., 17.05.2012 року та 27.06.2012 року вона перебувала на прийомі лікарі травматолога. З 16 лютого 2012 року вона є інвалідом другої групи і проходить програму реабілітації, що підтверджується Індивідуальною програмою реабілітації інваліда від 16.02.2012р. За фактом ДТП 10.07.2011р. Феодосійським міським відділом МВС України в АР Крим було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України. Постановою Феодосійського міського суду від 26.10.2011 року ОСОБА_4 був визнаний винним у здійсненні злочину, відповідальність за який передбачено ст. 286 ч. 1 КК України, відносно нього судом була застосована амністія. Внаслідок дій безпосередньо відповідача їй заподіяно значну моральну шкоду, яка полягає в перенесені нею моральних і фізичних страждань, моральних переживаннях, пов'язаних з отриманими травмами й порушенням нормального життєвого укладу, в неможливості продовження активного громадського життя, порушення відносин з оточуючими людьми. З вересня 2009 року вона проходила навчання на факультеті іноземної філології Харківського національного педагогічного університету, успішно завершила два курси. Саме з вини відповідача вона була змушена припинити навчання, в даний час перебуває в академічній відпустці, адже не могла продовжувати своє подальше навчання за станом здоров'я. При цьому її майбутня професія пов'язана з вивченням іноземних мов, що вимагає інтенсивної й постійної роботи, тому перерва в навчанні може негативно вплинути на рівень її професійної підготовки. Це її морально пригнічує, адже ж двох років навчання вона була успішною студенткою, одержувала підвищену стипендію. Після ДТП, яка трапилась з вини відповідача, крім погіршення її особистого самопочуття вона постійно переживає за фізичний і моральний стан її батьків, чий спосіб життя також порушений, тому що вона не має змоги самостійно обслуговувати себе в побуті. Її мати, яка є директором школи, з дня коли вона потрапила в лікарню була змушена провести свою літню відпустку біля її лікарняного ліжка. Через необхідність її лікування вона неодноразово була змушена брати додаткові відпустки. Мати постійно перебувала поряд з нею й була змушена приступати до виконання своїх службових обов'язків втомленою й нервово виснаженою. Її батько також робив все можливе, щоб сприяти її швидшому одужанню і переживав за її стан здоров'я. Після виписки з стаціонару медичного закладу саме він возив її на перев'язки, на прийоми до лікаря, при цьому буквально на руках носив її на верхні поверхи лікувальних закладів, керував автомобілем, на якому вони їздили у м. Сімферополь на операцію в медичну клініку та консультації до лікарів тощо. Внаслідок ДТП вона змушена була переживати за стан ще одного учасника ДТП ОСОБА_7, дуже близької їй людини, з яким має намір укласти шлюб, адже після ушкоджень, отриманих внаслідок протиправних дій відповідача, до сьогоднішнього дня він не може відновити своє здоров'я. Також з вини відповідача вона дотепер переживає і за стан здоров'я свого племінника ОСОБА_6, що постраждав у цьому ж ДТП, який є сином її сестри, перебуває на її утриманні. З 10.07.2011р. по 14.07.2011р. її племінник, якому виповнилося лише 4 роки, перебував на лікуванні в Феодосійській міській лікарні з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Внаслідок травми в нього виник неврологічний розлад, після пережитої стресової ситуації в даний час у дитини остерігається страх перед автотранспортом, що рухається. Вважає також, що істотне значення має та обставина, що відчуваючи постійні головні болі, болі в ушкодженій нозі, яка майже два місяці перебувала в гіпсовій циркулярній лангеті та п'ять місяців з накладеним апаратом Ілізарова, вона на даний час має можливість самостійно пересуватись лише з допомогою милиць і, як наслідок, постійно перебуває в подавленому стані, адже не може вести нормальний спосіб життя, постійно потребує допомоги навколишніх. Їй соромно виходити на вулицю, до того ж це коштує їй значних зусиль, намагається відгородитися від людей, щоб вони не бачили її фізичного каліцтва. Після усвідомлення того, що сталося з її здоров'ям, вона веде самітницький спосіб життя, виходячи із квартири лише для того, щоб відвідати лікаря, і це при тому, що її однолітки живуть повноцінним активним життям, продовжують отримувати освіту, спілкуватися один з одним. Вона почуває себе тягарем для своєї родини, через що постійно перебуває в репресивному стані. Вона не може займатися домашніми справами, їй потрібна допомога батьків, даний стан справ не є нормальним і негативним образом відображається на її психічному здоров'ї, вона почуває неповноцінною людиною, що додає їй додаткових переживань. Через ушкодження внаслідок ДТП у неї знівечена нога і цей фізичний недолік створює для неї додаткові труднощі і незручності. Через брак власних коштів члени її родини змушені позичати гроші, щоб відновити втрачене нею з вини відповідача здоровя. Свої моральні страждання оцінює у сумі 100000 грн., яку просить стягнути з ОСОБА_4

