Ухвала суду № 26547965, 13.08.2012, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/4842/2012

У Х В А Л А

13 серпня 2012 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі:

головуючого судді Володарець Н.М.

при секретарі Рожковій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи приватні нотаріуси Євпаторійського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору дарування та довіреності недійсними,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дарування та довіреності недійсними. Позовні вимоги мотивує тим, що 12 березня 2009 року помер її батько ОСОБА_6 та після його смерті залишилось спадкове майно, а саме квартира АДРЕСА_1. 12 червня 2009 року вона, як спадкоємиця, подала до першої Євпаторійської нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та стала оформлювати відповідні документи, в ході чого їй стало відомо, що в жовтні 2007 року зазначена вище квартира була відчужена на користь відповідача ОСОБА_2 підставою для цього став договір дарування від 2 жовтня 2007 року, оформлений приватним нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за №7878. Дарувальником за цим договором була ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності, начебто виданої їй її позивача батьком ОСОБА_6 на право розпорядження належною йому квартирою. Зазначена довіреність була оформлена 15 січня 2007 року приватним нотаріусом Євпаторійського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрована в реєстрі за №144. Оскільки їй достовірно відомо, що батько ніяких документів на відчуження своєї квартири не складав та ніяких намірів про дарування на користь ОСОБА_2 не висказував, вона перевірила документи на підставі яких було проведено угоду та впевнилася, що підпис батька на довіреності не відповідає його дійсному підпису. Крім того, по документам, зокрема за паспортом, прізвище батька писалося як ОСОБА_6, тобто друга літера зазначалася як «Е», проте в довіреності та у договорі дарування, оформленому на підставі цієї довіреності, прізвище значиться ОСОБА_7, тобто другою літерою записано «Є», що свідчить про те, що ані при оформленні довіреності, ані при оформленні договору дарування, нотаріусам не надавався паспорт батька. Отже вважає, що зазначені обставини підтверджують факт того, що оскаржувана довіреність була сфальсифікована, а тому оскаржуваний договір не може вважатися дійсним. Підтвердженням фіктивності договору дарування є і той факт, що відповідач ОСОБА_2, приховуючи факт отримання дару від всіх, в тому числі і від батька, зареєструвала його в БТІ тільки після смерті батька, тобто через півтора року після його оформлення. Про те, що у батька не було жодного наміру відчужувати належну йому квартиру на користь ОСОБА_2 свідчить те, що у кінці лютого 2009 року батько її попередив, що вони повинні піти до нотаріусу, щоб оформити квартиру на її імя, проте вони не встигли цього зробити, оскільки батько помер. Крім того, не дивлячись на бажання ОСОБА_2 зареєструвати з батьком шлюб, він категорично від цього відмовлявся, мотивуючи це тим, щоб в неї, як у дружини, не було підстав та можливості предявити претензії з приводу його майна. Вважає, що по суті, відносини між батьком та ОСОБА_2 не були сімейними, кожен з них проживав у своїй квартирі, тільки періодично підтримували близькі стосунки. Також ОСОБА_2 категорично відмовилася приймати участь у похороні батька. Про здійснення спірної угоди їй позивачу стало відомо лише в липні 2009 року. Просить суд визнати недійсними довіреність від 15 січня 2007 року, оформлену від імені ОСОБА_7 приватним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстровану у реєстрі під №144, а також договір дарування від 2 жовтня 2007 року, оформлений на імя ОСОБА_2 та зареєстрований у реєстрі №7878.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заявив клопотання про призначення по справі повторної судової почеркознавчої експертизи для визначення належності тексту та підпису на довіреності від 15 січня 2007 року, оформленій від імені ОСОБА_7 приватним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстрованій у реєстрі під №144. Відповідач ОСОБА_2 заявлене клопотання підтримала. Клопотання мотивовано тим, що в ході судового засідання, яке відбулося 3 серпня 2012 року під час надання пояснень експертом ОСОБА_8 стали відомі факти, що дають підстави вважати про пряму або побічну зацікавленість експерта в результаті справи, оскільки експерт ОСОБА_8 вже здійснювала аналогічну експертизу щодо належності підпису на нотаріальній довіреності від 15.01.2007 року ОСОБА_6 чи іншій особі у рамках кримінальної справи, що була ініційована позивачем. Оскільки у своєму попередньому висновку вона вже зазначила, що підпис на довіреності виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою, то таким чином вона була прямо зацікавленою в даній справі особою і її висновок на запит суду з того самого питання не можу розглядатися як обєктивний. Крім того, вважає, що експерт ОСОБА_8 порушила вимогу щодо заборони самостійно вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно (п. 2.3.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень), оскільки вона перебрала на себе не властиві їй функції органу дізнання, слідчого та суду щодо оцінки наданих їй документів на предмет їх належності та допустимості для дослідження. Ще до проведення експертизи експерт вже визначилася, що деякі документи викликають в неї сумнів, а тому вона на власний розсуд вибирала для порівняння підписи із тих документів, що були надані їй судом, які їй найбільше підходили для дачі свого висновку. При цьому, як вбачається із порівняльної таблиці, доданої до висновку, із пяти підписів, які брались для порівняння з підписом на досліджуваному обєкті, три містилися на документі, датованому 1999 роком, в той час як підпис на досліджуваному обєкті (довіреності) датований 2007 роком після того, як в листопаді 2006 року згідно витягу із історії хвороби від 21.11.2006 року, у ОСОБА_6 вже був тремор рук та він страждав від інших важких захворювань. Також зазначає, що в тексті висновку експерт зазначила, що досліджуваний документ відмічений відтисненням штампу «Документ, що досліджується», зразки «зразки», однак фактично на документах із зразками підпису штамп «зразок»відсутній. Отже, на підставі викладеного просив суд призначити повторну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. В судовому засіданні не заперечував проти призначення експертизи до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Позивач та її представник проти задоволення заявленого клопотання не заперечували, проте з переліку запитань просили виключити другу частину питання №4.

