Ухвала суду № 26548249, 14.08.2012, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 0306/4858/2012

Провадження № 4-с/0306/17/2012

У Х В А Л А

м. Ковель 14.08.2012

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Лесика В.О.

при секретарі Федорук Г.Б.

за участю представника заявника ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі справу за скаргою ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконанння ДВС України ОСОБА_4 щодо виконання судового рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконаннна рішень ДВС України ОСОБА_4, щодо виконання судового рішення.

В обгрунтування заявленого позову, ОСОБА_3 зазначив, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26.06.2012 року винесена старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України ОСОБА_5 була відправлена ОСОБА_3 10.07.2012 року, про що свідчить відмітка на конверті, ним отримана 13.06.2012 року. Вважає, зазначену постанову незаконною і такою що піддягає скасуванню з наступних підстав: 18.03.2011 року на підставі п. 2 ст. З, п. 1 ст. 18, ст. 21, Закону України «Про виконавче провадження»до ВІДДІЛУ ПРИМУСОВОГО ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 73, п/інд. 04053 ОСОБА_3 подав до примусового виконання виконавчий документ №2-7/2010 виданий Ковельським міськрайонним судом Волинської області по справі №2-7/2010 року від 05 травня 2010 року про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду.

У виконавчому документі визначено відшкодування моральної шкоди позивачеві ОСОБА_3 у 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень.

Стягнення провести за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом

списання в безспірному порядку на користь ОСОБА_3 встановленої до відшкодування суми з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.

27.05.2011 року головний державний виконавець відділу примусового виконання

рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №26861620 з примусового виконання виконавчого документа №2-7/2010, виданого 01.12.2010 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області про стягнення з боржника Державного Казначейства України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_1, встановленої до відшкодування суми у 150000 (сто п'ятдесят) тисяч гривень.

Стягувачу ОСОБА_3 було надіслано копію даної постанови

для відому, а боржнику - Державному Казначейству України до виконання.

Боржнику було запропоновано самостійно виконати рішення суду згідно з виконавчим документом в семиденний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.

З Єдиного державного реєстру виконавчого провадження у мережі інтернет, до якого стягувачеві був наданий доступ для ознайомлення з матеріалами провадження, стало відомо, що постанову про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання рішення, боржнику - Державному Казначейству України було надіслано 07.06.2011 року.

Постанову про відкриття виконавчого провадження боржник не оскаржував у передбачений законом строк і самостійно рішення суду в установлений державним виконавцем строк не виконав.

ОСОБА_3 на протязі майже трьох місяців телефонував до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щоб отримати інформацію щодо стану виконання рішення суду, на що державні виконавці в телефонному режимі запевняли його, що усі необхідні заходи для стягнення суми відшкодування вжиті, платіжні документи направлені Державному Казначейству України і радили зателефонувати пізніше, бо на рахунок виконавчої служби з Державного Казначейства України кошти за даним виконавчим листом ще не поступали.

27.08.2011 року ОСОБА_3 повідомив відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що на бездіяльність державного виконавця буде писати скаргу і тоді його запевнили що 25-26 серпня 2011 року до Державного Казначейства України уже надіслані платіжні документи та примусове стягнення суми відшкодування і найближчим часом гроші поступлять на його банківський рахунок, а тому він має слідкувати за станом рахунку у банку.

А це означає, що державі виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з кінця червня місяця 2011 року до 25-26 серпня 2011 року не вживали заходів для примусового виконання рішення суду чим грубо порушували законодавство України і законні інтереси стягувача.

Ставом на сьогоднішній день ОСОБА_3 так і не отримав відповіді з Міністерства юстиції України на скаргу подану на особистому прийомі 09.09.2011 року.

23.11.2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4, при примусовому виконанні було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до розгляду заяви державного виконавця по суті і до Ковельського

міськрайонного суду було надіслано заяву про заміну сторони та встановлення способу і порядку виконання рішення по справі № 2-7/2010.

09.12.2011 року Ковельський міськрайонний суд виніс Ухвалу, якою заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 задовольнив частково:

-замінив сторону виконавчого провадження боржника ОСОБА_7 казначейство України по виконавчому листу № 2-7/2010, виданого 01.12.2010 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області, на його правонаступника - ОСОБА_7 казначейську службу України (код ЄДРПОУ 37567646, вул.. Бастіонна, 6 м. Київ, 010014);

-у зміні способу і порядку виконання виконавчого листа № 2-7/2010, виданого 01.12.2010 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області - відмовив.

