Постанова № 26547887, 17.10.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Дело № 105/8/12

ПОСТАНОВЛЕНИЕ

ИМЕНЕМ УКРАИНЫ

17.10.2012 року Джанкойський міськрайонний суд АР Крим в складі: головуючого Пікула Е.О., при секретарі Пасько Є.Г., за участю прокурора Михайлова А.О., захисника ОСОБА_1, законного представника неповнолітнього підсудного - вихователя Керченської школи-інтернат ОСОБА_2, представника служби у справах дітей Бєлікової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Джанкой матеріали кримінальної кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 в скоєнні злочинів, передбачених ст.185 ч.3 КК України, ОСОБА_5 за ст.ст.185 ч.3, 15 ч.3 - 185 ч.3 КК України, ОСОБА_6 за ст.ст. 185 ч.2, 15 ч.3 - 185 ч.2, 185 ч.3, 15 ч.3 - 185 ч.3 КК України та по застосуванню примусових заходів виховного характеру щодо неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Красноперекопська, не працюючого, учня 9 класса Керченской школі-інтернат, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1,

- який вчинив суспільно-небезпечні діяння, передбачені ст.ст.185 ч.3, 15 ч.3 - 185 ч.3 КК України,

УСТАНОВИЛ:

В ніч на 11 квітня 2012 року близько 01:00 години ОСОБА_7, а також з ним ОСОБА_6, ОСОБА_5, щодо яких винесений вирок, з метою заволодіння чужого майна шляхом пролому даху проникли в підсобне приміщення по АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_8, звідки намагалися викрасти майно: два алюмінієві бідони вартістю 100 гривень кожний, 3 кг мідного дроту (обмотка від двигуна) вартістю 150 грн, алюмінієвий таз вартістю 50 грн, ручку до електрозварювання вартістю 200 грн, велосипед «Мустанг» вартістю 300 грн, що належить ОСОБА_9 Так, викрадене майно склали біля даного підсобного приміщення з тильного боку, але розпорядитися не змогли, оскільки були помічені одним з власників розташованого поряд підсобного приміщення, не виконавши при цьому всі дії, які вважали за необхідне для доведення злочину до кінця з причин, що не залежили від їх волі.

Він же, в ніч на 11 квітня 2012 року близько 01:30 години, діючи разом з ОСОБА_6, ОСОБА_5, щодо яких винесений вирок, з метою заволодіння чужого майна шляхом пролому даху проникли в підсобне приміщення по АДРЕСА_3, звідки намагалися викрасти майно що належить ОСОБА_10, а саме: алюмінієвий бідон ємкістю 40 л вартістю 150 гривень; алюмінієвий бідон ємкістю 10 л вартістю 50 гривень; 2 музичних колонки в дерев'яному корпусі вартістю 150 грн кожна на суму 300 гр; DVD - програвач вартістю 300 гривень. Так, викрадене майно склали біля даного підсобного приміщення з тильного боку, але розпорядитися не змогли, оскільки були помічені одним з власників розташованого поряд підсобного приміщення, не виконавши при цьому всі дії які вважали за необхідне для проведення злочину до кінця, по причинах не залежним від їх волі.

Він же, в період часу з 11 по 13 квітня 2012 року в нічний час діючи разом з ОСОБА_6, ОСОБА_5, щодо яких винесений вирок, з метою заволодіння чужого майна шляхом пролому даху проникли в підсобне приміщення, що розташоване по АДРЕСА_4, звідки таємно викрали майно: 4 металевих змішувача за ціною 2,50 гривен кожен на суму 10 гривень; моток мідного дроту вагою 1 кілограм вартістю 50 гривень; 7 бронзових водопровідних кранів за ціною 40 грн кожен на суму 280 гривень; 5 штук сполучних бронзових втулок за ціною 5 грн кожна на суму 25 грн; 4 кг алюмінієвого дроту за ціною 25 гривень за кілограм на суму 100 гривень, заподіявши ОСОБА_11 матеріальний збиток на загальну суму 465 гривень.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_7 пояснив, що разом з ОСОБА_6 і ОСОБА_5 гуляли по місту, де за пропозицією ОСОБА_6 всі погодилися небудь вкрасти в гаражах. З цією метою зняли лист шиферу з даху гаража, і звідти проникли всередину. При цьому, ОСОБА_5 залишився на даху, а він і ОСОБА_6 знаходилися в гаражі, звідки подавали того різні металеві предмети: бідони, велосипед, музичні колонки, якісь інструменти. Коли складали викрадене, то були помічені чоловіком, і злякавшись, утекли звідти. Потім, тієї ж ночі ще спробували небудь викрасти з гаража, але не вийшло, тому що їх помітили. На наступний день знову попрямували втрьох до вказаних гаражів, де через дах проникли всередину та викрали звідти дріт, крану та інші металеві предмети. Зазначений метал відніс на продаж ОСОБА_6, а сам пішов до інтернату. Крадіжки скоював по дурості.