Відповідач ОСОБА_3 та треті особи в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_3, згідно якої просить суд розглядати справу у її відсутність. Треті особи причини неявки суду не повідомили.

Вислухавши доводи сторін, їх представників, а також пояснення експерта ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання представника відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогами про визнання недійсними довіреності від 15 січня 2007 року, оформленої від імені ОСОБА_7 приватним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстровану у реєстрі під №144, а також договору дарування від 2 жовтня 2007 року, оформленого на імя ОСОБА_2 та зареєстрований у реєстрі №7878.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою суду від 1 червня 2012 року за клопотанням представника позивача по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу для визначення належності підпису на довіреності від 15 січня 2007 року, оформленій від імені ОСОБА_7 приватним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстрованій у реєстрі під №144. 25 червня 2012 року на адресу суду надійшло клопотання експерта про погодження строків експертного провадження та зазначено про те, що у звязку зі значним навантаженням на експертів, які виконують судові почеркознавчі експертизи, призначена судом експертиза може бути розпочата лише у вересні 2012 року та закінчена у термін, який не перевищує 3 місяці, проте вже 16 липня 2012 року на адресу суду надійшов висновок №1549 почеркознавчої експертизи від 6 липня 2012 року.

Висновок експерта №1549 почеркознавчої експертизи від 6 липня 2012 року викликає сумніви у його правильності з наступних підстав.

Відповідно до п. 2.3.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно, проте зі змісту висновку вбачається, що представлені для порівняльного дослідження підписи від імені ОСОБА_6 у відомостях на виплату пенсій за 2007 2008 рр. в якості підписів-зразків ОСОБА_6 експертом ОСОБА_8 не приймалися, оскільки за її думкою вони відрізняються від інших зразків за низкою загальних і окремих ознак, в результаті чого вони викликали в неї сумніви у їх достовірності. Довіреність від 05.10.2007 року в якості зразка підпису ОСОБА_6 також експертом не бралася у звязку з низькою якістю електрофотокопії документу, проте з клопотанням про надання оригіналу документу експерт до суду у встановленому порядку не зверталася. Отже, фактично із всіх підписів, які брались експертом для порівняння з підписом на досліджуваному обєкті, майже всі містилися на документах, датованих до 2007 року, в той час як підпис на досліджуваному обєкті (довіреності) датований 2007 роком та після того, як в листопаді 2006 року згідно витягу із історії хвороби від 21.11.2006 року, у ОСОБА_6 вже був тремор рук, що виходячи із змісту висновку експертом взагалі не було враховано. Крім того, в тексті висновку експерт зазначила, що досліджуваний документ відмічений відтисненням штампу «Документ, що досліджується», зразки «зразки», однак фактично на документах із зразками підпису штамп «зразок»відсутній.