24.02.2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 була винесена постанова про поновлення виконавчого провадження, в якій зазначила:

-що 23.11.2011 року нею виносилась постанова про зупинення виконавчого провадження;

-що 09.12.2011 року Ковельський міськрайонний суд частково задовольнив заяву державного виконавця і сторону замінив а у зміні способу і порядку виконання виконавчого листа № 2-7/2010 - відмовив.

-шо дана Ухвала суду станом на 24.02.2012 року набрала законної сили.

Це означає, що відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України і ОСОБА_7 казначейська служба України

визнали Ухвалу Ковельського міськрайонного суду від 09.12.2011 року такою, що грунтується на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй, а тому Ухвалу Ковельського міськрайонного суду від 01.12.2010 року у визначений законом строк не оскаржували.

Після поновлення виконавчого провадження по виконавчому

листу № 2-7/2010, відділ примусового виконання рішень Державної

виконавчої служби України уже не виконував два рішення суду:

-рішення Ковельського міськрайонного суду від 01.12.2010 року;

- ухвалу Ковельського міськрайонного суду від 09.12.2011 року.

26.06.2012 року старший державний виконавець Карашук К. Л.винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві уякій, зокрема з посиланням:

-на статтю 326 ЦК України вказує що, державними органами здійснюється управління майном, що знаходиться у державній власності, а тому, державний орган не може відповідати майном, яке знаходиться у державній власності, крім грошових коштів, якщо інакше не встановлено законодавством;

-на пунт 9 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень»Бюджетного кодексу України що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно ОСОБА_7 казначейською службою України. Зазначені рішення передаються до Державної казначейської служби України для виконання.

-на постанову Кабінету міністрів України від 03.08.2011 року № 846, якою визначений механізм стягнення присуджених коштів з державного бюджету (місцевих бюджетів) без участі органів Державної виконавчої служби.

Такі обґрунтування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві є безпідставними, так як, ОСОБА_3 подав виконавчий документ до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України вчасно і відповідно до законів які діяли на момент відкриття виконавче провадження.

Те, що державні виконавці порушуючи строки і норми Законів України не виконували покладених на них обов'язків і не вживали заходів для виконання рішення суду є грубою безвідповідальністю, через яку ОСОБА_3, як особа, яка постраждала внаслідок незаконних дій органу дізнання, досудового слідства і суду продовжує страждати внаслідок бездіяльності державної виконавчої служби, що є грубим порушенням його конституційних прав на отримання відшкодованих коштів, що є неприпустимим у правовій державі Україна.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження»у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві старший державний виконавець Карашук К. Л. з посиланням на статтю 126 ЦК України вказує що, державними органами здійснюється т-равління майном, що знаходиться у державній власності, а тому, державний орган не може відповідати майном, яке знаходиться у державній власності, крім грошових коштів, якщо інакше не встановлено законодавством.

У виконавчому документі чітко визначено що «Стягнення провести за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку на користь ОСОБА_8 встановленої до відшкодування суми з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України», тобто, у виконавчому документі не зазначено що ОСОБА_3 необхідно провести стягнення встановлену до відшкодування суму за рахунок будь-якого іншого майна, яке є у державній власності.

Відповідно до статті 62 Конституції України у разі скасування суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і ну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України N 9 від 01.11.96 застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»зазначено, що, відповідно до 4.5 ст.124 Конституції судові рішення

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження»у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві старший державний виконавець Карашук К. Л. з посиланням на статтю 126 ЦК України вказує що, державними органами здійснюється т-равління майном, що знаходиться у державній власності, а тому, державний орган не може відповідати майном, яке знаходиться у державній власності, крім грошових коштів, якщо інакше не встановлено законодавством.

У виконавчому документі чітко визначено що «Стягнення провести за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку на користь ОСОБА_8 встановленої до відшкодування суми з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України», тобто, у виконавчому документі не зазначено що ОСОБА_3 необхідно провести стягнення встановлену до відшкодування суму за рахунок будь-якого іншого майна, яке є у державній власності.

Відповідно до статті 62 Конституції України у разі скасування суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і ну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України N 9 від 01.11.96 застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»зазначено, що відповідно до 4.5 ст.124 Конституції судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території усіма без винятку органами державної влади,

місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями, установами, посадовими особами, а також окремими громадянами та їх об'єднаннями.

У разі невиконання судових рішень суди мають піддавати винних у зьому осіб встановленій законом відповідальності.