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 підтримала свої позовні вимоги, пояснивши у відповідності до обставин позовної заяви, додатково пояснила, що сьогодні вона ходить за допомогою палиці, питання про можливість продовження навчання в університеті ще не вирішено. Їй необхідно знову зробити рентгенограму, одержати висновок лікарської комісії. Під час розслідування кримінальної справи відповідач відшкодував їй частково витрати на лікування у сумі 4000 грн. Тільки одна операція коштувала 10000 грн. Крім того, СК «Оранта»оплатила витрати на лікування у сумі 4057 грн. В дійсний час вона одержує державну допомогу, як непрацездатна особа, у сумі близько 800 грн.

Представник відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 20.06.2012 року, у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що ОСОБА_4 скоїв ДТП, відносно нього був застосований Закон України «Про амністію»та він звільнений від кримінальної відповідальності. ОСОБА_4 не ухиляється від обовязку відшкодувати шкоду, спричинену потерпілої. Відразу після ДТП він передав на лікування ОСОБА_3 4000 грн., іншого потерпілого ОСОБА_7 - 1711 грн. Він згодний сплатити позивачки моральну шкоду в розмірі 5000 грн. з урахуванням його матеріального становища. У ОСОБА_4 на утриманні знаходиться малолітня дитина, дружина не працює. ОСОБА_8 одержує заробітну плату в сумі близько 4000 грн. Крім того, інший потерпілий ОСОБА_7 також предявив до нього позов про відшкодування моральної шкоди, який знаходиться на розгляду суду. Розмір моральної шкоди повинен відповідати принципу розумності та справедливості. При цьому суд повинен прийняти до уваги, що злочин, який скоїв ОСОБА_8, не є тяжким, відноситься до необережних злочинів.

Представник третій особи НАСК «Оранта»у судове засідання не зявився, належним чином сповіщений про час розгляду справи.

Вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, дослідивши представлені сторонами докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

ОСОБА_4 був обвинувачуваний в скоєнні злочину, передбаченого статтею 286 ч. 1 КК України, за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим ОСОБА_7 і ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Постановою Феодосійського міського суду від 26.10.2011р. ОСОБА_4 звільнений від кримінальної відповідальності по ст. 286 ч. 1 КК України і кримінальна справа відносно нього закрита на підставі ст. ст. 1 п. «в», 6 Закону України «Про амністію у 2011 року»від 08.07.2011 року (ар.с. 5).

Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди у розмірі 50000 грн. залишено без розгляду.

Відповідно ст. 1167 ЦПК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Зобовязання відшкодувати моральну шкоду виникає за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії. У п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року зазначається, що заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями інших осіб.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_3 одержала у результаті ДТП тілесні пошкодження: закритий оскольчатий перелом обох костей лівої гомілки зі зсувом уламків, струсом головного мозку, забоєм грудей праворуч, місцевими забоями, саднами тулуба та кінцівок.

З приводу вказаний тілесних пошкоджень вона тривалий час, з 10.07.2011 року по 20.01.2012 року знаходилася на стаціонарному лікуванні в різних медичних закладах, що підтверджується виписним епікризом № 6124 (ар.м.с. 7), виписним епікризом № 8908 (ар.с. 8), виписними епікризами медичної установи «Генезис»№ 1980 (ар.с. 9-10).

15.07.2011 року їй було проведено операцію: відкрита репозиція, МОС диафізу б/б кістки лівої гомілки пластиною й гвинтами. 25.11.2011 року в медичній клініці «Генезіз»м. Сімферополь їй додатково було зроблено операцію з видалення пластини, гвинтів з лівої гомілкової кістки, висічення рани, що гранулює, лівої гомілки. 19.01.2012 р. у вказаному медичному закладі їй була зроблена ще одна операція: резецирування с\з малогомілкової кістки, накладення на гомілку ВЧКДО апарат Ілізарова. На протязі п'яти місяців вона перебувала під спостереженням ортопеда клініки м. Сімферополь, велася корекція апаратом Ілізарова.