Вчинене ОСОБА_7 суспільно-небезпечне діяння підтверджується крім його власних показань, показань засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_5, також зібраними по справі та дослідженими в суді доказами, а саме:

За фактом замаху на розкрадання майна ОСОБА_8 і ОСОБА_9:

- показаннями потерпілого ОСОБА_8, які були оголошені в порядку ст.290 КПК України, в тому, що 11.04.2012 року він пішов на роботу. По дорозі зустрів сусідів, які розповіли, що вночі з гаражів була здійснена крадіжка. Він відкрив свій гараж і побачив пропажу майна, яке надалі знайшов ( а.с.179 т.3 );

- показаннями потерпілого ОСОБА_9, які були оголошені в порядку ст.290 КПК України, в тому, що 10.04.12 року до нього прийшла сусідка, яка повідомила, що з сараїв невідомі особи скоїли крадіжку майна, але мабуть не встигли понести, оскільки кинули викрадене за сараєм і втекли. Пішов в приміщення свого сарая, в якому вхідні двері були закриті і не пошкоджені. Пройшовши в приміщення виявив, що в стелі були відсутні декілька листів шиферу, а з сарая викрадений велосипед «Мустанг» зеленого кольору, якій потім знайшли за приміщенням сарая серед іншіх речей, які також були викрадені з сусідніх сараїв. Матеріальний збиток не причинний. (а.с. 255 т.3);

- показаннями ОСОБА_7, який брав участь у скоєнні даних крадіжок разом з підсудними (а.с.22 т.5 );

- протоколом огляду місця події - підсобне приміщення по АДРЕСА_3, в якому бів зафіксований пролом даху (а.с.164 т.3);

- явкою з повинной ОСОБА_6 (а.с.221, 251 т.3);

- явкою з повинной ОСОБА_5 (а.с.240 т.3) ;

За фактом розкрадання майна ОСОБА_10:

- показаннями потерпілого ОСОБА_10, які були оголошені в порядку ст.290 КПК України, в тому, що працює в нічний час. Коли пішов до свого сарая, то там почув підліткові дитячі голоси, але відразу не надав цьому значення. Підсвітивши ліхтариком приміщення сарая побачив отвір в стелі. Через отвір побачив, що на даху біля стіни сидів хлопець віком до 15 років, якій відразу почав тікати з даху на землю. Тоді став кричати, щоб той зупинився. В руках у хлопця нічого не було, другий хлопець втік першим. Що вони вкрали ще не знав. Потім побачив за сараями викрадене у нього майно, яке переніс знову в сарай. У матеріальному плані претензій не має (а.с.16 т.4 );

- показаннями ОСОБА_7, який брав участь у скоєнні даних крадіжок разом з підсудними (а.с.22 т.5 );

- явкою з повинной ОСОБА_6 (а.с.20 т.4);

- речовими доказами: 2 алюмінієвих бідона; 2 музичних колонки; DVD - програвач (а.с. 168-170 т.3).

За фактом розкрадання майна у ОСОБА_11:

- показаннями потерпілої ОСОБА_11, які були оголошені в порядку ст.290 КПК України, в тому, що 11 квітня 2012 року вона зустріла свою сусідку, яка розповіла, що вночі хтось скоїв крадіжку зі всіх сараїв. Зайшовши в свій сарай, виявила крадіжку майна на суму 465 гривень, також був проломлений дах сараю (а.с.46 т.4);

- показаннями свідка ОСОБА_13, які були оголошені в порядку ст.306 КПК України, в тому, що на початку квітня 2012 року прийшли двоє хлопців віком близько 18 років, які запропонували купити у них обпалений зварювальний кабель довжиною 5 метрів і 10 штук бронзовіх краніх, на що погодився і заплатив за все 100 гривень. Однак потім продав цей кабель і крани хлопцю, якій скуповував монети і радіодеталі. Приблизно через місяць приїхали працівники міліції, якім розповів, як все відбулося (а.с.51 т.4);

- явкою з повинной ОСОБА_6 (а.с.59 т.4).

Оцінивши зібрані докази по справі, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_7 у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, передбачених ст.185 ч.3 КК України як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення; ст.15 ч.3 - 185 ч.3 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення, якщо особа з причин, незалежних від його волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

У своїх свідченнях законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 пояснив, що інтернат, в якому знаходиться ОСОБА_7, не може вплинути на нього, тому що той постійно здійснює пагони, бродяжить.

Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_7 примусових заходів виховного характеру, суд враховує характеризуючі дані його особистості - за місцем проживання і навчання негативні характеристики, клопотання представника служби у справах неповнолітніх, думку прокурора, а тому вважає за необхідне направити неповнолітнього до фахового училища соціальної реабілітації.

Керуючись ст.105 КК України, ст.ст.447-449 КПК України,

ПОСТАНОВИЛ :

Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні суспільно небезпечних діянь, передбачених ст.ст.185 ч.3, 15 ч.3 - 185 ч.3 КК України.

Застосувати відносно ОСОБА_7 примусові заходи виховного характеру, направивши його в фахове училище соціальної реабілітації строком на 1 рік 6 місяців.

З метою забезпечення виконання рішення про направлення ОСОБА_7 до спеціальної навчально-виховної установи, помістити його в приймальник-розподільник на 30 діб.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду АР Крим через Джанкойський міськрайонний суд протягом 15 діб з дня її винесення.

Постанова надрукована суддею в нарадчій кімнаті.

Головуючий Е.О.Пікула