Також в судовому засіданні експерт ОСОБА_8 пояснила, що нею вже проводилися аналогічна почеркознавча експертиза по визначенню належності підпису на довіреності від 15 січня 2007 року, оформленій від імені ОСОБА_7, у межах кримінальної справи, що перебуває на стадії досудового слідства, та нею було надано висновок про те, що підпис від імені ОСОБА_6 у довіреності від 15.01.2007 року виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою. А отже, проведення призначеної експертизи по цивільній справі в неї не викликало труднощів та витрачання тривалого часу. У звязку з викладеним, суд вважає, що представлений суду висновок експерта викликає сумніви в правильності.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що клопотання відповідача підлягає задоволенню та по справі необхідно призначити повторну судову почеркознавчу експертизу.

Питання, які необхідно поставити на вирішення експертів, узгоджені в судовому засіданні з учасниками процесу.

Провадження по справі на час проведення експертизи підлягає зупиненню, про що сторони в судовому засіданні не заеречували.

Керуючись ст. ст. 86, 168, 143, 144, 146, п. 5 ч. 1 ст. 202 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Призначити по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи приватні нотаріуси Євпаторійського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору дарування та довіреності недійсними повторну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського НДІ СЕ, попередивши експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

На вирішення експерта поставити наступне питання:

1.Чи виконані надані для дослідження тексти (підписи) однією особою, а саме ОСОБА_6?

2. Чи придатний підпис від імені ОСОБА_6 на довіреності від 15.01.2007 року, зареєстрованій у реєстрі за №144, для дослідження з метою ідентифікації особи виконавця?

3. Чи не перебувала особа, яка виконала підпис від імені ОСОБА_6 на довіреності від 15.01.2007 року, у стані захворювання?

4. Чи виконаний текст «ОСОБА_9И.»та підпис від імені ОСОБА_6 самим ОСОБА_6 чи іншою особою? (Чи можна це стверджувати категорично, чи це лише висновок-припущення стверджувального характеру?).

У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи№2/0106/908/2012, оригінал довіреності від 15.01.2007 року, а також вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_6: відомості форми В1-М на виплату пенсій та допомоги (за виключенням відомостей за червень, липень та грудень 2008 року), текст заяви від імені мешканців домоволодіння №2 по пров. Пляжному в м. Євпаторії (за виключенням підписів самих мешканців, викладених на останніх 7 строках заяви), медична карта №657 стаціонарного хворого ОСОБА_6 (у якій на арк. 2 виконано підпис ОСОБА_6 у двох місцях), книга обліку довідок ВТЕК, виданих інвалідам Євпаторійською міжрайонною МСЕК, заява ф. №1 про видачу ОСОБА_6 паспорту, два зразки почерку ОСОБА_6 у виді викладених на нестандартних аркушах паперу кулінарних рецептів, підпис ОСОБА_6, зроблений у довіреності від 05.10.2007 року ОСОБА_7 на отримання грошей по рахунку №315734, а також підписи ОСОБА_6 у особовій картці форми №П-2 і посадовій інструкції від 29.07.2000 року (з врахуванням, що підписи ОСОБА_6 у особовій картці та посадовій інструкції зроблені в 2000 році, а з виписки з історії хвороби вбачається, що при знаходженні на лікуванні у МТМО м. Євпаторії з 30.10.2006 року по 21.11.2006 року у ОСОБА_6 було виявлено тремор кінцівок).

Роз'яснити сторонам їх право участі в проведенні експертом експертних дій.

Строк проведення експертизи визначити в 1 місяць з дня отримання матеріалів цивільної справи і проведення оплати.

Оплату експертизи покласти на відповідача ОСОБА_2, яку провести до 23 серпня 2012 року, розяснити їй положення ст. 146 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Розяснити сторонам, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 86 ЦПК України кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. У разі неоплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи.

Провадження по справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Володарець