16.02.2012 року ОСОБА_3 встановлено другу групу інвалідності, заперечені переохолода, тривала ходьба, фізична праця, що підтверджується довідкою МСЕК серія КР-10 № 005841 (ар.с. 11).

У звязку з інвалідністю ОСОБА_3 проходить програму реабілітації, про що свідчить Індивідуальна програма реабілітації інваліда від 16.02.2012р. (ар.с. 12-13).

ОСОБА_3 з вересня 2009 року навчається на факультеті іноземної філології Харківського національного педагогічного університету імені ОСОБА_13, з 06.12.11р. по 01.09.2012 року знаходиться у академічної відпустки, про що підтверджується довідкою № 312\11 від 23.12.2011 року вищого навчального закладу (ар.с. 6).

Свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснили, що дорожня подія, в результаті якої їх сестра та дочка отримала пошкодження здоровя, була для сімї жахливістю. Фактично рік ОСОБА_3 лікувалася. Весь побут сімї був підкорений її лікуванню. Власних кошті не вистачало, тому вони змушені були позичати них у знайомих. ОСОБА_14 переживала, що змушена була припинити навчання в університеті. Перші три тижня ОСОБА_3 не вставала, потім почала вставати на милиці, трошки ходити. Вона не могла обслуговувати себе, гігієнічні процедури для неї були обмежені. ОСОБА_14 не може займатися домашніми справами, їй потрібна допомога батьків, даний стан негативним образом відображається на її психічному здоров'ї. Вона не куди не виходить, крім лікарні, коло її спілкування обмежено. У молодому віці вона змушена знаходитися у квартирі. ОСОБА_15 намагалася навчатися в університеті дистанційно, але це було неможливим, тому вона взяла академічну відпустку. Питання про поновлення навчання ще не вирішено.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що після аварії у родині ОСОБА_10 склалося тяжке матеріальне становище. Багато коштів потрібувало лікування дитини, транспортні витрати. Вона за проханням мати ОСОБА_14 передала у борг на операцію 3000 грн. Також їй відомо, що гроші позичалися у Вишковської.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_12 дівчина з активною життєвою позицією. Її турбувало, що вона припинила навчання. Ця дівчина перетерпіла фізичну біль, стан її здоровя, безпорадність дуже негативно відображається на неї.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоровя.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Судом достовірно встановлено, що у наслідок протиправних дій ОСОБА_4 було спричинено моральну шкоду ОСОБА_3

При вирішенні вимог позивачки стосовно відшкодування моральної шкоди, суд також виходить з такого: згідно зі ст. 1 Закону України від 17.07.1997 року про ратифікацію Конвенції про захист прав людини та основних свобод, Україна повністю визнає на своїй території ст. 46 Конвенції щодо визнання обовязковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського союзу з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування конвенції. Отже текст Конвенції з Протоколами до неї, а також її тлумачення та застосування, висловлені у рішеннях Європейського союзу з прав людини, є частиною національного законодавства і є обовязковими при правозастосуванні органами правосуддя.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб захисту в національному органі. Європейський суд з прав людини у винесених рішеннях неодноразово, зокрема у справах «Атлан проти Сполученого Королівства» від 19.06.2001 року, «Перна проти Італії» від 25.07.2001 року тощо визнавав в резолютивній частині рішення, що виходячи з обставин справи, самий факт правопорушення, вчиненого відносно потерпілого, становить спосіб захисту порушеного права і може становити достатньо справедливу компенсацію моральної шкоди.

Обраний позивачкою спосіб компенсації відповідає ч. 3 ст. 23 ЦК України. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивачки у звязку із пошкодженням здоровя, яке віднесено до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, потягло тривале лікування, а потім встановлення групи інвалідності, ступень вини особи, яка завдала моральної шкоди, негативні наслідки правопорушення, неможливість позивачки тривалий час вести звичайний спосіб життя, продовжувати навчання у вищому навчальному закладу, втрату суспільних звязків, а також вимоги розумності та справедливості. З обліком наведеного, з урахуванням часткового визнання представником відповідача суми моральної шкоди, суд вважає можливим визначити розмір моральної шкоди, завданої позивачці у 10000,00 грн.

З відповідача відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню судовий збір в дохід держави у розмірі 107 грн. 30 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн. (десять тисяч грн.).

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 судовій збір в доход державі (код ЄДРПОУ Феодосійського міського суду 02897135) в сумі 107 грн. 30 коп. (сто сім грн. 30 коп.).

В іншої частині позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів із дня проголошення через Феодосійський міський суд у порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя: підпис

Копія вірна: суддя

Секретар -