Посилаючись на вищевикладене та приймаючи до уваги що державний виконавець для повернення виконавчого документа стягувачеві обрав підставу з посиланням на п. 9 частини 1 статті 47 ЗУ Про виконавче провадження»про наявну встановлену законом

заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також, щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення - вважає повернення виконавчого документу незаконним, так як, з огляду на те, що на забезпечення і розширення потреб правоохоронної системи, прокуратури і суду України від якої постраждав ОСОБА_3 широкомасштабно виділяються і затрачаються кошти Державного Бюджету України, тобто у боржника, державної казначейської служби грошові кошти, які належать державі Україна є в наявності, а тому постанова про повернення виконавчого документу стягувачу підлягає скасуванню, а рішення суду обов'язковому виконанню через відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

В судовому засіданні представник заявника предявлені вимоги підтримав повністю з наведених вище підстав.

Представник відділу виконавчої служби в задоволені скарги просить відмовити так як вважає дії державного виконавця Каращук Катерини Леонідівни законними та обгрунтованими. Її дії відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд, заслухавши представника заявника та державної виконавчої служби, приходить до висновку про безпідставність скарги з наступних підстав:

На примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі -відділ) перебував виконавчий лист №2-7/2010 від 01.12.2010 виданий Ковельським міськрайонним судом Волинської області про відшкодування ОСОБА_3, як позивачеві 150 000 грн. та постановлено стягнення провести за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання в безспірному порядку на користь ОСОБА_3 встановленої до відшкодування суми з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.

27.05.2011 державним виконавцем відділу відкрито виконавче провадження № 26861620 по примусовому виконанню вищевказаного виконавчого листа.

Боржником за даним виконавчим документом являється ОСОБА_7 казначейство України.

Указом Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 «Про оптимізащю системи центральних органів виконавчої влади, з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, забезпечення чисельності управлінського апарату та витрат на його утримання, підвищення ефективності державного управління», створено ОСОБА_7 казначейську службу України, поклавши на цю Службу функції у сфері казначейського обслуговування державного бюджету.

Листом від 24.10.2011 № 5-12-01/516-3461, за підписом заступника Голови Державної казначейської служби України ОСОБА_9, повідомлено, що відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 13.04.2011 № 460/2011 «Про Положення про ОСОБА_7 казначейську службу України», ОСОБА_7 казначейська служба є правонаступником прав і обов'язків Державного казначейства України - урядового органу державного управління, що діяв у системі Міністерства фінансів України. ОСОБА_7 казначейство України, як урядовий орган державного управління, ліквідоване постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 № 346 «Про ліквідацію урядових органів».

23.11.2011 державний виконавець звернувся до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження та встановлення способу і порядку виконання рішення по справі №2-7/2011.

Того ж дня, державним виконавцем, керуючись пунктом 12 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»(далі- Закон), винесена постанова про зупинення виконавчого провадження №26861620.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09.12.2011 замінено сторону виконавчого провадження №26861620, а саме боржника ОСОБА_7 казначейство України на ОСОБА_7 казначейську службу України.

24.02.2012 державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження №26861620 з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа.

Листом від 13.03.2012 №5-12-01/844-3645 за підписом заступника Голови Державної казначейської служби України ОСОБА_9 відділ повідомлено, що ДКСУ розглянуто постанову про поновлення виконавчого провадження та роз'яснено, що вищевказаний виконавчий документ підлягає поверненню стягувану, з метою їх подальшого виконання у спосіб, встановлений Порядком виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Відповідно до положень частини 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» (далі- Закон), рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджений) Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі-Порядок).

Пунктами 7, 41, 42 Порядку визначено механізм стягнення присуджених коштів з державного бюджету (місцевих бюджетів) без участі органів Державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень пункту 9 частини 1 статті 47 Закону, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно пред'явити виконавчий лист №2-7/2010 від 01.12.2010 виданий Ковельським міськрайонним судом Волинської області до місцевих органів ДКС України за місцем заподіяння шкоди, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, якою затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ.

Приймаючи до уваги вирок Апеляційного суду Одеської області від 06.03.2008 року, який набрав законної сили і яким констатовано грубе порушення конституційних прав ОСОБА_3, як особи затриманої за підозрою у вчиненні злочину, органами дізнання та досудового слідства Волинської та Одеської областей, то останньому слід предявити виконавчий документ місцевому органу ДКС України.

Керуючись ст. ст. 10, 57 59, 60, 209, 212-218, 383, 386, 387 ЦПК України, п. 2 ст. З, п. 1 ст. 18, ст. 21, Закону України «Про виконавче провадження», п. 9 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень»Бюджетного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України N 9 від 01.11.96 застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 «Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення кощтів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ», суд, -

у х в а л и в :

У задаволені скарги ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконанння ДВС України ОСОБА_4 щодо виконання судового рішення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при його проголошені - протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ковельського

міськрайонного судуОСОБА_10